- •Історія України
- •Найдавніша історія України План
- •Кімерійці на території сучасної України
- •Скіфи на території сучасної України
- •Сармати
- •Античні міста в Північному Причорномор’ї
- •Східні слов’яни на території України. Розселення. Культура і вірування східних слов’ян
- •Утворення і розвиток держави Київська Русь План
- •Походження Давньоруської держави. Норманська та антинорманська теорії
- •Виникнення і становлення Давньоруської держави (кін. Іх – кін. Х ст.)
- •Київська Русь за Володимира Великого
- •Прийняття християнства за Володимира Святославовича. Історичне значення хрещення Русі
- •Київська держава за правління Ярослава Мудрого. Культурно-освітня діяльність Ярослава Мудрого “Руська правда”
- •Причини та наслідки політичної роздробленості Київської Русі (кін. Хі – сер. Х ііі ст.)
- •Політичний устрій Київської Русі
- •Характерні риси та особливості розвитку культури Київської Русі
- •Галицько-Волинська держава План
- •Утворення Галицько-Волинської держави
- •Роль Данила Галицького в національній історії. Піднесення Галицько-Волинського князівства
- •Галицько-Волинська держава за наступників Данила Романовича
- •Історичне значення Київської Русі і Галицько-Волинської держави
- •Боротьба руських земель проти монголо-татарських завойовників
- •Українські землі під владою Литви та Польщі (XIV перша половина XVII ст.) План
- •Загарбання земель України Литвою
- •Загарбання земель України Польщею
- •Церковне життя в Україні хіv – хvi ст. Берестейська унія
- •Культура України в хіv – хvi ст.
- •Виникнення кримського ханства. Турецько-татарські наскоки в іі пол. Хv – хvi ст. І їх наслідки
- •Феномен козацтва: генезис, характерні риси та особливості
- •Запорізька Січ – державно-політичне утворення українського народу
- •Козацько-селянські повстання в кін. Хvі – поч.Хvіі ст
- •Визвольна війна українського народу середини
- •Богдан Хмельницький—видатний політик і полководець, творець Українськоі козацької держави
- •Початок національно-визвольної війни українського народу (1648- 1654 рр.)
- •Переяславська угода 1654 р. Та її наслідки для України
- •Утворення Української гетьманської держави
- •Соціально-економічний та політичний розвиток України в другій половині XVII - xviiі ст. План
- •Громадянська війна та поділ козацької України на два гетьманства (кін 1657– і пол. 1663 р.Р.)
- •Становище Української держави в роки гетьманування і. Мазепи. Північна війна і Україна
- •Конституція Пилипа Орлика – перша демократична конституція
- •Російсько-колоніальна політика щодо України у іі пол. Хvііі за імператриці Катерини іі
- •Роль Києво-Могилянської академії в культурно-освітньому розвитку українського народу (хviіі ст.)
- •Правобережна Україна в кін. Хvіі – хviіі ст. Гайдамаччина. Причини виникнення
- •Повстання під назвою «Коліївщина»
- •Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій у хіх ст. План
- •Антиукраїнська політика російського царизму та початок відродження української свідомості. Кирило-Мефодіївське братство
- •Здійснення реформ 60-70 рр. Хіх ст. В Україні та її наслідки
- •Реформа освіти в іі пол.. Хіх ст.. В Російській імперії. Суть реформи для України
- •Українська культура в іі пол. Хіх ст
- •Західноукраїнські землі в іі пол. Хіх ст. На поч. Хх ст.
- •Україна на початку хх ст.
- •Столипінська реформа в Україні 1907-1910 рр. Наслідки
- •Українські землі в роки Першої світової війни
- •Лютнева революція в Росії та ї вплив на Україну
- •Утворення Центральної Ради. Проголошення автономної України
- •Українська державність в 1917 – 1921 роках План
- •Роль м. С. Грушевського в історії України, як видатного політичного і державного діяча
- •Проголошення Української Народної Республіки. Війна Радянської Росії проти унр
- •Війна Радянської Росії проти унр (кін. 1917 — поч. 1918 рр.). Причини поразки військ Центральної Ради
- •Іу-й Універсал Центральної Ради та його історичне значення
- •Боротьба за збереження державної незалежності. Гетьманат п. Скоропадського
- •Відновлення Української Народної Республіки. Директорія унр
- •Західноукраїнська Народна Республіка
- •Політика “Воєнного комунізму”
- •Українська рср в умовах нової економічної політики (1921 – 1928 рр.)
- •Закріплення радянської влади в Україні (1929 – 1938рр.)
- •Західноукраїнські землі в 1921- 1939 рр.
- •Нова економічна політика в Україні та її наслідки
- •Україна і створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік
- •Політика коренізації (українізації), позитивні та негативні фактори її впливу на Україну
- •Індустріалізація в Україні Завдання, труднощі, характерні риси і її наслідки
- •Насильницька колективізація с/г в Україні. Суть, етапи, наслідки
- •Результати колективізації
- •Голодомор в Україні в 1932-1933 рр. Причини та наслідки
- •Українське питання в міжнародній політиці напередодні іі світової війни
- •Карпатська Україна напередодні іі Світової війни
- •Роль “українського питання” в німецько-радянському зближенні. Пакт Молотова-Рібентропа
- •Україна в роки іі світової війни (1939 – 1945 рр.) Велика Вітчизняна війна (1941 – 1945 рр.) План
- •Входження західноукраїнських земель до складу срср
- •Напад Німеччини на срср невдачі червоної армії в боях на території України 1941-1942 рр
- •Фашистський окупаційний режим на Україні
- •Партизанський рух на Україні в роки Великої Вітчизняної
- •Збройна боротьба оун-упа в 1941-1944 рр. На Україні
- •Визволення України
- •28 Жовтня – день визволення України від фашистських загарбників.
- •Радянізація західних областей України. Насильницька колективізація. Масові репресії
- •Дисидентський рух
- •Десталінізація
- •Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України (1985 – 1991 рр.) План
- •Головні чинники, що зумовили процес перебудови
- •Етапи перебудови та наслідки
- •Формування багатопартійності
- •Спроба державного перевороту в срср 1991 року і Україна. Акт про незалежність України. Історичне значення
- •Розпад срср. Угода про створення Співдружності Незалежних Держав і Україна
- •Україна в умовах незалежності План
- •Відносини України з державами снд. Кримське питання
- •Стартові можливості економіки незалежної України
- •Західний напрям зовнішньої політики України на сучасному етапі
- •Участь України в діяльності міжнародних організацій
- •Становлення грошової одиниці України
- •Інфляцінні процеси в Україні (1992-1994 рр.)
- •Конституційний процес в незалежній Україні
- •Помаранчева революція
- •Сучасний етап розвитку культури
- •Основні фактори впливу на розвиток сучасної української культури
- •Державна символіка сучасної України та її походження
- •Методичні вказівки щодо виконання контрольної роботи
- •Питання на контрольну роботу
- •Перелік екзаменаційних питань з предмета “Історія України”
- •Глосарій
- •Список використаної та рекомендованої літератури
Реформа освіти в іі пол.. Хіх ст.. В Російській імперії. Суть реформи для України
У 1864 р. почалася реформа системи народної освіти. «Положення про початкові народні училища» уводило єдину систему початкової освіти. До неї належали початкові школи усіх відомств, міські й сільські, з підпорядкуванням їх Міністерству народної освіти. Лише церковнопарафіяльні школи підкорялися Синодові. У народних училищах могли вчитися діти представників усіх станів. У них російською мовою протягом 2— З років навчали Законові Божому, читанню, письму, чотирьом арифметичним діям. З появою земств почала швидко зростати кількість земських шкіл (у 1898 р. їх було вже 3179). А всього в Україні в 1897 р. нараховувалося 16 798 початкових шкіл різних типів.
Статут від 19 листопада 1864 р. установлював два типи позастанових гімназій: класична (з викладанням латинської й грецької мов) і реальна (без зазначених мов і з перевагою природничих і точних наук). У гімназіях уводилося 7-річне навчання. Випускники класичних гімназій могли продовжити навчання в будь-якому вищому навчальному закладі, а випускники реальних гімназій — тільки в технічних або сільськогосподарських закладах. У гімназіях скасовувалися фізичні покарання. Розширювалися права й функції педагогічних рад гімназій. Директор не міг скасовувати їхнього рішення, а тільки опротестовувати в попечителя навчального округу. Існували також неповні середні школи — так звані прогімназії. Вони відкривалися в невеликих містечках і давали освіту в межах перших чотирьох класів гімназій.
Нові зміни в системі освіти відбулися в 70-і роки. Статут 1871 р. ліквідував усі реальні гімназії, перетворивши всі чоловічі гімназії на класичні. Навчання тривало 8 років. Основний упор у викладанні робився на латинську, грецьку й російську мови; менше часу приділялося на вивчення природничих наук. У 1872 р. був обнародуваний статут реальних училищ — неповної середньої школи з 6—7-річним терміном навчання.
У силу економічної необхідності в розглянутий період було відкрито 6 середніх комерційних училищ у Києві, Одесі й Харкові. З'явилося 28 навчальних закладів сільськогосподарського профілю і 24 — педагогічного. Підготовку фельдшерів, медсестер, акушерок і техніків-стоматологів здійснювали 13 медичних установ.
Під впливом західних стандартів зародилася й жіноча середня освіта. Положення від 10 травня 1860 р. засновувало жіночі училища Міністерства народної освіти двох розрядів: першого — з 6-річним терміном навчання, другого — з 3-річним. Учитися в них могли дівчата всіх станів. У 1870 р. з'явилося «Положення про жіночі гімназії», за яким вони поділялися на заклади Міністерства народної освіти і відомства імператриці Марії. Навчання тривало 8 років; випускниці могли потім вступати до університетів. Існували також жіночі прогімназії з 4-річним терміном навчання.
До кінця сторіччя існувало 129 гімназій, з них 52 чоловічі й 77 жіночих. Середню освіту давали також заклади закритого типу — інститути шляхетних дівиць, кадетські корпуси, приватні пансіони. Доступ до них мали тільки діти дворян.
Поступово розширювалася мережа вищих навчальних закладів, насамперед університетів. У 1865 р. на базі Ришельєвського ліцею в Одесі відкрився Новоросійський університет. Статут 18 червня 1868 р. реформував вищу школу. Університети одержали автономні права: право вибору вченою радою ректора й проректора терміном на чотири роки; обрання за конкурсом професорів; обрання деканів радами факультетів. Одночасно студентські організації у межах вузу були заборонені. Після вбивства царя Олександра II (1881 р.) і у зв'язку з участю студентів в організаціях народників царський уряд підсилив нагляд за внутрішнім життям вищої школи; статут 1884 р. ліквідував автономію університетів, виборність адміністративних і викладацьких посад. Одночасно вводилася перевірка професорсько-викладацького складу на благонадійність.
З'явилися вищі спеціальні навчальні заклади для підготовки фахівців в економічній, юридичній і духовній сферах. Ніжинський юридичний ліцей у 1875 р. був перетворений на Історико-філологічний інститут і довгий час готував учителів класичних мов, російської мови й словесності й історії для середніх шкіл. У Харкові в 1885 р. був відкритий перший в Україні Південноросійський технологічний інститут. У 1898 р. політехнічний інститут з'явився в Києві, а в Катеринославі в 1899 р. відкрили вище гірниче училище.