- •Білет № 1
- •1. Чинники агросфери. Альтернативні джерела енергії.
- •2. Іригаційна ерозія. Небезпека засолення грунтів, її попередження.
- •3. Класифікація органічних та мінеральних добрив. Умови їх зберігання.
- •Білет № 2
- •1. Біотичні та антропогенні фактори.
- •2.Багаторічні бур’яни. Їх поділ, особливості.
- •3. Закон України про тваринний світ. Основні вимоги землеробства.
- •Білет № 3
- •1. Найзагальніші закони сучасної агроекології.
- •2.Шляхи запобігання ерозійних процесів.
- •3. Кругообіг речовин в агросфері.
- •Білет № 4
- •1. Історичний нарис з агроекології. Українська агроекологічна школа.
- •2. Характеристика суші. Забруднення та деградація грунту.
- •3. Причини дефіциту води та заходи по їх зменшенню в сільському господарстві України.
- •Білет № 5
- •1. Класифікація, властивості і структура біоценозу. Класифікація біоценозів
- •Властивості біоценозів
- •2. Хімічний склад рослин і потреба в елементах живлення.
- •3. Обов’язки користувачів об’єктами тваринного світу.
- •Білет № 6
- •2. Біологічні особливості бур’янів. Класифікація бур’янів.
- •3. Права та обов’язки громадян України згідно закону про онпс,
- •Білет № 7
- •1. Об’єкти дослідження в агроекології. Методи дослідження.
- •2. Ерозія грунту, її види. Шкода від ерозії.
- •3.Євтрифікація в природних та штучних водоймах.
- •Білет 8
- •1 Абіотичні та біотичні фактори, їх поділ. Екологічна валентність.
- •2 Шкода від бур’янів. Пороги шкодо чинності бур’янів
- •3. Закон України про онпс. Основні принципи онпс
- •Білет 9
- •1 Екологічні кризи, катастрофи в агросфері. Причини їх виникнення.
- •2 Дефляційна ерозія. Заходи попередження її.
- •3 Об’єкти тваринного світу. Права та обов’язки громадян України у галузі охорони тваринного світу.
- •Білет 10
- •1 Екологічний аудит в системі екологічного менеджменту агросфери України.
- •3. Негативний вплив тваринництва на довкілля.
- •Білет 11
- •1. Способи зберігання гною.
- •2. Біоценоз та агроценоз. Їх критерії, складові.
- •3. Основні положення закону України про карантин рослин.
- •Білет 12
- •2. Види використання тваринного світу.
- •3. Біогенна міграція речовин в агросфері. Функції та типи переміщення речовин.
- •Білет 13
- •1 Види зрошень в сільському господарстві
- •3 Шляхи надходження радіонуклідів в рослинницьку та тваринницьку продукцію.
- •Білет 14
- •2. Агроценози та агроекосистеми, їх особливості.
- •3 Грунтоутворювальний процес. Вивітрювання та його види.
- •Білет №15
- •1. Агроекосистеми прісноводних вод. Їх особливості.
- •2. Прийоми рекультивації грунтів.
- •3. Профілактичні, загальні та спеціальні заходи в боротьбі з ерозією ґрунту.
- •Білет №16
- •1. Енергетичний аналіз агроценозів. Співжиття в агроекосистемах.
- •2. Розвиток агросфери. Принципи агросфери.
- •3. Нітрати і нітрити. Їх негативний вплив та заходи зменшення в рослинницькій продукції.
- •Білет №17
- •1. Складові частини агрофітоценозу.
- •2. Біотехнологія переробки відходів тваринництва.
- •3. Заходи та умови створення стійких агроекосистем.
- •Білет №18
- •1. Методи очищення та утилізації гнойових стоків.
- •2. Типи реакції агрофітоценозу на антропогенний вплив.
- •3. Меліорація. Види меліорації.
- •Білет №19
- •1. Агроекологічне значення природних сіножатей та пасовищ.
- •2. Безвідходні технології при переробці рослинної продукції.
- •3. Вермикультура та перспективи її використання.
- •Білет №20
- •1. Стійкість та мінливість агроекосистем.
- •2. Негативний вплив мінеральних добрив на довкілля.
- •3. Агроекологічне значення ландшафтно-заповідних територій.
- •Білет №21
- •1. Моніторингова система спостережень навколишнього середовища в Україні.
- •2. Біотехнології в землеробстві і тваринництві.
- •3. Рекультивація земель. Види.
- •Білет №22
- •1. Маловідходні і безвідходні технології.
- •2. Оптимізація структури агроекосистеми.
- •3. Організаційно-технологічні заходи регулювання біотичних відносин в агроекосистемі.
- •Білет №23
- •1. Грунтозахисна контурно-меліоративна система землеробства. Основні ланки.
- •2. Техногенні та біологічні принципи інтенсифікації землеробства.
- •3. Напрями мінімізації обробітку грунту.
- •Білет №24
- •1. Еколого-технологічні основи осушувальних меліорацій.
- •2. Енергетика та термодинаміка агроекосистем.
- •3. Загальні особливості біологічного та біогеохімічного колообігів біогенних елементів в агроценозах.
- •Білет №25
- •1. Основні чинники ґрунтоутворення. Буферність грунту.
- •2. Режими кліматичних чинників в агросфері.
- •3. Основні групи та видовий склад тваринних організмів.
- •Білет №26
- •1. Внутрішньопопуляційні та міжвидові відносини між тваринними організмами.
- •2. Колообіг азоту, кальцію, вуглецю.
- •Кругообіг азоту
- •3. Видовий склад і просторово-часова організація агрофітоценозу.
- •Білет №27
- •1. Стратегія сталого розвитку агропромислового комплексу.
- •2. Природно-ресурсна характеристика основних агроекосистем України.
- •3. Основи екологічної експертизи.
- •Білет №28
- •1. Видовий склад і просторово-часова організація агрофітоценозу.
- •2. Родючість грунту – важливий чинник функціонування агроекосистеми.
- •3. Агроекологічний моніторинг у системі землеробства.
3. Негативний вплив тваринництва на довкілля.
Тваринництво. Вплив тваринництва природний ландшафт характеризується поруч специфічних особливостей. Перша у тому, що тваринницькі ландшафти складаються з різнорідних, але тісно пов'язаних між собою частин, як-от пасовища, вигони, ферми, зони утилізації відходів та т.д. Кожна частина вносить особливий внесок у загальний потік на природні комплекси. Друга особливість – менше територіальне поширення проти землеробством.
>Випас тварин за першу чергу, впливає на рослинний покрив пасовищ: зменшується біомаса рослин i відбуваються зміни у видовій складі рослинного співтовариства. При особливо тривалому чи надмірному (для тварина) випасі грунт ущільнюється, поверхню пасовищ оголюється, що посилює випаровування і приводить у континентальних секторах поміркованого пояса дозасолению грунтів, тоді як у вологих районах сприяє заболочування.
Використання земель під пасовища поєднується і з винесенням поживних речовин з грунтів у складі підніжних кормів і сіна. Щоб компенсувати втрати поживних речовин, у прикордонні землі пасовищ вносять добрива,двоякость впливу яких описано на розділі про землеробстві.
Білет 11
1. Способи зберігання гною.
Щільний (холодний) – гній складають у гноєсховища або бурти шириною не менше 3 – 4 м, товщиною до 1 м і відразу ущільнюють. Утворюються анаеробні умови, температура влітку підвищується до 35 0С, а взимку – не більше 250С.
Пухкий з наступним ущільненням (гаряче – холодне) – гній складають у штабелі без ущільнення, утворюється аеробний процес, температура підвищується до 60 оС. Через 4–5 діб гній ущільнюють і накладають новий шар гною без ущільнення. Висота штабеля 1,5–2 м.
Пухкий (гарячий) – гній складають у штабелі без ущільнення, температура підвищується до 60–70 оС. Гній розкладається нерівно-мірно.
Гноєсховища. Гній зберігають у гноєсховищах котлованного і наземного типу. Північні райони – наземні гноєсховища з боковими бортами із каменя, цегли або інших матеріалів. Південні та південно-східні райони – котлованного типу глибиною до 1 м.
Гноєсховища розташовують на підвищених місцях на відстані не менше 50 м від ферми і вище 200 м від житла. Розміри залежать від поголів’я тварин, тривалості зберігання, кількості гною, яке можна вивезти безпосередньо на поля, не використовуючи гноєсховищ.
2. Біоценоз та агроценоз. Їх критерії, складові.
Біоцено́з (від біо- та грец. koinós — спільний) — сукупність рослин, тварин і мікроорганізмів, що населяють певну ділянку суші або водоймища і характеризуються певними відносинами як між собою, так і з абіотичними факторами середовища.
Біогеоценоз – саморегулююча система, але стійкий стан їх ніколи не досягається повністю. Співтовариства організмів змінюються в часі, при цьому зміни торкають видова розмаїтість, кількісні показники, структуру харчових ланцюгів, продуктивність і т.д. Мінливість біогеоценозу в основному проявляється в зміні чисельності окремих видів і в зміні біогеоценозів. Чисельність популяції залежить від співвідношення що народжуються й гинуть особин. Підвищення народжуваності приводить як до збільшення чисельності, так і до зменшення загибелі. Обоє ці показника залежать від багатьох екологічних факторів, які діють разнонаправлено.
Агроценози – штучні біогеоценози, створювані людиною для своїх цілей шляхом посіву або посадки й подальшого культивування оброблюваних рослин, а також використання територій для інтенсивного випасу свійських тварина. Однієї з головних особливостей агроценоза є те, що явно переважає один або дуже невелика кількість видів рослин. У них знижене видова розмаїтість тварин, тому що тут можуть жити тільки види, що харчуються певними рослинами