
- •Міністерство освіти і науки України
- •1.1. Загальні принципи устрою хірургічного відділення.
- •1.2. Організація роботи приймального відділення, операційно-перев’язувального блоку, палат і допоміжних приміщень.
- •1.2.1. Організація роботи приймального відділення хірургічного стаціонару. Особливості санітарної обробки хворих з хірургічною патологією.
- •1.2.2. Організація роботи операційно-перев’язувального блоку
- •1 2 2 3 4 5 6 7 8 9 10
- •1.2.3. Організація роботи та санітарно-гігієнічний режим палат і допоміжних приміщень.
- •1.3. Функціональні обов’язки медичного персоналу хірургічного відділення.
- •1.4. Деонтологія догляду
- •Питання для контролю вивчення матеріалу.
- •Тестові завдання для контролю вивчення матеріалу.
- •2.1. Хірургічна інфекція. Основи асептики, антисептики та інфекційного контролю в хірургії.
- •2.1.1. Хірургічна інфекція.
- •Шляхи розповсюдження інфекції
- •2.1.2. Основи асептики та антисептики.
- •2.1.3. Інфекційний контроль в хірургії.
- •2.2. Підтримання санітарно-гігієнічного режиму в операційній, види її прибирання.
- •2.3. Організація роботи чистої та гнійної перев’язувальної, особливості догляду за хворими з гнійною патологією. Утилізація перев’язувального матеріалу.
- •Питання для контролю вивчення матеріалу.
- •Тестові завдання для контролю вивчення матеріалу.
- •3. Гігієна медичного персоналу хірургічних відділень, гігієна тіла хворого, гігієна виділень хворих.
- •3.1. Гігієна медичного персоналу хірургічних відділень.
- •1 3 5 2 4 6
- •3.2. Гігієна тіла та виділень хірургічного хворого.
- •Питання для контролю вивчення матеріалу.
- •Тестові завдання для контролю вивчення матеріалу.
- •4. Правила транспортування хворих. Підготовка хворих до операцій, зокрема до ургентних та планових втручань.
- •4.1. Правила транспортування хворих.
- •4.2. Підготовка хворих до операцій, зокрема до ургентних та планових втручань.
- •Питання для контролю вивчення матеріалу.
- •Тестові завдання для контролю вивчення матеріалу.
- •5. Робота медичного персоналу в операційній та виконання хірургічних маніпуляцій (діагностичних пункцій).
- •5.1. Загальні поняття про операцію та дії медичного персоналу під час операційного періоду.
- •5.2. Робота медичного персоналу під час виконання хірургічних маніпуляцій (діагностичних пункцій).
- •Питання для контролю вивчення матеріалу.
- •Тестові завдання для контролю вивчення матеріалу.
- •6. Основні принципи догляду за хворими в післяопераційному періоді. Профілактика ускладнень, основи догляду за хворими у вкрай важкому та в непритомному станах.
- •6.1. Загальні питання організації догляду в післяопераційному періоді.
- •6.2. Окремі питання догляду за оперованими хворими на органах черевної порожнини, грудної клітини та сечовидільної системи.
- •6.3. Використання міхура із льодом, газовивідної трубки, грілки під час догляду за хворими.
- •Товста кишка Вставлена газовивідна трубка
- •Питання для контролю вивчення матеріалу.
- •Тестові завдання для контролю вивчення матеріалу.
- •7. Принципи складання розкладу роботи хірургічного відділення. Гігієна передавань і відвідувань, організація харчування та дозвілля хворих.
- •7.1. Розклад роботи хірургічного відділення. Гігієна передавань і відвідування хворих.
- •7.2. Організація харчування хірургічних хворих.
- •7.2.1. Загальні питання ролі харчування хворих в післяопераційний період, способи годування.
- •7.2.2. Дієтичне природне ентеральне харчування хірургічного хворого.
- •7.2.3. Організація роботи та підтримання гігієни харчового блоку.
- •Питання для контролю вивчення матеріалу.
- •Тестові завдання для контролю вивчення матеріалу.
- •Бібліографічний список та інтернет-ресурси
2.1.3. Інфекційний контроль в хірургії.
Інфекційний контроль – це комплекс організаційних, профілактичних та протиепідемічних заходів, спрямованих на попередження виникнення внутрішньолікарняної інфекції, що базуються на результатах епідеміологічної діагностики. Епідеміологічна діагностика, або епідеміологічний нагляд – це система моніторингу за епідемічним процесом (носійство, захворюваність, летальність), факторами та умовами, що впливають на їх виникнення та розповсюдження.
До основних організаційних заходів інфекційного контролю відносять виявлення носіїв патогенного стафілококу серед співробітників хірургічного відділення. До роду Staphylococcus відносять St. aureus, St. epidermidis, St. saprophyticus. Найважливіше значення в виникненні гнійно-септичних захворювань має St. aureus. Кожен співробітник, що поступає до роботи в лікувально-профілактичний заклад, проходить медичний огляд, який включає огляд стоматолога та оторіноларінголога та бактеріологічне дослідження слизу переднього відділу носу для виявлення St. aureus. В наступному кожні 6 місяців співробітники лікувально-профілактичного закладу проходять планове бактеріологічне обстеження слизу переднього відділу носу. Взяття матеріалу в хірургічному відділенні проводить старша операційна сестра за допомогою стерильного ватного тампону з обох половин носу. Посів матеріалу на поживне середовище проводиться не пізніше 2 годин після його взяття. Результати дослідження фіксуються в спеціальному журналі. При виявленні носіїв St. aureus вони проходять курс санації як вказано в розділі 2.1.2 (особиста гігієна медичного персоналу та хворих). Виявлених носіїв беруть на диспансерний облік у оторіноларінголога, тому що досить часто вони хворіють на алергічні чи хронічні запальні захворювання дихальних шляхів, що може вимагати спеціального лікування. Слід пам’ятати, що при відсутності ефекту лікування хронічних запальних захворювань верхніх дихальних шляхів чи ротової порожнини медичних працівників слід перевести на іншу роботу.
До основних профілактичних заходів інфекційного контролю відносять мікробіологічне дослідження об’єктів операційно-перев’язувального блоку, повітря, (проводиться кожний місяць), інструментарію, перев’язувального матеріалу, операційної білизни, рук хірургів та шкіри операційного поля (проводиться щотижня). Дослідження цих об’єктів виконують співробітники бактеріологічної лабораторії лікувального закладу. Взяття проб на стерильність проводить операційна сестра під керівництвом співробітника бактеріологічної лабораторії.
Протиепідемічні заходи полягають в ізоляції хворих з високо контагіозними інфекційними хірургічними захворюваннями (бешиха, анаеробна клостридіальна чи неклостридіальна інфекція), в радикальній обробці вогнищ гнійного запалення, в підтриманні санітарно-гігієнічного режиму в хірургічному відділенні.
Одним із важливих показників інфекційного контролю та якості підтримання санітарно-гігієнічного режиму в хірургічному відділенні є фоновий рівень захворюваності на інфекції області хірургічного втручання (див. 2.1.1). Фоновий рівень захворюваності на інфекції області хірургічного втручання – це мінімальний рівень захворюваності на інфекції області хірургічного втручання, який притаманний певному стаціонару. Фоновий рівень захворюваності встановлюється на підставі епідеміологічного спостереження (не менше 3-х років) та епідеміологічного аналізу. Перевищення фонового рівня захворюваності свідчить про епідемічне неблагополуччя в стаціонарі та можливе виникнення спалаху інфекцій області хірургічного втручання, що потребує ретельного аналізу та перегляду протиепідемічних заходів.