Теоретична частина.

Загальна характеристика надкласу Риби (Pisces).

Надклас Риби (Pisces) відноситься до групи Щелепноротих тварин (Gnatostomata). Це водні хребетні тварини, які нині налічують біля 22 тис. видів. Вони населяють водойми з різноманітними умовами. За місцем поселення риби поділяються на морські, прісноводні та прохідні. Залежно від розподілу риб у водному басейні ї поділяють на декілька груп: пелагічні, або нектонні –це риби відкритого водного простору, які живуть у товщі води (акули, щуки, форелі, оселедці, тріска, тунці і ін.). Літорально-придонні, або бентосні риби, які мешкають у прибережних зонах, або на дні водойм (камбала, скати, морський чорт і ін..). Абісальні, або глибоководні риби, які. живуть на значних глибинах. Надклас Риби поділяється на два класи: риби Хрящові (Chondrichthyes) і риби Кісткові (Osteichthyes).

Клас Хрящові риби (Chondrichthyes) – це найдавніша група щелепноротих тварин, які з’явились на Землі в девонському періоді. Живуть головним чином у морях і океанах. Скелет у них хрящовий і протягом усього життя у них зберігається хорда. Тіло здебільшого вкрите плакоїдною лускою, яка міститься на шкірі у вигляді пластинки і зубця, що стирчить назовні. Голова має розтруб (рило), під яким міститься рот. Хвіст має гетероцеркальну будову – верхня його лопать більша за нижню. Риби мають 5-7 зябрових щілин. Плавального міхура у них немає. У травній системі є спіральний канал, який збільшує всмоктувальну поверхню кишок. Запліднення внутрішнє. Для багатьох видів характерне яйцеживонародження. У світовій фауні відомо близько 600 видів, в Україні – 4.

Методичні поради.

Тіло акули має обтічну форму, без чітких меж поділяється на голову, тулуб і хвіст (рис.2). Голова має коротке рило, з боків якої знаходяться великі парні очі.

Рис. 2 - Будова акули

1 — ротовий отвір; 2 —розтруб (рило); 3 — око; 4 — шипи; 5 — спинні плавці; 6 — хвостовий плавець; 7 — черевний плавець; 8 — клоака; 9 — бічна лінія; 10 — грудний плавець; 11 — зяброві щілини.

На відміну від міног вони не покриті шкірою. Позаду і трохи вище знаходяться невеликі отвори – брязкальця. З нижнього боку голови знаходиться ротова щілина. На щелепах є гострі, спрямовані назад зуби. Спереду рота на нижній поверхні голови розміщуються ніздрі. Позаду від рота з обох боків тіла добре помітні п’ять пар вертикальних зябрових щілин.

Знизу та з боків голови знаходиться велика кількість отворів (каналів) бокових ліній – сейсмосенсорний орган.

У акул розвинені парні кінцівки: грудні й черевні плавники та гетероцеркальний хвостовий плавник. На шкірі акул знаходяться плакоїдні лусочки - дентинові пластинки, на яких знаходяться спрямовані назад зубчики, вкриті емаллю.

Кровоносна система акул складається з двохкамерного серця. Органи дихання – зяброві щілини. Органи травлення розпочинаються ротом, який переходить у містку глотку, від якої починається стравохід. Стравохід переходить у шлунок, потім іде тонка, товста і пряма кишка, яка закінчується клоакою. В середині товстої кишки є спіральний клапан, який значно збільшує всмоктувальну поверхню кишки. У них добре розвинена печінка та підшлункова залоза. У печінці накопичується велика кількість жиру, що має не тільки енергетичну цінність, а й зменшує масу тіла та збільшує плавучість. Органи виділення – парні тулубні нирки.

У хрящових риб запліднення внутрішнє. Для багатьох видів характерне яйцеживонародження (яйця затримуються у статевих шляхах самки до повного формування зародку), а зрідка – живо народження.

Розглядаючи нервову систему, звертають увагу на те, що вона схожа на нервову систему безщелепних, але у головному мозку сильніше розвинений передній мозок і мозочок; розвинена бокова лінія.

Завдання. Зарисовують зовнішню будову тіла акули.