Методичка Топография
.pdf41
7.Масштаб аерознімка 1:3 550, фокусна відстань 1,10м. Визначити висоту польота літального апарата.
8.Визначити масштаб карти, коли базисна відстань на ній дорівнює 3,12см, відповідна відстань на аерознімку масштаба 1:1 300 становить 2,40 см.
9.За вказаним викладачем аерознімком, визначити базисні відстані.
10.Визначити робочу площу аерознімка.
11.Викреслити схему площинного аерознімального польоту.
12.Викреслити схему повздовжнього аерознімального польоту.
СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТОПОГРАФО-КАРТОГРАФІЧНИХ ТЕРМІНІВ
1.Абрис – схематичне креслення ділянки місцевості.
2.Аерознімок – матеріал аерозйомки, що являє собою центральну проекцію земної поверхні.
3.Аерознімок перспективний – аерознімок, одержаний в результаті перспективних аерофототопографічних знімань.
4.Аерознімок плановий – аерознімок, одержаний в результаті планових аерофототопографічних знімань.
5.Аерознімок трансформований – плановий чи перспективний аерознімок приведений до горизонтального внаслідок трансформування.
6.Аерофототопографія – розділ топографії, що вивчає методи створення топографічних карт за матеріалами аерофотозйомки.
7.Азимут географічний – кут, що відлічується від північного напрямку географічного меридіана за ходом годинникової стрілки до орієнтованої лінії.
8.Азимут геодезичний – двогранний кут між площиною геодезичного меридіана даної точки та площиною, що проходить через нормаль у ній і вміщює заданий напрям, відлічуваний від напряму на північ за ходом годинникової стрілки.
9.Азимут магнітний – кут, що відлічується від північного напрямку магнітного меридіана за ходом годинникової стрілки до орієнтованої лінії.
10.Алідада – лінійка з ноніусами (верньєрами) або мікроскопами на кінцях, що обертається навкруги осі, яка проходить через центр кутомірного лімба в астрономічних чи геодезичних приладах; служить для відліку кутів.
11.Альтитуда наближена –значення висоти точки, за умови одинакової щільності температур та пропорційної зміни тиску з висотою.
12.Атлас – систематизований збірник карт, обєднаних спільною програмою в єдиний цілісний картографічний твір.
13.Базис аерознімка – виміряний на аерознімку відрізок між двома пунктами розпізнаними на аерознімку та ідентифікованими на карті або місцевості.
14.Барометр – прилад для вимірювання атмосферного тиску.
15.Башмак нівелірний – опорний круг із сферичним виступом, на який ставиться рейка при нівелюванні для запобігання осідання.
42
16.Величина масштаба – довжина горизонтального прокладення лінії місцевості в метрах, яка на карті відповідає одному сантиметру.
17.Вертикальні лінії кілометрової сітки -
18.Висота – відрізок прямовисної лінії від рівневої поверхні до даної точки.
19.Висота геодезична – висота точки над поверхнею земного еліпсоїда.
20.Висота перерізу рельєфа – задана відстань між сусідніми січними рівневими поверхнями при зображенні рельєфу горизонталями.
21.Вихідна (початкова) точка – точка, координати якої заздалегідь визначені або задані.
22.Вихідний аркуш – аркуш карти певного масштаба, який являється основою для розграфлення аркушів карт крупніших масштабів.
23.Відмітка висоти – числове вираження висоти точки відносно вихідного рівня.
24.Геодезія – наука про виміри на земній поверхні, що проводяться з метою вивчення форм і розмірів Землі, зображення всієї Землі, або окремих її частин на картах, планах і профілях, а також вирішення різноманітних інженерних задач на місцевості.
25.Геоїд – фігура Землі. Утворена рівневою поверхнею, яка співпадає з поверхнею Світового океану в стані повного спокою і рівноваги водяних мас і уявно продовжена під материками.
26.Глобус – картографічне зображення на поверхні кулі, що зберігає геометричну подібність контурів та співвідношення площ.
27.Головна точка аерознімка – точка, яка знаходиться в основі перпендикуляра, опущеного із центра проектування на площину аерофотознімка.
28.Головна точка умовного знака – точка, що знаходиться в межах позамасштабного умовного знака і за якою визначається точне мсцезнаходження об єктів місцевості.
29.Горизонталь – слід, отриманий від перерізу земної поверхні рівневою поверхнею. Це замкнута крива лінія, що зображує геометричне місце точок земної поверхні з одинаковими висотами.
30.Горизонтальне прокладення лінії – проекція лінії місцевості на горизонтальну площину.
31.Горизонтальні лінії кілометрової сітки - лінії кілометрової сітки проведені паралельно осі YY.
32.Горизонт приладу – висота візирного променя прилада.
33.Графік закладень – графік, призначений для визначення стрімкості схилів.
34.Дешифрування знімків – метод дослідження території по її фотографічних зображеннях, що полягає в розпізнавання та виявленні обєктів, визначенні їх якісних та кількісних характеристик і відображенні їх умовними знаками.
35.Довгота геодезична – двогранний кут між площинами геодезичного меридіана даної точки і початкового геодезичного меридіана.
36.Довгота географічна – двогранний кут між площинами початкового географічного меридіана та географічного меридіана даної точки.
37.Екватор – умовна лінія перетину земної поверхні площиною, що проходить через центр Землі перпендикулярно до осі її обертання.
43
38.Еккер – прилад, що служить для побудови на місцевості прямих кутів.
39.Екліметр – портативний геодезичний прилад для виміру кутів нахилу на місцевості.
40.Еліпсоїд земний – еліпсоїд, який характеризує форму та розміри Землі.
41.Задача геодезична (обернена) – визначення довжини та напрямку лінії за координатами її початкової та кінцевої точок.
42.Задача геодезична (пряма) – визначення координат кінцевої точки лінії за її довжиною, напрямом та координатами початкової точки.
43.Закладання – віддаль на карті чи плані між двома сусідніми горизонталя-ми в заданому напрямі.
44.Закладання схилу – лінія найбільшої стрімкості схилу або закладання в напряму, нормальному до горизонталей, тобто перпендикулярному до кожної з них.
45.Зближення меридіанів – кут у заданій точці між її меридіаном і лінією, паралельною до осьового меридіана чи осі абсцис.
46.Земна вісь – пряма, навкруги якої відбувається добове обертання Землі, проходить через центр Землі та перетинає земну поверхню в географічних полюсах.
47.Знак геодезичний – пристрій чи споруда для позначення положення геодезичного пункту на місцевості.
48.Знімання – процес польових вимірів, які виконуються з метою складання карт, планів та профілів.
49.Знімання висотне –комплекс робіт, які проводять для визначення висот точок горизонтального знімання з метою отримання знімального оригіналу.
50.Знімання горизонтальне – роботи, які виконують для отримання знімального оригіналу ситуації.
51.Знімання бусольне – геодезичне знімання місцевості бусоллю з метою одержання контурного плану.
52.Знімання мензульне – топографічне знімання, що виконується за допомогою мензули та кіпрегеля.
53.Знімання тахеометричне – топографічне знімання, що виконується за допомогою кругового або номограмного тахеометра.
54.Знімання теодолітне – геодезичне знімання місцевості теодолітом з метою одержання контурного плану.
55.Знімання топографічне – комплекс робіт, які виконуються з метою одержання знімального оригіналу топографічної карти або плану, а також отримання топографічної інформації в іншій формі.
56.Зона геодезична – частина поверхні еліпсоїда, що обмежується меридіанами, відстань між якими становить 6 .
57.Зональна прямокутна система координат – система координат утворена в межах кожної геодезичної зони екватором та осьовим меридіаном зони.
58.Іксова точка – точка, яка встановлюється на трасі поздовжнього нівелювання у випадку коли різниця позначок двох суміжних точок перевищує довжину рейки, відстань до іксової точки не визначається.
59.Калька висот – документ на кальці, чи її заміннику, призначений для зберігання отриманої в процесі топографічного знімання інформації про рельєф.
44
60.Калька контурів - документ на кальці, чи її заміннику, призначений для зберігання отриманої в процесі топографічного знімання інформації про ситуацію.
61.Карта – зменшене, побудоване в картографічній проекції, узагальнене і виконане в певній системі умовних позначень зображення поверхні Землі, іншого небесного тіла чи позаземного простору з розміщеними на них об єктами.
62.Карта географічна – карта поверхні Землі або будь-якої її частини.
63.Карта топографічна – детальна карта місцевості, за допомогою якої можна визначити планове і висотне положення точок земної поверхні.
64.Картографія – галузь науки, техніки та виробництва, що охоплює вивчення, створення та використання картографічних творів.
65.Кіпрегель – геодезичний прилад для прокреслювання напрямків та визначення відстаней і перевищень при мензульній зйомці.
66.Колона карт - шестиградусні смуги між двома сусідніми меридіанами з довготами, кратними 6і відраховані від меридіана 180 проти ходу годинникової стрілки.
67.Координати географічні – кутові величини – широта і довгота, які визначають положення точки на земній поверхні відносно еквотора та початкового меридіана.
68.Координати плоскі прямокутні – прямокутні координати на площині, на якій за певним математичним законом відображена поверхня земного еліпсоїда.
69.Кроки – схематичне креслення, яке виконується при огляді місцевості перед проведенням тахеометричного знімання.
70.Кут вертикальний – кут, який лежить у прямовисній площині.
71.Кут горизонтальний –двогранний кут, ребром якого є прямовисна лінія, що проходить через задану точку.
72.Кут дирекційний – кут, відлікований вд північного напрямку осьового меридіана або паралельної йому лінії, за ходом годинникової стрілки до напрямку на предмет.
73.Кут нахилу – вертикальний кут, утворений заданим напрямом і горизонтальною площиною.
74.Легенда карти – зведення умовних знаків і пояснень до них, що розкривають зміст карти.
75.Лімб – плоске кільце з нанесеними на боковій поверхні штрихами, які ділять коло на рівні частини (градуси, гради та ін.).
76.Марка – деталь центра геодезичного пункта, що має мітку, до якої відносяться висотні координати точки.
77.Масштаб графічний – масштаб у вигляді графіка призначений для переводу довжин горизонтальних прокладень відрізків, виміряних на місцевості, у відповідні відстані на плані чи карті і навпаки.
78.Масштаб іменований – масштаб довжин, в якому числа, що стосуються відповідних довжин на карті і в натурі, записуються словами.
79.Масштаб карти – відношення, яке показує у скільки разів зменшені лінійні розміри еліпсоїда або кулі при їх зображенні на карті.
80.Масштаб числовий – дріб, чисельник якого одиниця, а знаменник – число, яке вказує, у скільки разів зменшені лінійні величини на карті.
45
81.Мензула – польовий креслярський столик, який складається із планшета, штатива та скріплюючої її підставки.
82.Меридіан – умовна лінія, слід перерізу еліпсоїда площиною, що проходить через дану точку і вісь обертання Землі.
83.Меридіан вісьовий – меридіан, принятий за вісь якої-небудь системи плоских прямокутних координат.
84.Меридіан географіний – умовна лінія перетину поверхні земної кулі площиною, проведеною через яку-небудь точку земної поверхні та вісь обертання Землі.
85.Меридіан магнітний – проекція вільно підвішеної магнітної стрілки в даній точці на рівневу поверхню.
86.Мережа геодезична – мережа закріплених точок земної поверхні, положення яких визначено в спільній для них системі геодезичних координат.
87.Монтаж накидний – безперервне зображення місцевості, складене із робочих площ аерознімків.
88.Нев язка кутова – різниця між сумою кутів виміряних і теоретично зімкнених або розімкнених теодолітних ходів або полігонів.
89.Нев язка в периметрі – абсолютна величина незімкнення периметра.
90.Нев язка лінійна – різниця між обчисленим і теоретичним значенням в сумі приростів координат.
91.Нівелір – геодезичний прилад для визначення перевищень точок місцевості.
92.Нівелірний хід – хід, прокладений на місцевості за допомогою нівеліра з метою аизначення перевищень і висот точок.
93.Нівелювання – визначення висот точок земної поверхні відносно деякої вибраної точки або над рівнем моря ; визначення перевищень.
94.Нівелювання барометричне – нівелювання , яке базується на залежності між висотою і атмосферним тиском і виконується за допомогою барометрів.
95.Нівелювання геометричне – нівелювання за допомогою геодезичного приладу з горизонтальною візирною віссю.
96.Нівелювання (горизонтування) прилада – установка горизонтальної вісі прилада паралельно рівневій поверхні.
97.Нівелювання (просте) –нівелювання, в процесі якого перевищення між двома точками місцевості одержують в результаті однієї установки нівеліра.
98.Нівелювання (складне) – нівелювання, яке виконують з кількох станцій.
99.Нівелювання тригонометричне - нівелювання за допомогою геодезичного приладу з похилою візирною віссю та визначенням відстаней.
100. Номенклатура |
аркушів карти – система позначення окремих аркушів |
багатоаркушевої карти.
101.Номограма – графік, побудований з урахуванням визначених математичних залежностей, з допомогою якого можна отримувати наближені значення рівнянь або функцій.
102.Опознак (пізнавальний знак) – будь-яка контурна точка, розпізнана на аерознімку і на місцевості, координати якої визначені геодезичним способом.
46
103.Опорна геодезична мережа – система закріплених на місцевості точок, планове положення і висота яких визначені на основі геодезичних вимірів в одній системі координат.
104.Орієнтир-бусоль – прилад, призначений для орієнтування планшетів, геодезичних приладів і карт за магнітним меридіаном.
105.Орієнтування – визначення спостерігачем свого місцезнаходження на місцевості відносно сторін світу.
106.Орієнтування карти –умовне присвоєння бокам аркуша карти відповідних назв сторін світу.
107.Основа знімальна – геодезична мережа, яку використовують під час топографічного знімання.
108.Основа графічного масштаба – відрізок, який відкладається вліво від нуля графічного масштаба і, як правило, дорівнює цілому числу сантиметрів.
109.Основа профіля – горизонтальна лінія, уздовж якої відмічають положення точок, необхідних для побудови профілю.
110.Паралель географічна – умовна лінія, слід перетину земної кулі або еліпсоїда обертання площиною, паралельною площині екватора.
111.Перевищення – різниця висот точок.
112.Перетворені координати – координати утворені в результаті зміщення початку відліку системи координат.
113.Пікутна відстань – відстань між сусідніми пікетами.
114.Пікетна точка – точка траси, призначена для закріплення даного інтервалу, здебільшого в 100 м.
115.Пікетаж траси – система позначення і закріплення точок траси.
116.План топографічний – великомасштабне картографічне зображення на площині в ортогональній проекції обмеженої частини місцевості, при якому не враховується кривизна земної поверхні.
117.Плюсова точка – точка вигину схилу чи повороту лінії траси нівелювання.
118.Поверхня рівнева – поверхня, в точках якої потенціал сили ваги Землі скрізь має одне і теж саме значення.
119.Позначка фактична – існуюча висота точки.
120.Помилка абсолютна – різниця між результатом виміру та точним значенням вимірюваної величини.
121.Помилка відносна – відношення помилки до виміряної величини.
122.Помилка гранична – найбільше щодо абсолютної величини значення випадкової помилки, яке ще може з явитися за даних умов вимірів.
123.Профіль місцевості – проекція сліду перерізу місцевості вертикаль-ною площиною заданого напряму на цю площину.
124.Профіль траси поздовжній – профілю місцевості уздовж осі проекто-ваної споруди.
125.Профіль траси поперечний – профіль місцевості по лінії, перпендику-лярній до осі траси проектованої споруди.
47
126.Пояс (ряд) – чотириградусні смужки мільйонної карти між сусідніми паралеллями з широтами, кратними 4 , на північ та південь від екватора.
127.Пункт геодезичний – пункт геодезичної мережі.
128.Пункт геодезичний вихідний – геодезичний пункт, відносно якого визначаються відповідні характеристики положення других геодезичних пунктів.
129.Рамка карти – лінія або декілька ліній, що оконтурюють карту.
130.Рекогностування – попередній огляд місцевості з метою уточнення меж ділянки, яка підлягає зніманню.
131.Репер – геодезичний знак, закріплюючий пункт нівелірної сітки.
132.Робоча площа аерознімка -
133.Розграфлення карти – поділ багатоаркушевої карти на окремі карти за певною системою.
134.Румб – кут відлікований від найближчого напряму меридіана, змінюється в межах від 0 до 90 .
135.Румд географічний - кут відлікований від найближчого напряму географічного меридіана, змінюється в межах від 0 до 90 .
136.Румб магнітний - кут відлікований від найближчого напряму магнітного меридіана, змінюється в межах від 0 до 90 .
137.Серія карт – ряд карт різної тематики, що мають спільні ознаки: єдину математичну та географічну основи, єдині методи відображення та позначення одних і тих же елементів змісту, єдині принципи та ступінь генералізіції картографічного зображення, уніфіковане оформлення тощо.
138.Сітка географічна – сітка меридіанів та паралелей на математичній поверхні Землі і на глобусі.
139.Сітка картографічна – зображення сітки меридіанів та паралелей на карті.
140.Сітка кілометрова – координатна сітка, лінії якої проведені на карті через інтервали, що дорівнюють прийнятому для даної карти числу кілометрів.
141.Смуга перекриття зон – двоградусна смуга, що включає координатні лінії двох сусідніх координатних зон.
142.Створ – вертикальна площина, що проходить через кінцеві точки даної лінії.
143.Стереопара – сукупність двох зображень одного і того ж об єкта, отриманих з двох різних точок зйомки.
144.Стереоскоп – бінокулярний оптичний прилад для розглядання стереопар; дозволяє бачити зображення об ємним.
145.Стрімкість схилу – кут утворений напрямом схилу з горизонтальною площиною в даній точці.
146.Стрічка мірна – стрічка, призначена для виміру відстаней на місцевості.
147.Схилення магнітної стрілки – кут між географічним і магнітним меридіанами в даній точці земної поверхні.
148.Тахеометр – геодезичний прилад з горизонтальним і вертикальним кутами, а також нитковим далекоміром, призначений для виконання тахеометричної зйомки місцевості.
48
149.Теодоліт – геодезичний прилад, призначений для виміру на місцевості горизонтальних та вертикальних кутів, далекомірних віддалей, магнітних азимутів або румбів.
150.Теодолітний хід – хід, що прокладається на місцевості за допомогою теодоліта технічної точності і мірної стрічки для вимірювання горизонтальних кутів, магнітних азимутів або румбів і довжин ліній.
151.Теодолітний хід вільний – теодолітний хід, не прив язаний до пунктів геодезичної сітки.
152.Топографія – географічне та геометричне вивчення місцевості шляхом проведення зйомочних робіт (наземних, з повітря, з космосу) і створення на їх основі топографічних карт.
153.Точка знімальна – точка, з якої виконуютьзнімання.
154.Точність масштаба – довжина горизонтального прокладання лінії місцевості, яка на плані чи карті відповідає довжині відрізка 0,1 мм.
155.Трилатерація - метод побудови геодезичної мережі у вигляді трикутників, в яких виміряні всі їхні сторони.
156.Тріангуляція – метод побудови геодезичної мережі у вигляді трикутників, в яких виміряні їхні кути і деякі із сторін.
157.Умовний горизонт – точка (лінія), від якої починають будувати шкалу висот профіля.
158.Умовні знаки – графічні символи для позначення на картах різноманітних об єктів і явищ, а також їхніх якісних і кількісних характеристик.
159.Умовні знаки заповнюючі – картографічні умовні знаки, що використовуються для заповнення площ об єктів, які виражаються в масштабі карти.
160.Умовні знаки лінійні – картографічні умовні знаки, що використовуються для зображення об єктів лінійного характеру, довжина яких виражається в масштабі карти.
161.Умовні знаки позамасштабні - – картографічні умовні знаки, що використовуються для зображення об єктів, які не виражаються в масштабі карти.
162.Умовні знаки пояснювальні - умовні знаки, за допомогою яких передаються додаткові якісні та кількісні характеристики об єктів.
163.Ухил місцевості – тангенс кута нахилу лінії місцевості в даній точці.
164.Фокусна відстань – відстань від головного фокуса лінзи до її оптичного центра.
165.Фотографічні роботи – коплекс робіт, що проводяться для отримання аерофотознімків.
166.Фотокарта – карта, що поєднує елементи загальногеографічної карти з фотографічним зображенням місцевості.
167.Фотоплан – група аерознімків, приведених до одного масштаба, виправлених за кутами нахилу (трансформованих) і змонтованих на єдиній основі; дає точне планове зображення місцевості.
168.Фотосхема – група аерознімків, суміщених за відповідними контурами і змонтованих на єдиній основі; не являється точним плановим зображенням.
49
169.Фототриангуляція – метод визначення положення опорних точок (опознаків) способом вимірів аерофотознімків на фотограметричних приладах (просторова фототриангуляція, що дає всі три координати точок), або способом графічних побудов (планова фототриангуляція).
170.Хід – геодезична побудова у вигляді ламаної лінії з виміряними її елементами.
171.Центрування – суміщення вертикальної осі геодезичного приладу з прямовисною лінією, що проходить через центр геодезичного пункта або точки.
172.Ціна поділки – величина найменшої поділки, виражена в лінійній або кутовій мірі.
173.Широта геодезична – кут, утворений нормаллю до поверхні земного еліпсоїда в даній точці і площиною його екватора.
174.Широта географічна – кут, утворений прямовисною лінією в даній точці і площиною еквотора.
175.Юстировка – виправлення приладів в цілях встановлення правильної взаємодії і розміщення деталей та вузлів і додержання умов, яким вони повинні задовольняти.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.ДСТУ 2393-94. Геодезія. Терміни та визначення. - Чинний від 01.01.95.- К.:Держстандарт України, 1994. – 62 с.
2.ДСТУ 2757-94.Картографія. Терміни та визначення. - Чинний від 01.01.96.- К.:Держстандарт України, 1994. – 94 с.
3.Божок А.П., Барановський В.Д., Дрич К.І. Топографія з основами геодезії: Підручник. – К.: Вища школа., 1995. – 275с.
4.Земледух Р.М. Картографія з основами топографії: Навч. посібник. – К.: Вища шк.,
1993.- 456 с.
5.Крохмаль Є.М., Левицький І.Ю., Благонравіна Л.О. Пятимовний словник основних термінів і визначень з геодезії, фотограмметрії та картографії. – Харків, 1995. – 146 с.
6.Кузьмин Б.С., Герасимов Ф.Я., Молоканов В.М. и др. Топографо-геодезические термины: Справочник.- М.: Недра, 1989.– 261 с.
7. Кулешов Д.А., Стрельников Г.Е., Рязанцев Г.Е. Инженерная геодезия: |
Учебник |
для вузов. – М.: Картгеоцентр – Геодезиздат, 1996. – 304с. |
|
8.Неумывакин Ю.К., Смирнов А.С. Практикум по геодезии: Учебное пособие. -М.: Картгеоцентр – Геодезиздат, 1995. – 315с.
9.Условные знаки для топографических планов масштабов 1:5 000, 1:2 000, 1:1
000,1:500.- М.: Недра, 1989. – 286 с.