Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

біотехнологія

.pdf
Скачиваний:
15
Добавлен:
22.02.2015
Размер:
1.44 Mб
Скачать

тки петлясті в них відбувається розвиток ембріонів. При вагітності роги мат-

ки можуть досягати у довжину до 200-250см (табл.1). 1. Розміри статевих органів (см)

 

Велика рогата худоба

Свині

Вівці

Кобила

Шийка матки

10 -12

12

- 20

3 – 7

4

- 8

Тіло матки

2

- 6

5

- 6

2

- 4

8 - 15

Роги матки

20

- 40

100

- 200

10

- 20

14

- 30

Яйцепровід

25

- 30

25

- 30

9 - 18

14

- 30

2.Жовте тіло, його види, місце розміщення та роль

Вфолікулах проходять стадію росту статеві клітини – овоцити. По мірі розвитку будова, розмір, форма, кількість і розміщення фолікулів змінюється.

Урозвитку фолікула розрізняють три стадії (рис.9) в першу має розмір

0,5 – 0,75 см (А), в другу - досягає максимального розвитку(Б), в середньому

1 – 1,5 см. в третю відбувається утончення стінок фолікула (В).

Рис. 9. Розвиток фолікула

А – Б первинний фолікул

В - вторинний фолікул

Г – пухирчатий фолікул

1 – овоцит 1 порядку 2 – ядро овоцита 1 порядку 3 – блискуча зона овоцита 1 порядку 4 – фолікулярні клітини 5 – порожнина пузитчатого фолікула 6 – яйценосний горбик 7 – сонячний вінчик 8 – сполучна оболонка пухирчатого фолікула 9 – кровоносні судини.

В яєчниках статево зрілої самки розрізняють: овоцити першого та дру-

гого порядку і зрілі готові до овуляції фолікули (що називаються Граафів

пухирець), а також фолікули, що знаходяться в процесі атрезії.

Атрезія процес зворотного розвитку овоцитів 1 порядку. Причини цього

11

явища до кінця не встановлено, однак існує гіпотеза, що частина овоцитів 1

порядку не чутливі до дії фолікулостимулюючого гормону (ФСГ).

Рис. 10. Граафів пухирець (схема)

Рис.11. Розвиток фолікулів у свині

 

1-зачатковий епітелій

перед овуляцією

 

2

- зовнішній 3 - внутрішній

А- утворення блідої плями (показано

4

- зернистий шар

стрілкою)

5

- яйценосний горбик

Б – помітне випучення сосочків

6

- фолікулярна рідина

В – фолікул перед овуляцією.

7

- овоцит другого порядку.

 

Зрілі фолікули у великої рогатої худоби можна пальпувати через пряму

кишку і визначити їх приблизну величину, форму і степінь зрілості.

Клітини внутрішнього шару фолікула виділяють естрогені або їх ще на-

зивають гонадальні гормони.

Овуляція відбувається під впливом лютеїнізуючого (ЛГ) гормону при

участі фолікулостимулюючого гормону (ФСГ), співвідношення 10 1 (гонадо-

тропні гормони). Після овуляції на місці лопнувшого фолікула утворюється

тимчасова залоза внутрішньої секреції жовте тіло.

Процес утворення і розвитку жовтого тіла проходить в декілька стадій,

або фаз: проліферації, васкулізації. На протязі 3-4 днів після чого жовте тіло

перетворюється в залозу внутрішньої секреції.

Якщо запліднення не відбулося, то у корів з 11-12 дня статевого циклу

функціональна активність жовтого тіла поступово зменшується, і воно підда-

ється регресії. Жовте тіло невагітної тварини називається жовтим тілом ста-

тевого циклу.

При заплідненні і розвитку вагітності жовте тіло значно збільшується в

12

розмірі і продовжує функціонувати на протязі всього періоду вагітності. Та-

ке жовте тіло називається жовтим тілом вагітності.

Процес регресії жовтого тіла вагітності починається в кінці періоду вагі-

тності і закінчується в післяродовий період.

Рис. 12. Яєчник корови з жовтим тілом А – загальний вигляд

В - розріз 1-жовте тіло 2 – фолікули

Жовте тіло вагітності виробляє гормон прогестерон на протязі всього періоду вагітності, однак найбільша функціональна активність спостерігаєть-

ся в першій половині вагітності.

3. Діагностика феноменів статевого циклу Статевий цикл – це складний нейрогуморальний процес, що супро-

воджується комплексом фізіологічних і морфологічних змін в статевих орга-

нах і в усьому організмі самки від однієї стадії збудження до наступної.

Залежно від частоти прояву статевих циклів самок поділяють на поліцик-

лічних і моноциклічних.

Уполіциклічних (корова, свиня, кобила) статеві цикли повторюються

восновному через три тижні. Цикли відбуваються до настання вагітності.

Вівці належать також до поліциклічних тварин з статевим сезоном. У моно-

циклічних тварин статевий цикл спостерігається один або кілька разів на рік.

Період статевого спокою тривалий. Такий статевий цикл властивий диким самкам і собакам.

В статевому циклі виділяють три основні стадії збудження гальму-

вання і зрівноваження (статевого спокою).

Стадія збудження характеризується проявом чотирьох феноменів тіч-

ка, статеве збудження, статева охота, овуляція.

13

В стадію збудження всі рефлекси підкоряються статевим рефлексам до ослаблення або повного гальмування такого могутнього рефлексу, як харчо-

вий.

Тічка – сукупність морфологічних і фізіологічних змін в статевих орга-

нах самки в період статевого збудження. У корів ознаки тічки такі витікання слизу з шийки матки і піхви, набухання, розслаблення і розкриття шийки ма-

тки, почервоніння піхви та шийки матки.

Статеве збудження – (загальна реакція) зміна в поведінці самки під час стадії збудження, яка виникає в зв язку з дозріванням фолікула.

Статева охота - диференційована позитивна статева реакція самки на самця. Загальною ознакою охоти є „ рефлекс нерухомості ”.

Овуляція - процес розкриття зрілого фолікула і виділення овоцита 2

порядку та фуликулярної рідини в воронку яйцепроводу.

3.1. Комплексний клініко-візуальний метод

Статеву охоту у корів визначають при огляді тварин, опитуванні обслу-

говуючого персоналу (доярок, тваринників). Цей метод в практиці тваринни-

цтва є найбільш поширеним. Оглядаючи тварин, виявляють такі ознаки охо-

ти: неспокій, часте оглядання, мукання, переступання тазовими кінцівками,

часте обмахування хвостом, втрата апетиту, зменшення надою. Під час ста-

тевої охоти збільшується температура тіла в межах 0,2-0,3 0С, що визначаєть-

ся за сухістю носового дзеркала (відсутність крапель вологи).

Найбільш характерною ознакою охоти (виявляється тільки під час ві-

льного руху тварини) - рефлекс нерухомості.

При огляді зовнішніх статевих органів видно набряк статевих губ з ста-

тевої щілини витікає слиз. В першій половині охоти він прозорий, безколір-

ний, скловидний, а в другій половині об’єм його значно зменшується, він стає в’язким, мутнішає в ньому з’являються пухирці повітря. Це ознаки ха-

рактерні для оптимального часу осіменіння.

3.2. Біологічний метод визначення охоти

Корова в охоті допускає до себе інших корів протягом всього періоду

14

охоти, але вона проявляє рефлекс нерухомості лише в другій половині охоти.

Це і є фізіологічно найбільш оптимальним часом для осіменіння.

Спеціально оперованих самців-пробників використовуються на 1-1,5

години вранці і ввечері. При виявленні статевої охоти бугаєм-пробником ко-

рова в охоті зразу вилучається із стада і ставиться на витримку. Адже бугай пробник може бути лише біля неї і перестане виявляти охоту в інших корів стада. Біологічний метод виявлення охоти широко використовується в сви-

нарстві та вівчарстві.

3.3. Вагінальний метод

Для визначення охоти цим методом корову фіксують в станку, зовнішні статеві органи піддають санітарній обробці, в піхвову порожнину вводять знезаражене піхвове дзеркало і проводиться її огляд. При вагінальному до-

слідженні виявляються такі ознаки: набряк і почервоніння (гіперемія ) слизо-

вої оболонки піхви, розетки шийки матки; зменшення складчості слизової піхви. На дні порожнини піхви можна побачити значну кількість прозорого слизу. Вся слизова піхви блискуча, канал шийки матки розслаблений з нього звисає шнурок слизу. При вагінальному дослідженні можна визначити першу та другу половину статевої охоти. Для першої половини характерне велике нагромадження в порожнині піхви (на дні ) і витікання із статевої щілини скловидного, безбарвного, прозорого слизу. В другу половину охоти кіль-

кість слизу починає зменшуватись і під кінець охоти на дні піхви не вдається виявити таке нагромадження слизу, яке спостерігається в першу половину. З

каналу шийки матки звисає шнурок слизу, він більш в’язким, липким, слабо мутний має домішки бульбашків повітря. Це ознаки оптимального часу осі-

меніння.

3.4.Електрометричний спосіб

Вслизі під час статевої охоти значно збільшується концентрація солей,

що викликає зменшення електроопірнорсті та зростання електропровідності.

На основі встановленої залежності сконструйовано прилад Екстрометр–2.

Приладом визначають електропровідності (електроопору) слизу статевого

15

апарату, за величиною якого визначається фізіологічний стан тварини.

3.5. Визначення охоти і оптимального часу осіменіння корів за ступенем розвитку фолікула

Ступінь розвитку фолікула визначають у корів при ректальному дослі-

дженні. Пальпується спочатку правий яєчник, а потім лівий. Якщо на повер-

хні яєчника прощупується фолікул (пухирець) розміром (діаметром) 1,2 – 1,9 см, а при обережному натисканні пальцем стінка фолікула м’яко вдав-

люється, відчувається рух фолікулярної рідини. Це вказує на зрілість фоліку-

ла і оптимальний час осіменіння.

Перший раз корову осіменяють зразу після виявлення в неї рефлексу нерухомості, друге осіменіння в одну охоту повторюють через 10 – 12 годин після першого. Якщо ознаки охоти продовжуються, осіменіння повторюють через кожні 10 – 12 годин до повного припинення охоти.

Питання для самоконтролю

1.Охарактеризуйте загальну будову статевих органів самок – яєчників,

яйцепроводів, рогів, тіла і шийки матки та інших.

2.Які фізіологічні процеси відбуваються в статевих органах самок (яєч-

никах, яйцепроводах, рогах і тілі і матки).

3.Назвіть особливості анатомії статевих органів самок різних видів сіль-

ськогосподарських тварин (яйцепроводів, тіла і рогів матки).

4.Опишіть будову та функції фолікула, дайте визначення овуляції.

5.Схарактеризуйте жовте тіло, його види, місце розміщення та роль.

6.Дайте характеристику стадій статевого циклу та їх феноменів.

7.Перерахуйте та дайте характеристику методи діагностики феноменів статевого циклу.

Література: 3,4,8.

Тема №3. Методи діагностики вагітності

Мета заняття. Засвоїти загальні принципи зовнішнього та внутріш-

нього дослідження самок на вагітність.

16

Питання:

1.клінічні методи діагностики;

2.методика проведення та підготовки рук і тварин до ректального дослідження

3.лабораторні методи діагностики вагітності

4.облік вагітності.

Обладнання і матеріали: методичні вказівки; муляжі; плакати.

Для правильної організації роботи по відтворенню поголів'я, необхідно щорічно одержувати від тварин приплід. Недоодержування приплоду може бути в результаті неплідності самок.

Вагітність - складний фізіологічний стан у самок від запліднення до народження плоду або до аборту.

Неплідність – це нездатність статевозрілих тварин до відтворення по-

томства, в наслідок природжених або набутих причин в процесі існування.

Існуючі методи діагностики вагітності і неплідності поділяються на дві групи: методи клінічної діагностики і лабораторної діагностики вагі-

тності.

1. Клінічні методи діагностики поділяються

1.анамнестичні дані про вагітність

2.рефлексологічний метод дослідження

3.зовнішнє дослідження

4.внутрішнє дослідження (вагінальне і ректальне).

Методом анамнезу можна виявити такі ознаки вагітності:

1.відсутність ознак тічки, статевого збудження і охоти протягом 30 днів

ібільше після розтелу і попереднього осіменіння;

2.поліпшення апетиту і вгодованості в першій третині вагітності;

3.спотворення апетиту (лизання каміння, поїдання мінеральних до-

брив, сторонніх предметів внаслідок мінерального дисбалансу);

4.швидка втомлюваність і пітливість;

5.спокійна поведінка;

17

6.зменшення в молочних тварин молочної продуктивності;

7.виникнення набряків кінцівок і черевної стінки;

8.прискорення акту сечовипускання і дефекації;

9.до цінних анамнестичних даних відносяться записи про осіменіння.

Анамнез має важливе значення для уточнення термінів вагітності.

Рефлексологічний метод діагностики вагітності і неплідності полягає в тому, що після осіменіння виявляють можливу охоту самцями-пробниками,

використання пробника основане на реакції самки на самця або самця на самку. Якщо після осіменіння поліциклічних тварин у них з'являється стадія статевого збудження це свідчить про відсутність вагітності. Цей метод дозволяє діагностувати початкову стадію вагітності на 95-100 відсотків.

Пробників утримують ізольовано, перебування їх серед маточного поголів'я

може тривати 1-1,5 годин на добу.

Зовнішнє дослідження на вагітність включає зовнішній огляд тварин,

пальпацію та аускультацію. Зовнішнім оглядом встановлюють ознаки вагіт-

ності, зміну конфігурації нижньої третини живота з правого боку в другій половині вагітності, зализування тваринного волосся на правому боці, на-

бряк вульви, кінцівок, вим'я, нижньої стінки живота, поштовхи плоду пі-

сля напування холодною водою.

Пальпація (промацуванням) черевної стінки з правої сторони можна виявити ознаку вагітності - плід,

Долонею лівої руки вдавлюють черевну стінку і тим самим зміщують плід з місця. Потім різко послаблюють тиск долонею на черевну стінку і плід з поштовхом повертається на те саме місце, що відчувається долонею.

Аускультація (вислуховуванням) встановлюють биття серця плоду.

Кількість скорочень у плода майже вдвічі більша, ніж у дорослих тварин.

Використання ультразвукового дослідження дуже зручне і дозволяє визнача-

ти вагітність у свиней і овець. Позитивно встановити вагітність самок мо-

жна не раніше 5-6 місяців вагітності.

До внутрішніх методів дослідження вагітності належать вагінальне і ре-

18

ктальне дослідження.

Вагінальний метод полягає в дослідженні піхви, шийки матки і її кана-

лу. Дослідження проводять за допомогою піхвового дзеркала. Слизова оболонка піхви у вагітних самок суха і бліда, іноді з ціаністим відтінком,

вкрита в'язким та липким слизом, в каналі шийки матки виявляють густу слизову пробку. Шийка зміщена вперед, іноді асиметрично.

Ректальний метод дослідження самок на вагітність найбільш достовір-

ний у великих тварин, При ректальному дослідженні рукою, введеною у пря-

му кишку промацують тіло і шийку матки, яєчники, широкі маткові зв'язки.

При ректальному дослідженні необхідно не допустити занесення збуд-

ників хвороб в організм досліджуваних тварин і запобігти можливість захво-

рювання спеціалістів (особливо в холодну пору року).

2. Методика проведення та підготовка рук і тварин до ректального дослідження

Дослідження тварин проводять після витримки їх на "голодній" дієті

12 годин, руки миють милом і дезінфікують. Нігті на руках обрізають,

краї обробляють 5% розчином йоду, заливають колодієм, а потім змащують вазеліном.

Хвіст перед введенням руки відводять у бік, а пальці правої руки скла-

дають конусом і вводять в пряму кишку. Потім пальці рук злегка розво-

дять, чим забезпечують надходження холодного повітря в пряму кишку.

При цьому відбувається подразнення рецепторів слизової оболонки і пряма кишка звільняється від калових мас. Залишки калових мас вида-

ляються рукою (обережно, щоб не розірвати стінку прямої кишки).

Руку спочатку вводять в ампулоподібне розширення прямо кишки, яке прикріплене до кісток тазу і передвір'я піхви. Якщо звужений кінець ки-

шки сильно скорочується, то перечікують 0,5-1 хв. або роблять штучний лег-

кий масаж. Якщо скорочення припинились, то руку вводять за циркуляційні складки. Рука з надітою на неї звуженою частиною кишки може переміща-

тись вправо і вліво, оскільки ця ділянка кишки підвішена на довгій зв'язці.

Опускаючи руку на дно тазу пальпацією знаходять шийку матки у ви-

19

гляді щільного тяжа. Потім знаходять міжрогову борозенку, вкладаючи в неї середній палець, охоплюють і промацують всю матку. У неплідної коро-

ви шийка матки розміщена в газовій порожнині. При пальпації міжрогової борозенка чітко промацується, роги симетрично розміщені, однакового розміру, форми і консистенції. При погладжуванні роги скорочуються,

стають твердими. В період скорочення можна порівняти розмір і форму рогів матки. Вагітна матка не скорочується після масажу.

Таблиця 2

Основні ознаки вагітності корів при їх ректальному досліджені

Місяць

 

 

Ознаки

 

 

 

 

1.

Шийка матки в тазовій порожнині.

1

2.

Роги матки на лонному зрощенні. Ригідність відсутня.

3.

Ріг - плодовмістилище більше вільного.

 

4.

Консистенція рогу ніжніша.

 

5.

 

Відчувається незначне потоншання стінки рогу, іноді флуктуація

 

1. Шийка матки біля донного зрощення тазу.

 

2. Роги матки і яєчники опущені в тазову порожнину.

2

3. Ріг - плодовмістилище вдвічі більший вільного, стінка потонше-

 

 

 

на, відчувається флюктуація.

 

4. Міжрогова борозда майже не прощупується.

 

5.

 

Ригідність не виражена.

 

1.

 

Шийка біля донного зрощення.

3

2.

 

Контури матки слабо виражені, у черевній порожнині.

 

3.

 

Матка - флюктувальний міхур розміром з голову людини.

 

4.

 

Відчувається рухливий зародок.

 

1.

Шийка матки біля донного зрощення в черевній порожнині.

4

2.

Матка звисає в черевну порожнину.

3.

Ріг - плодовмістилище в 4-5 разів більше вільного, тонкостінний,

 

 

 

флюктує, прощупується плід.

 

4.

Карункули завбільшки з лісовий горіх.

 

1.

Шийка матки біля лонного зрощення в черевній порожнині.

5

2.

Матка глибоко в черевній порожнині, флюктує.

3.

Прощупуються карункули величиною 3x5 см.

 

4.

Плід прощупати не завжди вдається.

 

5.

Виражена вібрація (дзижчання) середньої маткової артерії

 

1. Шийка і матка в черевній порожнині.

6

2.

 

Стінка піхви і матки сильно розтягнута.

 

3. Плід розташований на дні черевної порожнини і недоступний для

 

 

 

пальпації.

20

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]