Мергелі

Мають широке поширення мергелі верхньої крейди (Пухівська свита) червоні та сірі, щільні, масивні, потужністю до 500 м. Вони можуть служити сировиною для отримання цементу. Заслуговували увагу родовища мергелів знаходяться в Новоселиці.

Мінеральні фарби. Родовища мінеральних фарб тісно пов'язані з смугою розвитку вулканогенних порід. Вони являють собою їх кору вивітрювання.

Розділ 7. Геоморфологія

Геоморфологічна схема Закарпатської області.

Морфоструктури: І — Верховинська (І1 — Бескидська, І2 — Горганська); ІІ — Полонинська (ІІ1 — Рівненська, ІІ2 — Боржавська, ІІ3 — Красненська, II4 — Свидовецька, ІІ5 — Чорногірська); ІІІ — Мармароська (ІІІ1 — Рахівська, ІІІ2 — Опімчакова), IV — Пенінська; V — Закарпатська (V1 — Мукачівська, V2 – Солотвинська, V3 — Вигорлат-Гутинська); VI — Панонська

Досліджувана територія відноситься до мармороської морфоструктури.

На захід від Шопурки по системі конседиментаційних розломів кристалічні породи Рахівського масиву занурюються під флішові товщі крейди й палеогену. Вздовж північно-східної межі цієї смуги, що, клиновидно звужуючись, простягається до басейну Боржави, по фронту мармароського насуву поширюється зона стрімчаків — відторженців древніх порід. Стрімчаки виступають серед флішу спорадично, на відносно великій відстані один від одного. До їх складу входять карбонатні та кремнисті породи тріасу та юри, а також кристалічні породи. Стрімчаки занурені у відклади флішу (пісковики) й аргіліти апту (сеноману).

Характерні геоморфологічні фактори: ярусна будова рельєфу, особливо у середньогір’ї і високогір’ї, морфометрична і морфогенетична різноманітність, планова конфігурація домінуючих форм – хребтів і долин.

Гідрогеологія

Зона Внутрішніх Карпат характеризується розвитком потужних флішевих товщ крейдяного і палеогенового віків, як правило, слабоводообільних. Підземні води цієї зони майже суцільно насичені вуглекислотою. В юрських вапняках, дуже щільних і мармуровидних, циркуляція вод відбувається по тріщинах. У ряді місць спостерігаютьсяневеликі карстові печери і воронки.

Район багатий на мінеральні та геотермальні води. Особливо багаті металами високогірні джерела Усть-Чорної, Руської Мокрої, Великої Угольки, Тарасівки. Є джерела з вмістом дефіцитного в Закарпатті фтору (села Добрянське, Новоселиця) та йоду (Велика Уголька, Руська Мокра). Мінеральні води Тячівського району багаті на кремнієву кислоту. В селі Велика Уголька є закрита свердловина теплої мінеральної води, а в селі Теребля свердловина з геотермальною водою, де високий вміст кухонної солі. Тут представлені різні типи мінеральних вод, найцінніші з яких слабосульфідні Серноводського типу, вуглекислі хлоридні натрієві типу Наугейм та вуглекислі гідрокарбонатно-хлоридні Малкінського типу. У залізистих нарзанах Тарасівського родовища зафіксовано найвищий рівень заліза у Закарпатті — 60 мгл.