Відомі випускники та професори

Видатними професорами університету до 1917 були:

філологи — І. Срезневський, М. і П. Лавровські, О. Потебня, С. Кульбабкін; етнографи — А. Метлинський, М. Сумцов; історики — П. Гулак-Артемовський, Д. Багалій, В. Бузескул, Є. Рєдін; правники і

соціологи — І. Тимковський, Д. Качановський, М. Ковалеський; економіст — В. Левитський; статистик — О. Рославський-Петровський; математики — В. Імшенецький, О. Ляпунов, В. Стєклов, Т. Осиповський, К. Андреєв,

М. Тихомандрицький; фізики — Лапшин Василь Іванович, М. Пильчиків,

Д. Рєжанський; фізико-хімік — М. Бекетов; хіміки — В. Тимофєєв,

В. Данилевський; ботаніки — В. Арнольді, В. Палладін, А. Краснов; геологи — Н. Борисяк, І. Леваковський. На медичному факультеті

викладали — Є. Гордієнко, Т. Ванцетті; крім них, хірурги — М. Трінклер,

В. Ґрубе; офтальмолог — Л. Гіршман;

анатом — В. Воробйов; патологоанатоми — В. Крилов, М. Мельников-Раздеванков, патофізіолог О. Репрєв та інші.

Серед видатних випускників університету у різні часи були: математик — М. Остроградський, статистики — М. Рклицький та П. Кеппен, біолог — І. Мечников, філолог — О. Потебня, історики — М. Костомаров, Й.Т. Щербина та інші.

За радянської влади в ХДУ продовжували працювати відомі вчені дореволюційного періоду. Крім них, відомі математики — С. Бернштейн,

Н. Ахієзер, В. Марченко, Д. Синцов, А. Сушкевич, О. Погорєлов; фізики — О. Ахієзер, А. Вальтер, Є. Ліфшиць, А. Желіховський, астроном — М. Барабашов, фізіологи — О. Нагорний, В. Нікітін, біохімік — В. Залеський, геолог — Д. Соболєв, економіст — О. Ліберман, класичний філолог — А. Коцевалов, мовознавці і літературознавці — О. Білецький, Л. Булаховський. Викладачі ХДУ А. Коцевалов, О. Парадиський, В. Державин, М. Оглоблин-Глобенко і Ю. Шевельов після 1943 виїхали в еміграцію. Довголітнім не виборним ректором ХДУ після війни був біолог І. Буланкін.

Нагороди та репутація

За часів СРСР Харківський університет одержав Орден Трудового Червоного Прапора, Орден Жовтневої Революції та Орден Дружби народів.

Згідно з оцінками якості навчання університет займав сьоме (Компас, 2009 р.) та четверте місце (Дзеркало тижня, 2007 р.) в Україні. Згідно із одним з рейтингів провідних університетів світу (Webometrics, 2009 р.), Харківський університет займав шосту позицію серед університетів України та 2570 місце в світі. В галузі менеджменту та економіки університет зайняв восьме місце, в правознавстві - дев'яте, в інженерно-технічних спеціальностях - десяте, в інформаційних технологіях - восьме місце в Україні згідно з рейтингом "Компас" 2009 р. Харківський університет займає друге місце в Україні за кількістю публікацій та цитувань у науковій базі даних Scopus.

Перспективи подальшого розвитку

ХНУ є одним із найбільш успішних університетів України, він разом з іншими провідними університетами Європи підписав у 1988 році Велику Хартію університетів, яка започаткувала Болонський процес. Університет є співзасновником Євразійської Асоціації університетів, входить до Всесвітньої та Європейської Асоціацій університетів, Асоціації Європейської мережі ядерної освіти. Також Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна здійснює широку програму міжнародного співробітництва, є активним членом міжнародної спільноти провідних європейських та світових університетів. Він здійснює угоди про співробітництво з 61 організаціями-партнерами у 25 країнах світу.

Існує програма розвитку Харківського національного університету

імені В. Н. Каразіна на 2010-2020 роки , основними положеннями якої є:

• підвищення результативності і якості наукових досліджень та інноваційної діяльності;

• підвищення якості та інтернаціоналізація навчального процесу;

• розвиток соціокультурної та виховної функцій університету;

• розвиток інформаційно-комунікаційних технологій. Інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу та наукових досліджень;

• розвиток соціально-економічної сфери;

• соціальна підтримка співробітників і осіб, які навчаються;

• забезпечення безпечних і сприятливих умов праці та навчання;

• посилення кадрового потенціалу університету.