- •Білет № 1
- •1. Чинники агросфери. Альтернативні джерела енергії.
- •2. Іригаційна ерозія. Небезпека засолення грунтів, її попередження.
- •3. Класифікація органічних та мінеральних добрив. Умови їх зберігання.
- •Білет № 2
- •1. Біотичні та антропогенні фактори.
- •2.Багаторічні бур’яни. Їх поділ, особливості.
- •3. Закон України про тваринний світ. Основні вимоги землеробства.
- •Білет № 3
- •1. Найзагальніші закони сучасної агроекології.
- •2.Шляхи запобігання ерозійних процесів.
- •3. Кругообіг речовин в агросфері.
- •Білет № 4
- •1. Історичний нарис з агроекології. Українська агроекологічна школа.
- •2. Характеристика суші. Забруднення та деградація грунту.
- •3. Причини дефіциту води та заходи по їх зменшенню в сільському господарстві України.
- •Білет № 5
- •1. Класифікація, властивості і структура біоценозу. Класифікація біоценозів
- •Властивості біоценозів
- •2. Хімічний склад рослин і потреба в елементах живлення.
- •3. Обов’язки користувачів об’єктами тваринного світу.
- •Білет № 6
- •2. Біологічні особливості бур’янів. Класифікація бур’янів.
- •3. Права та обов’язки громадян України згідно закону про онпс,
- •Білет № 7
- •1. Об’єкти дослідження в агроекології. Методи дослідження.
- •2. Ерозія грунту, її види. Шкода від ерозії.
- •3.Євтрифікація в природних та штучних водоймах.
- •Білет 8
- •1 Абіотичні та біотичні фактори, їх поділ. Екологічна валентність.
- •2 Шкода від бур’янів. Пороги шкодо чинності бур’янів
- •3. Закон України про онпс. Основні принципи онпс
- •Білет 9
- •1 Екологічні кризи, катастрофи в агросфері. Причини їх виникнення.
- •2 Дефляційна ерозія. Заходи попередження її.
- •3 Об’єкти тваринного світу. Права та обов’язки громадян України у галузі охорони тваринного світу.
- •Білет 10
- •1 Екологічний аудит в системі екологічного менеджменту агросфери України.
- •3. Негативний вплив тваринництва на довкілля.
- •Білет 11
- •1. Способи зберігання гною.
- •2. Біоценоз та агроценоз. Їх критерії, складові.
- •3. Основні положення закону України про карантин рослин.
- •Білет 12
- •2. Види використання тваринного світу.
- •3. Біогенна міграція речовин в агросфері. Функції та типи переміщення речовин.
- •Білет 13
- •1 Види зрошень в сільському господарстві
- •3 Шляхи надходження радіонуклідів в рослинницьку та тваринницьку продукцію.
- •Білет 14
- •2. Агроценози та агроекосистеми, їх особливості.
- •3 Грунтоутворювальний процес. Вивітрювання та його види.
- •Білет №15
- •1. Агроекосистеми прісноводних вод. Їх особливості.
- •2. Прийоми рекультивації грунтів.
- •3. Профілактичні, загальні та спеціальні заходи в боротьбі з ерозією ґрунту.
- •Білет №16
- •1. Енергетичний аналіз агроценозів. Співжиття в агроекосистемах.
- •2. Розвиток агросфери. Принципи агросфери.
- •3. Нітрати і нітрити. Їх негативний вплив та заходи зменшення в рослинницькій продукції.
- •Білет №17
- •1. Складові частини агрофітоценозу.
- •2. Біотехнологія переробки відходів тваринництва.
- •3. Заходи та умови створення стійких агроекосистем.
- •Білет №18
- •1. Методи очищення та утилізації гнойових стоків.
- •2. Типи реакції агрофітоценозу на антропогенний вплив.
- •3. Меліорація. Види меліорації.
- •Білет №19
- •1. Агроекологічне значення природних сіножатей та пасовищ.
- •2. Безвідходні технології при переробці рослинної продукції.
- •3. Вермикультура та перспективи її використання.
- •Білет №20
- •1. Стійкість та мінливість агроекосистем.
- •2. Негативний вплив мінеральних добрив на довкілля.
- •3. Агроекологічне значення ландшафтно-заповідних територій.
- •Білет №21
- •1. Моніторингова система спостережень навколишнього середовища в Україні.
- •2. Біотехнології в землеробстві і тваринництві.
- •3. Рекультивація земель. Види.
- •Білет №22
- •1. Маловідходні і безвідходні технології.
- •2. Оптимізація структури агроекосистеми.
- •3. Організаційно-технологічні заходи регулювання біотичних відносин в агроекосистемі.
- •Білет №23
- •1. Грунтозахисна контурно-меліоративна система землеробства. Основні ланки.
- •2. Техногенні та біологічні принципи інтенсифікації землеробства.
- •3. Напрями мінімізації обробітку грунту.
- •Білет №24
- •1. Еколого-технологічні основи осушувальних меліорацій.
- •2. Енергетика та термодинаміка агроекосистем.
- •3. Загальні особливості біологічного та біогеохімічного колообігів біогенних елементів в агроценозах.
- •Білет №25
- •1. Основні чинники ґрунтоутворення. Буферність грунту.
- •2. Режими кліматичних чинників в агросфері.
- •3. Основні групи та видовий склад тваринних організмів.
- •Білет №26
- •1. Внутрішньопопуляційні та міжвидові відносини між тваринними організмами.
- •2. Колообіг азоту, кальцію, вуглецю.
- •Кругообіг азоту
- •3. Видовий склад і просторово-часова організація агрофітоценозу.
- •Білет №27
- •1. Стратегія сталого розвитку агропромислового комплексу.
- •2. Природно-ресурсна характеристика основних агроекосистем України.
- •3. Основи екологічної експертизи.
- •Білет №28
- •1. Видовий склад і просторово-часова організація агрофітоценозу.
- •2. Родючість грунту – важливий чинник функціонування агроекосистеми.
- •3. Агроекологічний моніторинг у системі землеробства.
2. Природно-ресурсна характеристика основних агроекосистем України.
Україна багата насамперед своєю природою, землею і людьми. Вона має унікальний масив чорноземних ґрунтів - понад 20% світових ресурсів. Саме ці дві домінанти - природна та інтелектуальна - визначені як базові стратегічні напрями формування національної політики розвитку на засадах екологічної, економічної та соціальної збалансованості.
Урядом України вже прийнята Комплексна програма реалізації рішень Всесвітнього саміту в Йоганнесбурзі. Принципи збалансованого розвитку, його екологічні аспекти закладені у Програму дій уряду на найближчі роки. Україна активно притримується рішення Йоганнесбурзького саміту «активно розвивати і зміцнювати пов'язані між собою та підтримуючі одне одного ключові компоненти сталого розвитку - економічний розвиток, соціальний розвиток та охорону й відтворення навколишнього середовища - на місцевому, національному і глобальному рівнях». Саме це рішення покладено в основу формування сучасної державної політики України щодо збереження довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, переходу на засади екологічно збалансованого розвитку.
3. Основи екологічної експертизи.
Екологі́чна експерти́за — вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.
Законодавство про екологічну експертизу
Основні завдання екологічної експертизи
Основними завданнями екологічної експертизи є: 1) визначення ступеня екологічного ризику і безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності; 2) організація комплексної, науково обгрунтованої оцінки об'єктів екологічної експертизи; 3) встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам екологічного законодавства, будівельних норм і правил; 4) оцінка впливу діяльності об'єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного середовища і якість природних ресурсів; 5) оцінка ефективності, повноти, обгрунтованості та достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища; 6) підготовка об'єктивних, всебічно обгрунтованих висновків екологічної експертизи.
Основні принципи екологічної експертизи
Основними принципами екологічної експертизи є: 1) гарантування безпечного для життя та здоров'я людей навколишнього природного середовища; 2) збалансованість екологічних, економічних, медико-біологічних і соціальних інтересів та врахування громадської думки; 3) наукова обгрунтованість, незалежність, об'єктивність, комплексність, варіантність, превентивність, гласність; 4) екологічна безпека, територіально-галузева і економічна доцільність реалізації об'єктів екологічної експертизи, запланованої чи здійснюваної діяльності; 5) державне регулювання; 6) законність.
Гласність екологічної експертизи
Замовники екологічної експертизи об'єктів, що в процесі реалізації (будівництва, експлуатації тощо) можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, зобов'язані оголосити через засоби масової інформації про проведення екологічної експертизи у спеціальній Заяві про екологічні наслідки діяльності. Еколого-експертні органи чи формування після завершення екологічної експертизи повідомляють про її висновки через засоби масової інформації.
Участь громадськості в процесі екологічної експертизи
З метою врахування громадської думки суб'єкти екологічної експертизи проводять публічні слухання або відкриті засідання. Участь громадськості в процесі екологічної експертизи може здійснюватись шляхом виступів у засобах масової інформації, подання письмових зауважень, пропозицій і рекомендацій, включення представників громадськості до складу експертних комісій, груп по проведенню громадської екологічної експертизи. Підготовка висновків екологічної експертизи і прийняття рішень щодо подальшої реалізації (використання, застосування, експлуатації тощо) об'єкта екологічної експертизи здійснюються з урахуванням громадської думки.