- •Міністерство освіти і науки України
- •1.1. Загальні принципи устрою хірургічного відділення.
- •1.2. Організація роботи приймального відділення, операційно-перев’язувального блоку, палат і допоміжних приміщень.
- •1.2.1. Організація роботи приймального відділення хірургічного стаціонару. Особливості санітарної обробки хворих з хірургічною патологією.
- •1.2.2. Організація роботи операційно-перев’язувального блоку
- •1 2 2 3 4 5 6 7 8 9 10
- •1.2.3. Організація роботи та санітарно-гігієнічний режим палат і допоміжних приміщень.
- •1.3. Функціональні обов’язки медичного персоналу хірургічного відділення.
- •1.4. Деонтологія догляду
- •Питання для контролю вивчення матеріалу.
- •Тестові завдання для контролю вивчення матеріалу.
- •2.1. Хірургічна інфекція. Основи асептики, антисептики та інфекційного контролю в хірургії.
- •2.1.1. Хірургічна інфекція.
- •Шляхи розповсюдження інфекції
- •2.1.2. Основи асептики та антисептики.
- •2.1.3. Інфекційний контроль в хірургії.
- •2.2. Підтримання санітарно-гігієнічного режиму в операційній, види її прибирання.
- •2.3. Організація роботи чистої та гнійної перев’язувальної, особливості догляду за хворими з гнійною патологією. Утилізація перев’язувального матеріалу.
- •Питання для контролю вивчення матеріалу.
- •Тестові завдання для контролю вивчення матеріалу.
- •3. Гігієна медичного персоналу хірургічних відділень, гігієна тіла хворого, гігієна виділень хворих.
- •3.1. Гігієна медичного персоналу хірургічних відділень.
- •1 3 5 2 4 6
- •3.2. Гігієна тіла та виділень хірургічного хворого.
- •Питання для контролю вивчення матеріалу.
- •Тестові завдання для контролю вивчення матеріалу.
- •4. Правила транспортування хворих. Підготовка хворих до операцій, зокрема до ургентних та планових втручань.
- •4.1. Правила транспортування хворих.
- •4.2. Підготовка хворих до операцій, зокрема до ургентних та планових втручань.
- •Питання для контролю вивчення матеріалу.
- •Тестові завдання для контролю вивчення матеріалу.
- •5. Робота медичного персоналу в операційній та виконання хірургічних маніпуляцій (діагностичних пункцій).
- •5.1. Загальні поняття про операцію та дії медичного персоналу під час операційного періоду.
- •5.2. Робота медичного персоналу під час виконання хірургічних маніпуляцій (діагностичних пункцій).
- •Питання для контролю вивчення матеріалу.
- •Тестові завдання для контролю вивчення матеріалу.
- •6. Основні принципи догляду за хворими в післяопераційному періоді. Профілактика ускладнень, основи догляду за хворими у вкрай важкому та в непритомному станах.
- •6.1. Загальні питання організації догляду в післяопераційному періоді.
- •6.2. Окремі питання догляду за оперованими хворими на органах черевної порожнини, грудної клітини та сечовидільної системи.
- •6.3. Використання міхура із льодом, газовивідної трубки, грілки під час догляду за хворими.
- •Товста кишка Вставлена газовивідна трубка
- •Питання для контролю вивчення матеріалу.
- •Тестові завдання для контролю вивчення матеріалу.
- •7. Принципи складання розкладу роботи хірургічного відділення. Гігієна передавань і відвідувань, організація харчування та дозвілля хворих.
- •7.1. Розклад роботи хірургічного відділення. Гігієна передавань і відвідування хворих.
- •7.2. Організація харчування хірургічних хворих.
- •7.2.1. Загальні питання ролі харчування хворих в післяопераційний період, способи годування.
- •7.2.2. Дієтичне природне ентеральне харчування хірургічного хворого.
- •7.2.3. Організація роботи та підтримання гігієни харчового блоку.
- •Питання для контролю вивчення матеріалу.
- •Тестові завдання для контролю вивчення матеріалу.
- •Бібліографічний список та інтернет-ресурси
1.1. Загальні принципи устрою хірургічного відділення.
В структурі лікувального закладу, в залежності від його профілю або обсягу, хірургічне відділення може бути розташовано в окремій будівлі чи у складі багатопрофільного медичного корпусу. За останній час серед багатьох міських чи обласних лікувальних установ переважає саме багатопрофільний принцип устрою медичних корпусів. Це може бути як багатопрофільний хірургічний корпус, що складається із спеціалізованих хірургічних відділень (загальнохірургічного, урологічного, травматологічного, ортопедичного, судинного, кардіохірургічного, гінекологічного, комбустіологічного, мікрохірургічного, оторіноларінгологічного та інших), так і корпус, що може включати відділення іншого, а не тільки хірургічного, профілю (терапевтичне, кардіологічне, неврологічне, гастроентерологічне, педіатричне та інші). При цьому саме в останньому випадку устрою існує певний принцип розміщення відділень хірургічного профілю. В таких випадках змішаного (хірургічного та нехірургічного профілю) розташування в одному корпусі, на перших поверхах розміщуються діагностичні лабораторії чи відділення, приймальне відділення, вище – відділення терапевтичного профілю, а хірургічні відділення розташовують на верхніх поверхах, що пов’язано з необхідністю максимального відмежування їх від інших відділень. Таким чином зменшується можливість контакту хворих інших відділень і їх відвідувачів з контингентом хворих хірургічного відділення.
Основним принципом внутрішнього устрою та організації роботи всіх хірургічних відділень вважається максимальне розмежування двох категорій хворих:
1) без гнійних ускладнень чи запальних захворювань:
2) з гнійними ускладненнями та запальними хірургічними захворюваннями.
Якщо хірургічне відділення розташовано на декількох поверхах будівлі, то на нижньому поверсі розміщують хворих другої групи, на верхньому – хворих першої групи і операційний блок з палатами інтенсивної терапії.
Це пов’язано, в першу чергу, з необхідністю попередження виникнення внутрішньолікарняної інфекції (синоніми – нозокоміальна, шпитальна інфекція), однієї з найскладніших видів інфекції, що може зустрічатися не тільки в хірургічний практиці, а й в усіх інших медичних відділеннях. Внутрішньолікарняна інфекція – це інфекція, що виникла в стаціонарі, та яка була відсутня у хворого на момент госпіталізації в маніфестній формі чи інкубаційному періоді. До внутрішньолікарняної інфекції також відноситься зараження персоналу внаслідок професійної діяльності в стаціонарі.
В багатопрофільних окремих спеціалізованих хірургічних корпусах операційні зали та палати післяопераційного інтенсивного догляду завжди розміщують на останніх поверхах з цією ж метою – зменшення вірогідності контакту, тільки тепер вже не тільки з відвідувачами, але й із персоналом хірургічних відділень та післяопераційними хворими. В таких корпусах принцип розміщення хірургічних відділень також повинен проводитися з урахуванням профілю та поширеності серед контингенту хворих інфекційних ускладнень. Наприклад, на нижчих поверхах розміщують опікові, проктологічні відділення, де вірогідність та поширеність інфекційних ускладнень та проявів захворювань вища ніж у інших категорій хворих.
При розташуванні хірургічного відділення на одному із поверхів будівлі, чи в одноповерховій будівлі для операційного блоку доцільно відокремлювати одне крило, де будуть знаходитись хворі без гнійних ускладнень чи запальних захворювань і яке має обмежений доступ (тільки для медичного персоналу та хворих, що оперуються). Перед входом до операційного блоку обов’язково знаходяться застережливі знаки, наприклад, світлове табло «Операційний блок» (див. мал. 1.1.1), червона смуга на підлозі та інше.
Малюнок 1.1.1. Вхід до операційного блоку хірургічного відділення, розташованого в окремому крилі поверху. Над входом світлове табло, додаткова застережлива об’ява на матовому склі дверей. Праворуч «чиста» перев’язувальна кімната, ліворуч палата інтенсивної терапії для післяопераційних важких хворих.
Поруч із операційним блоком, як правило, розміщують перев’язувальну кімнату для хворих без гнійних ускладнень чи запальних захворювань. У протилежному крилі поверху розміщують перев’язувальну кімнату для хворих з гнійними ускладненнями та запальними хірургічними захворюваннями. Ці підрозділи хірургічного відділення (операційний блок та перев’язувальні кімнати) об’єднуються в єдиний операційно-перев’язувальний блок, що обслуговується спеціально підготовленим середнім та молодшим медичним персоналом на чолі з старшою медичною сестрою блоку. Іноді, у великих операційних блоках багатофункціональних хірургічних корпусів, наприклад, онкологічних, операційний блок очолює лікар-хірург.
Всі функціональні приміщення хірургічного відділення розподіляються на 3 основних групи:
1) лікувально-діагностичні;
2) адміністративно-господарчі;
3) санітарно-гігієнічні.
До лікувально-діагностичних приміщень відносять операційно-перев’язувальний блок, маніпуляційні кімнати, ендоскопічні та інші лікувально-діагностичні кімнати, що входять до складу відділення.
До адміністративно-господарчих приміщень відносять палати для хворих, кабінети завідувача, старшої сестри відділення та старшої сестри операційно-перев’язувального блоку, ординаторську, кімнату для анестезіологів, кімнату сестри-господарки, кімнати відпочинку, кімнату для видачі їжі та столову, комори, учбові кімнати (в клінічних установах).
До санітарно-гігієнічних приміщень відносять туалети, душову, ванну та клізменну кімнати.
Для збереження принципу розмежування хворих з гнійно-запальними захворюваннями та без них, попередження виникнення внутрішньолікарняних інфекційних ускладнень та для окремого обслуговування цих двох категорій хворих деякі підрозділи всіх трьох груп обов’язково дублюються. До таких підрозділів відносять: операційні та перев’язувальні кімнати, маніпуляційні, палати, всі санітарно-гігієнічні кімнати. Палати для розміщення хворих із гнійно-запальними захворюваннями та перев’язувальну кімнату для їх обслуговування розташовують на протилежному боці поверху (при розташуванні відділення на одному поверсі) від приміщень операційно-перев’язувального блоку, або на окремому, якомога нижчому поверсі (при розташуванні хірургічного відділення на кількох поверхах будівлі).
Приклад розташування основних приміщень хірургічного відділення з учбовим блоком наведений на малюнку 1.1.2.
14 |
14 |
|
1 |
| |||||||||||||||||||||
19 |
|
19 |
| ||||||||||||||||||||||
4 |
| ||||||||||||||||||||||||
19 |
19 |
14 |
5 |
13 |
16 |
10 |
15 |
14 |
7 |
5 |
|
4 |
| ||||||||||||
2 | |||||||||||||||||||||||||
|
| ||||||||||||||||||||||||
23 | |||||||||||||||||||||||||
11 | |||||||||||||||||||||||||
21 |
12 | ||||||||||||||||||||||||
24 | |||||||||||||||||||||||||
17 |
20 | ||||||||||||||||||||||||
8 |
25 | ||||||||||||||||||||||||
9 |
7 |
18 |
18 |
18 |
18 |
18 |
18 |
18 |
18 |
18 |
6 |
4 | |||||||||||||
3 | |||||||||||||||||||||||||
|
|
Малюнок 1.1.2. Приблизний план розташування основних приміщень загальнохірургічного відділення. Жовтим кольором виділені приміщення для обслуговування хворих без гнійно-запальних захворювань, блакитним – з гнійно-запальними захворюваннями. Цифрові позначення: 1, 2, 3 – операційни зали (операційний зал № 3 призначений для виконання операцій у хворих з гнійно-запальними захворюваннями); 4 – передопераційні; 5 – перев’язувальні; 6 – палата інтенсивної терапії; 7 – маніпуляційні кімнати; 8 – ординаторська; 9 – кабінет завідувача відділенням; 10 – кабінет старшої сестри хірургічного відділення; 11 – анестезіологічна (наркозна) кімната; 12 – кімната старшої сестри операційно-перев’язувального блоку та матеріальна; 13 – кімната сестри-господарки та комора; 14 – санітарни вузли; 15 – клізменна; 16 – харчовий блок та столова; 17 – кімната відпочинку; 18 – палати; 19 – учбові кімнати; 20 – кіслородна; 21 – сестринська кімната; 23 – стерилізаційна; 24 – вентиляційна для операційного блоку; 25 – кімната для зберігання забрудненої білизни.