- •Білет № 1
- •1. Чинники агросфери. Альтернативні джерела енергії.
- •2. Іригаційна ерозія. Небезпека засолення грунтів, її попередження.
- •3. Класифікація органічних та мінеральних добрив. Умови їх зберігання.
- •Білет № 2
- •1. Біотичні та антропогенні фактори.
- •2.Багаторічні бур’яни. Їх поділ, особливості.
- •3. Закон України про тваринний світ. Основні вимоги землеробства.
- •Білет № 3
- •1. Найзагальніші закони сучасної агроекології.
- •2.Шляхи запобігання ерозійних процесів.
- •3. Кругообіг речовин в агросфері.
- •Білет № 4
- •1. Історичний нарис з агроекології. Українська агроекологічна школа.
- •2. Характеристика суші. Забруднення та деградація грунту.
- •3. Причини дефіциту води та заходи по їх зменшенню в сільському господарстві України.
- •Білет № 5
- •1. Класифікація, властивості і структура біоценозу. Класифікація біоценозів
- •Властивості біоценозів
- •2. Хімічний склад рослин і потреба в елементах живлення.
- •3. Обов’язки користувачів об’єктами тваринного світу.
- •Білет № 6
- •2. Біологічні особливості бур’янів. Класифікація бур’янів.
- •3. Права та обов’язки громадян України згідно закону про онпс,
- •Білет № 7
- •1. Об’єкти дослідження в агроекології. Методи дослідження.
- •2. Ерозія грунту, її види. Шкода від ерозії.
- •3.Євтрифікація в природних та штучних водоймах.
- •Білет 8
- •1 Абіотичні та біотичні фактори, їх поділ. Екологічна валентність.
- •2 Шкода від бур’янів. Пороги шкодо чинності бур’янів
- •3. Закон України про онпс. Основні принципи онпс
- •Білет 9
- •1 Екологічні кризи, катастрофи в агросфері. Причини їх виникнення.
- •2 Дефляційна ерозія. Заходи попередження її.
- •3 Об’єкти тваринного світу. Права та обов’язки громадян України у галузі охорони тваринного світу.
- •Білет 10
- •1 Екологічний аудит в системі екологічного менеджменту агросфери України.
- •3. Негативний вплив тваринництва на довкілля.
- •Білет 11
- •1. Способи зберігання гною.
- •2. Біоценоз та агроценоз. Їх критерії, складові.
- •3. Основні положення закону України про карантин рослин.
- •Білет 12
- •2. Види використання тваринного світу.
- •3. Біогенна міграція речовин в агросфері. Функції та типи переміщення речовин.
- •Білет 13
- •1 Види зрошень в сільському господарстві
- •3 Шляхи надходження радіонуклідів в рослинницьку та тваринницьку продукцію.
- •Білет 14
- •2. Агроценози та агроекосистеми, їх особливості.
- •3 Грунтоутворювальний процес. Вивітрювання та його види.
- •Білет №15
- •1. Агроекосистеми прісноводних вод. Їх особливості.
- •2. Прийоми рекультивації грунтів.
- •3. Профілактичні, загальні та спеціальні заходи в боротьбі з ерозією ґрунту.
- •Білет №16
- •1. Енергетичний аналіз агроценозів. Співжиття в агроекосистемах.
- •2. Розвиток агросфери. Принципи агросфери.
- •3. Нітрати і нітрити. Їх негативний вплив та заходи зменшення в рослинницькій продукції.
- •Білет №17
- •1. Складові частини агрофітоценозу.
- •2. Біотехнологія переробки відходів тваринництва.
- •3. Заходи та умови створення стійких агроекосистем.
- •Білет №18
- •1. Методи очищення та утилізації гнойових стоків.
- •2. Типи реакції агрофітоценозу на антропогенний вплив.
- •3. Меліорація. Види меліорації.
- •Білет №19
- •1. Агроекологічне значення природних сіножатей та пасовищ.
- •2. Безвідходні технології при переробці рослинної продукції.
- •3. Вермикультура та перспективи її використання.
- •Білет №20
- •1. Стійкість та мінливість агроекосистем.
- •2. Негативний вплив мінеральних добрив на довкілля.
- •3. Агроекологічне значення ландшафтно-заповідних територій.
- •Білет №21
- •1. Моніторингова система спостережень навколишнього середовища в Україні.
- •2. Біотехнології в землеробстві і тваринництві.
- •3. Рекультивація земель. Види.
- •Білет №22
- •1. Маловідходні і безвідходні технології.
- •2. Оптимізація структури агроекосистеми.
- •3. Організаційно-технологічні заходи регулювання біотичних відносин в агроекосистемі.
- •Білет №23
- •1. Грунтозахисна контурно-меліоративна система землеробства. Основні ланки.
- •2. Техногенні та біологічні принципи інтенсифікації землеробства.
- •3. Напрями мінімізації обробітку грунту.
- •Білет №24
- •1. Еколого-технологічні основи осушувальних меліорацій.
- •2. Енергетика та термодинаміка агроекосистем.
- •3. Загальні особливості біологічного та біогеохімічного колообігів біогенних елементів в агроценозах.
- •Білет №25
- •1. Основні чинники ґрунтоутворення. Буферність грунту.
- •2. Режими кліматичних чинників в агросфері.
- •3. Основні групи та видовий склад тваринних організмів.
- •Білет №26
- •1. Внутрішньопопуляційні та міжвидові відносини між тваринними організмами.
- •2. Колообіг азоту, кальцію, вуглецю.
- •Кругообіг азоту
- •3. Видовий склад і просторово-часова організація агрофітоценозу.
- •Білет №27
- •1. Стратегія сталого розвитку агропромислового комплексу.
- •2. Природно-ресурсна характеристика основних агроекосистем України.
- •3. Основи екологічної експертизи.
- •Білет №28
- •1. Видовий склад і просторово-часова організація агрофітоценозу.
- •2. Родючість грунту – важливий чинник функціонування агроекосистеми.
- •3. Агроекологічний моніторинг у системі землеробства.
3. Організаційно-технологічні заходи регулювання біотичних відносин в агроекосистемі.
Агроекосистемам властива розімкненість біотичного колообігу, визначена особливостями їх організації, структурою і функціями, роллю, яку вони виконують. Основне призначення агроекосистем – забезпечення населення продуктами харчування. Це завдання можна вирішити тільки докорінною перебудовою потоків речовин у сільськогосподарських екосистемах і довколишньому середовищі. Більша частина хімічних елементів, зв'язаних у фітомасі, у вигляді зерна, овочів, фруктів, корене- і бульбоплодів мігрує за межі сільськогосподарських екосистем здебільшого для забезпечення міського населення продуктами харчування, а промисловості – сировиною.
Хімічні елементи, вивезені з продуктами рослинництва і тваринництва за межі аграрних ландшафтів, виключаються з біологічного колообігу сільськогосподарських екосистем. Із харчовими відходами й екскрементами людей вони надходять у каналізаційні системи міст, інших населених пунктів, залучаються в геологічний колообіг.
Біологічний колообіг порушується також у результаті припливу в сільськогосподарські екосистеми мінеральних добрив, пестицидів та інших речовин. У них змінюється баланс хімічних речовин приплив – відплив. Це впливає на геохімічну ситуацію й аграрні ландшафти, стан флори і фауни, біологічну продуктивність і відтворю-вальну здатність культурних рослин, свійських тварин, якість продукції рослинництва і тваринництва.
Різкий перехід від «внутрішнього» до «зовнішнього» керування сільським господарством стався і в нашій країні в період перетворення одноосібних господарств на колективні. Сільським господарством почали керувати з центру – району, області, столиці. Механізм керування агроекосистемами з адекватного, екологічного перейшов у неекологічний. Сільськогосподарські екосистеми деградували і гинули. Тому необхідно розробити досконаліші, обґрунтовані методи керування ними, навчитися створювати агроекосистеми, які б функціонували за принципом природних екосистем.
Білет №23
1. Грунтозахисна контурно-меліоративна система землеробства. Основні ланки.
Контурно-меліоративна система землеробства на землях сільськогосподарського призначення забезпечувала у господарствах України, в яких її впроваджували у 1986–1990 роках, зменшення втрат ґрунту від ерозії до допустимих меж, підвищення його родючості, зростання врожайності сільськогосподарських культур та сталий екологобезпечний розвиток аграрних виробничих систем різної спеціалізації.
Ґрунтозахисна контурно-меліоративна система землеробства передбачає максимальне використання захисної ролі рослинності впродовж усього календарного року:
в сівозмінах залежно від природних факторів (рельєф місцевості, кількість і характер опадів, напрямок та швидкість вітрів), що зумовлюють розвиток ерозійних процесів, передбачається оптимізація насичення культурами з високою протиерозійною стійкістю, з вилученням на ерозійно небезпечних ділянках зі схилом понад 30 розміщення просапних культур і парів;
на парових площах залежно від зональних природнокліматичних умов використовують сидеральні пари замість чорних;
на чорних парах застосовують розміщення буферних смуг із багаторічних трав і куліс із високостеблих культур, смугове розміщення парів і просапних культур з культурами високої захисної здатності;
на площах, відкритих після збирання врожаю до сівби й розвитку наступної культури, практикуються пожнивні, післяукісні та проміжні посіви куль
Контурно-смугова організація території. Найефективнішого захисту земель від водної та вітрової ерозій досягають при введенні й дотриманні контурно-смугової організації території землекористувань, усієї території України. Контурно-смугова організація території на землях сільськогосподарського призначення проектується і реалізується у межах землекористування з урахуванням організації території прилеглих землекористувань, які мають суміжні єдині водозбірні площі в басейні малих річок, балок і малих водозборів, та максимально враховує наявні існуючі рубежі (шляхи з твердим покриттям, залізниці, земляні вали різних типів тощо), що суттєво впливають на перерозподіл поверхневого стоку талих і зливових вод на водозбірних площах і не підлягають реконструкції. Основою контурно-смугової організації території є диференційоване розмежування земельних угідь згідно з її грунтово-ландшафтними умовами.