Гірські ландшафтні структури Українські Карпати
Географічне положення: Українські Карпати розташовані на заході України, у Закарпатській, частково Львівській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях. Площа понад 24 тис. кв. км. Довжина їх становить близько 280 км, ширина понад 100 км.
Гороутворення: Альпійське, яке відбувалося наприкінці неогену-на початку антропогенну.
Геологічні структури: Карпатська складчаста область. В геологічній будові переважає крейдово-палеогеновий фліш, трапляються виходи юрських вапняків, палеозойських кристалічних сланців. Неогенові вулканогенні утворення представлені андезитами, базальтами та туфами.
Гірські породи: Переважають грубоуламкові осадові, у Закарпатті – вулканічні осадові, подекуди - вулканогенні
Корисні копалини: З корисних копалин найбільше значення мають нафта, природний газ, озокерит, сірка, мінеральні лікувальні води.
Клімат: помірно континентальний, теплий, з циклонічними та антициклонічними вторгненнями атлантичного повітря. Температура найтеплішого місяця (липень) у передгір’ях + 18, + 20 °С, у високогірному ярусі +8, +10 °С, найхолоднішого (січень) - відповідно - 3, - 6 °С і - 8, - 9 °С.
Кількість опадів від 500 - 800 мм у передгір`ях і до 1600 - 2000 мм на найвищих хребтах.
Поверхневі води: У цих умовах формується густа (до 1.5 км/кв. км) гідрографічна сітка - численні витоки Тиси, Дністра і Пруту. Вони належать до річок мішаного живлення з переважанням дощового. Режим паводковий протягом усього року. В давньольодовиково-високополонинських ландшафтах збереглися карові озера (Бребенескул, Верхнє, Несамовите, Ворожеська, Апшинець та ін.). Найбільшим з озер обвального типу є Синевир. Трапляються залишки штучних водойм - гатей.
Несприятливі природні процеси: Землетруси, селі, сходи, зсуви, обвали, повені, шквали
Висотна поясність: Вище 1800 м – Альпійська луки (полонини)
1500-1800 м – гірські чагарники, на схилах – гірські луки
1200-1500 м – ялицеві ліси
700-1200 м – букові, буково-еолові, еолово-ялицеві ліси
400-700 м – дубово-грабові та дубові ліси
Ґрунти: виявляється вертикальна зональність ґрунтового покриву. У Передкарпатті сформувалися дерново-підзолисті поверхнево-оглеєні ґрунти. Вище (1200-1400 м) поширені бурі гірсько-лісові грунти. На низькогірних хребтах розвинулись бурі лісові грунти. На крутосхилому Полонинському хребті бурі грунти не опідзолені, малорозвинені, щебенюваті. Під буковими лісами і ялино-буковими лісами - типові буроземи. Вище 1600 м під субальпійськими луками розвинулись гірсько-лучні, місцями гірсько-торфові грунти. На Закарпатській низовині під первинною лучною рослинністю і вторинними дібровами розвинулись дернові опідзолені грунти.
Рослинність: Українські Карпати належать до середньоєвропейської широколистянолісової провінції з переважанням букових, рідше дубових, а в горах – хвойних лісів, субальпійської й альпійської рослинності. Тут налічується понад 2 тис. видів рослин.
Найбільш лісистий регіон України. Тут понад 40% території займають ліси.
Природоохоронні території: Заповідники: Карпатський (біосферний). Горгани. Національні парки: Синевир, Вижницький
Фізико-географічне районування: Передкарпаття, Зовнішні Карпати, Вододільно-Верховинська, Полонинсько-Чорногорська, Рахівсько-Чивчинська, Вулканічні Карпати, Закарпатська низовина