1.2 Структура й загальна характеристика вольових якостей

Вольове дія - це свідома дія, пов'язана з подоланням серйозних труднощів на шляху до мети і, в зв'язку з цим, поєднана зі значними вольовими зусиллями. Таким чином, вольова дію характеризується не тільки наявністю певного мотиву, цілі, формуванням образу очікуваного результату, але і значним вольовим зусиллям [10, с. 246]. Вольову дію відрізняє те, що вона є власною, ініціативною і одночасно усвідомленою і осмисленою дією суб'єкта. Воля в дії проявляється як осмислена ініціативність. Р.Р. Кравцов підкреслює, що при такому розумінні немає якісної відмінності або різноспрямованості волі і довільності, немає ніякого бар'єру між ними. Довільність виявляється своєрідним виявленням тієї самої психологічної реальності, яка в явному і повному вигляді виступає в вольовій дії [10, 209]. Як у вольовій, так і в довільній дії присутні відмінні характеристики вольового акту - свідомість та ініціативність. Смислової аспект у довільної і вольової дії розрізняється. Вольова дію завжди має особливий сенс, тоді як сенс довільних дій може бути різним за глибиною і узагальненням, але все ж він чим-то обмежений. Наприклад, у дітей дошкільного віку довільні дії найчастіше мають ситуативно обумовлений смисловий контекст. Вольові дії - це різновид довільних дій, специфікою яких є використання при досягненні мети вольового зусилля. Це дії, пов'язані з подоланням перешкод, які вимагають великих витрат енергії і супроводжуються переживанням внутрішнього напруження. До вольових дій відносяться ті сенсорні, мнемічні і рухові дії, здійснення яких вимагає прояву значного вольового зусилля (концентрація уваги, пригадування, стримування мотивів, прояв великої сили, швидкості і витривалості, погляду (при поганій видимості), приєднання (при поганій чутності або звукових перешкодах). Вольова діяльність складається з певних вольових дій, які поділяють на прості і складні. До простих відносяться ті, при яких людина без коливань йде до наміченої мети, їй зрозуміло, чого і яким чином вона буде домагатися. Для простої вольової дії характерно те, що вибір мети, прийняття рішення на виконання дії певним способом здійснюються без боротьби мотивів [2, 57]. У складній вольовій дії виділяють наступні етапи: 1) усвідомлення цілі і прагнення досягти її; 2) усвідомлення ряду можливостей досягнення мети; 3) поява мотивів, які стверджують або заперечують ці можливості; 4) боротьба мотивів і вибір; 5) прийняття однієї з можливостей як рішення; 6) здійснення прийнятого рішення. Етап "усвідомлення цілі і прагнення досягти її" не завжди супроводжується боротьбою мотивів у складній дії. Якщо мета задана ззовні і її досягнення обов'язково для виконавця, то її залишається тільки пізнати, сформувавши у себе певний образ майбутнього результату дії. Боротьба мотивів виникає на даному етапі тоді, коли у людини є можливість вибору цілей, черговості їх досягнення. Боротьба мотивів, яка виникає при усвідомленні цілей, - це не структурний компонент вольової дії, а певний етап вольової діяльності, частиною якої виступає дія. Кожен з мотивів, перш ніж стати метою, проходить стадію бажання (в тому разі, коли мета вибирається самостійно) [4, 270]. Оскільки у людини в будь-який момент є різні значущі бажання, одночасне задоволення яких об'єктивно виключено, то відбувається зіткнення протистоять, збігаються мотиви, між якими належить зробити вибір. Цю ситуацію і називають боротьбою мотивів. На етапі усвідомлення мети і прагнення досягти її боротьба мотивів дозволяється вибором цілі дії, після чого напруга, викликана боротьбою мотивів на цьому етапі, слабшає. Етап "усвідомлення ряду можливостей досягнення мети" - це власне дія думки, що є частиною вольовою дією, результат якої - встановлення причинно-слідчих відносин між способами виконання вольової дії в наявних умовах і можливими результатами. На наступному етапі можливі шляхи і засоби досягнення мети співвідносяться з наявною у людини системою цінностей, що включає переконання, почуття, норми поведінки, провідні потреби. Тут кожен з можливих шляхів проходить обговорення в аспекті відповідності конкретного шляху системі цінностей даної людини. Етап боротьби мотивів і вибору виявляється центральним у складній вольовій дії. Тут, як і на етапі вибору мети, можлива конфліктна ситуація, пов'язана з тим, що людина приймає можливість легкого шляху досягнення мети (це розуміння - один з результатів другого етапу), але в той же час, в силу своїх моральних почуттів або принципів не може його прийняти. Інші шляхи є менш економічними (і це теж людина розуміє), але зате відповідність їм більше відповідає системі цінностей людини [6, 352]. Результатом вирішення цієї ситуації є наступний етап - прийняття однієї з можливостей як рішення. Він характеризується спадом напруги, оскільки дозволяється внутрішній конфлікт. Тут уточнюються кошти, способи, послідовність їх використання, тобто здійснюється уточнене планування. Після цього починається реалізація наміченого на етапі здійснення прийнятого рішення. Етап здійснення прийнятого рішення, однак, не звільняє людину від необхідності додавати вольових зусиль, і деколи не менш значних, ніж при виборі цілі дії або способів її виконання, оскільки практичне здійснення наміченої мети знову ж пов'язане з подоланням перешкод. Результати будь-якої вольової дії мають для людини два наслідки: перше - це досягнення конкретної мети; друге пов'язано з тим, що людина оцінює свої дії та має відповідні уроки на майбутнє щодо способів досягнення мети, витрачених зусиль. Воля людини характеризується певними якостями. Вольові якості - це відносно стійкі, незалежні від конкретної ситуації психічні явища, що засвідчують досягнутий особистістю рівень свідомої саморегуляції поведінки, її владу над собою [10, 232]. Вольові якості розглядають як індивідуальні особливості свободи, властиві окремим людям. Кожна вольова якість має свою психофізіологічну структуру, яка в одних компонентах може співпадати у різних вольових якостей, а в інших - розходитися. Головною ознакою стабільності вольових якостей є ступінь постійності прояву вольового зусилля в однотипних ситуаціях. Співвідношення цих властивостей у різних людей може бути різним. Насамперед, прийнято виділяти силу волі як узагальнену здатність долати значні труднощі, що виникають на шляху до досягнення поставленої мети. Саме перешкоди, що долаються з допомогою вольових зусиль, є об'єктивним показником прояву сили волі [10, 234]. Серед різних проявів сили волі прийнято виділяти такі особистісні риси, як витримка і самовладання, які виражаються в умінні стримувати свої почуття, коли це потрібно, в недопущення імпульсивних і необдуманих дій, умінні володіти собою і змушувати себе виконувати задуману дію. Іншою характеристикою волі є цілеспрямованість. Під цілеспрямованістю прийнято розуміти свідому і активну спрямованість особистості на досягнення певного результату діяльності. Дуже часто, коли говорять про цілеспрямованість, використовують таке поняття, як наполегливість. Це поняття характеризує прагнення людини в досягненні поставленої мети навіть у самих складних умовах [12, 131]. Важливою характеристикою волі є ініціативність. Ініціативність полягає в здатності робити спроби до реалізації ідей, що виникли у людини. Зробити перший усвідомлений крок до реалізації нової ідеї може тільки самостійна людина. Самостійність - це характеристика волі, яка безпосередньо пов'язана з ініціативністю. Самостійність проявляється в здатності усвідомлено приймати рішення і в умінні не піддаватися впливу різних факторів, які перешкоджають досягненню поставленої мети. Від самостійності слід відрізняти негативізм. Негативізм більшістю психологів розцінюється як слабкість волі, що виражається в невмінні підпорядкувати свої дії доводам розуму, свідомим мотивів поведінки, в невмінні протистояти своїм бажанням, провідним до неробства, та ін. Психологи зазначають, що ініціатива, що проявляється людиною, крім самостійності завжди пов'язана ще з однією якістю волі - рішучістю. Рішучість полягає у відсутності зайвих коливань і сумнівів при боротьбі мотивів, у своєчасному і швидкому ухваленні рішень. Насамперед рішучість проявляється у виборі домінуючого мотиву, а також у виборі адекватних засобів досягнення поставленої мети. Рішучість проявляється при здійсненні прийнятого рішення. Від рішучості, як позитивної вольової якості, необхідно відрізняти імпульсивність, яка характеризується поспіхом у прийнятті рішень, необміркованістю вчинків. Винятково важливим вольовим якістю людини є послідовність дій людини. Послідовність дій характеризує те, що всі чинені людиною вчинки випливають з Єдиного керівного принципу, якому людина підпорядковує все другорядне і побічне. Послідовність дій, у свою чергу, найтіснішим чином пов'язана з самоконтролем і самооцінкою [12, 146]. Таким чином, вивчення наукової літератури, присвяченої проблемі вольових якостей, свідчить про те, що ці якості розглядаються різними авторами в різних контекстах і в різних термінах. Разом з тим можна виділити два основних підходи до визначення сутності цих понять і до їх дослідження. Перший з них розглядає довільність (і волю) в контексті проблеми свідомості, другий - в контексті проблеми мотивації.