Диспепсия

Диспепсія - збірне поняття, яке включає більшість суб'єктивних проявів хвороб органів шлунково-кишкового тракту (ШКТ), зумовлених порушенням процесів травлення. Диспепсія, в перекладі з грецької, дослівно означає порушення (dys) травлення (pepsis, peptein). Однак, коли мова йде про шлункову диспепсію, мають на увазі не ферментативну дисфункцію в результаті зміни вироблення соляної кислоти і пепсину, а, в першу чергу, моторні порушення верхніх відділів травного тракту.

Симптомокомплекс шлункової диспепсії:

Симптоми	Визначення
Болі в епігастрії по серединній лінії	Сприймаються як неприємні відчуття: "пошкодження тканин". Необхідно розрізняти біль і відчуття дискомфорту
Дискомфорт в епігастральній ділянці по серединній лінії	Неприємне відчуття, яке не інтерпритується як біль
Раннє насичення	Відчуття переповнення шлунка відразу після прийому їжі незалежно від обсягу прийнятої їжі, в результаті чого прийом їжі не може бути завершений
Переповнення	Відчуття затримки їжі в шлунку, пов’язане або не пов’язанне з прийомом їжі
Здуття в епігастральній ділянці	Відчуття розпирання в епігастральній ділянці
Нудота	Передчуття блювоти, що наближується

За наявності вищенаведених симптомів виставляється попередній Ds.: Необстеженої диспепсії - первинний синдромальний діагноз, який вимагає подальшого обстеження з метою встановлення органічних або функціональних причин диспесіі.

КЛАСИФІКАЦІЯ ПРИЧИН ДИСПЕПСІЇ
Органічна диспепсія (33-40% всіх випадків диспепсії)	Функціональна (невиразкова) диспепсія (близько 60% всіх випадків диспепсії)
• Гастроезофагеальнарефлюксная хвороба • Ерозивно-виразкові ураження слизової гастродуоденальної зони будь-якої етіології • Пухлини шлунка • Жовчнокам'яна хвороба • Панкреатит • Пухлини підшлункової залози • Судинні ураження шлунково-кишкового тракту (ішемічний абдомінальний синдром)	• Постпрандіальнийдистрес-синдром (ПДС) •Синдром епігастрального болю

Якщо після проведення всебічного ретельного обстеження органічні причини диспепсії встановити не вдається, виставляється діагноз функціональної диспепсії (ФД). Таким чином, ФД - діагноз виключення (в МКБ-10 код К 30).

Згідно Римських крітеріев III функціональну диспепсію визначають як комплекс функціональних розладів, тривалістю не менше 6 місяців з моменту виставлення діагнозу, який включає наявність симптомів з боку гастродуоденальної зони (біль в епігастрії, печія, раннє насичення, відчуття переповнення шлунка після їжі), активних не менше 3 місяців (не обов'язково підряд) без органічних, системних або метаболічних порушень, які можуть пояснити диспептичні симтоми.

Діагностичні критерії для функціональної диспепсії (Римські критерії ІII, 2006 р.) повинні включати:

1. Один або більше з нижчезазначених симптомів рецидивуючого або персистуючого характеру:

• неприємне постпрандіальне переповнення;

• швидке перенасичення;

• епігастральний біль;

• епігастральний дискомфорт.

2. Брак даних щодо органічної патології (у тому числі результатів верхньої ендоскопії), які б могли пояснити генез скарг.

3. Відсутність симптомів, які вказують на зв'язок диспепсичних симптомів з порушенням функції кишківника.

Критерії відповідають вимогам, якщо скарги "активні" протягом останніх 3 місяців, тривалість захворювання - щонайменше 6 місяців.

Клінічні форми ФД зведені до її 2-х варіантів: постпрандіального дистрес-синдрому (дискінетичиий, ПДС) і епігастрального болю (ЕБ).

Діагностічні критерії ПДС (виникають як мінімум кілька разів на тиждень):

• Відчуття переповнення після прийому звичайного об'єму їжі

• Раннє насичення, що заважає прийому звичайного об'єму їжі

Критеріями, які підтверджують діагноз ПДС, є відчуття здуття в епігастрії, а також нудота або відрижка після їжі.

Діагностичні критерії епігастрального болю

• Біль або печіння в епігастрії помірної або вираженої інтенсивності, що виникають не рідше одного разу на тиждень

• Інтерметіруючий характер болю

• Відсутність абдомінального болю іншої локалізації та болю у грудній клітці

• Відсутність поліпшення після дефикациї або відходження газів

• Відсутність критеріїв функціональних розладів шлункового травлення і сфінктера Одді

Наявність пекучого (але не розповсюджується за грудину) болю і його можлива залежність від прийому їжі (як виникнення, так і полегшення після їжі), підтверджують діагноз ЕБ.

Як ПДС, так і ЕБ - правомочні діагнози, якщо їх симптоми тривають не менше 3 останніх місяців і вперше виникли не менше півроку тому. Можливо поєднання ПДС з ЕБ у одного і того пацієнта, а також трансформація однієї форми в іншу. Можуть поєднуватися з синдромом роздратованого кишківника.