Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Говорун-1.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
23.02.2015
Размер:
684.89 Кб
Скачать

Мергелі

Мають широке поширення мергелі верхньої крейди (Пухівська свита) червоні та сірі, щільні, масивні, потужністю до 500 м. Вони можуть служити сировиною для отримання цементу. Заслуговували увагу родовища мергелів знаходяться в Новоселиці.

Мінеральні фарби. Родовища мінеральних фарб тісно пов'язані з смугою розвитку вулканогенних порід. Вони являють собою їх кору вивітрювання.

Розділ 7. Геоморфологія

Геоморфологічна схема Закарпатської області.

Морфоструктури: І — Верховинська (І1 — Бескидська, І2 — Горганська); ІІ — Полонинська (ІІ1 — Рівненська, ІІ2 — Боржавська, ІІ3 — Красненська, II4 — Свидовецька, ІІ5 — Чорногірська); ІІІ — Мармароська (ІІІ1 — Рахівська, ІІІ2 — Опімчакова), IV — Пенінська; V — Закарпатська (V1 — Мукачівська, V2 – Солотвинська, V3 — Вигорлат-Гутинська); VI — Панонська

Досліджувана територія відноситься до мармороської морфоструктури.

На захід від Шопурки по системі конседиментаційних розломів кристалічні породи Рахівського масиву занурюються під флішові товщі крейди й палеогену. Вздовж північно-східної межі цієї смуги, що, клиновидно звужуючись, простягається до басейну Боржави, по фронту мармароського насуву поширюється зона стрімчаків — відторженців древніх порід. Стрімчаки виступають серед флішу спорадично, на відносно великій відстані один від одного. До їх складу входять карбонатні та кремнисті породи тріасу та юри, а також кристалічні породи. Стрімчаки занурені у відклади флішу (пісковики) й аргіліти апту (сеноману).

Характерні геоморфологічні фактори: ярусна будова рельєфу, особливо у середньогір’ї і високогір’ї, морфометрична і морфогенетична різноманітність, планова конфігурація домінуючих форм – хребтів і долин.

Гідрогеологія

Зона Внутрішніх Карпат характеризується розвитком потужних флішевих товщ крейдяного і палеогенового віків, як правило, слабоводообільних. Підземні води цієї зони майже суцільно насичені вуглекислотою. В юрських вапняках, дуже щільних і мармуровидних, циркуляція вод відбувається по тріщинах. У ряді місць спостерігаютьсяневеликі карстові печери і воронки.

Район багатий на мінеральні та геотермальні води. Особливо багаті металами високогірні джерела Усть-Чорної, Руської Мокрої, Великої Угольки, Тарасівки. Є джерела з вмістом дефіцитного в Закарпатті фтору (села Добрянське, Новоселиця) та йоду (Велика Уголька, Руська Мокра). Мінеральні води Тячівського району багаті на кремнієву кислоту. В селі Велика Уголька є закрита свердловина теплої мінеральної води, а в селі Теребля свердловина з геотермальною водою, де високий вміст кухонної солі. Тут представлені різні типи мінеральних вод, найцінніші з яких слабосульфідні Серноводського типу, вуглекислі хлоридні натрієві типу Наугейм та вуглекислі гідрокарбонатно-хлоридні Малкінського типу. У залізистих нарзанах Тарасівського родовища зафіксовано найвищий рівень заліза у Закарпатті — 60 мгл.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.