5.4 Заходи по техніці безпеки при роботі з пеом

5.4.1 Забезпечення електробезпеки

З метою попередження поразок електричним струмом до роботи повинні допускатися тільки робітники, які добрі вивчили основні правила по техніці безпеки [29].

Відповідно до правил електробезпечності в службовому приміщенні повинний здійснюватися постійний контроль стану електропроводки, запобіжних щитів, шнурів, за допомогою яких включаються в електромережу комп'ютери, освітлювальні прилади, інші електроприлади.

Винятково важливе значення для запобігання електротравмотизму має правильна організація обслуговування діючих електроустановок ОЦ, проведення ремонтних, монтажних і профілактичних робіт.

В ОЦ розрядні струми статичної електрики найчастіше виникають при дотику до шкірного з елементів ЕОМ. Такі розряди небезпеки для людини не представляють, але крім неприємних відчуттів смороду можуть привести до виходу з ладу ЕОМ. Для зниження величини виникаючих зарядів статичної електрики в ОЦ покриття технологічних підлог варто виконувати з однокульового полівінілхлоридного антистатичного лінолеуму. Іншим методом захисту є нейтралізація заряду статичної електрики іонізованим газом. У промисловості широко застосовуються радіоактивні нітралізатори. До загальних мір захисту від статичної електрики в ОЦ можна віднести загальне й місцеве зволоження повітря.

5.4.2 Протипожежний захист

Пожежна безпеку забезпечується системою запобігання пожежі й системою пожежного захисту. В усіх службових приміщеннях обов'язково повинний бути «План евакуації людей при пожежі», що регламентує дії персоналу у випадку виникнення вогнища загоряння й вказує місця розташування пожежної техніки.

Пожежі в ОЦ становлять особливу небезпеку, тому що пов'язані з великими матеріальними втратами. Характерна рису ОЦ - невеликі площі приміщень. Як відомо пожежа може виникнути при взаємодії пальних речовин, окислювання й джерел запалювання. У приміщеннях ОЦ присутні всі три основні фактори, які можуть привести до виникнення пожежі.

Пальними компонентами на ОЦ є: будівельні матеріали для акустичної й естетичної обробки приміщень, перегородки, двері, підлоги, перфокарти й перфострічки, ізоляція кабелів й ін. Джерелами запалювання в ОЦ можуть бути електронні схеми від ЕОМ, прилади, що застосовуються для технічного обслуговування, пристрої електроживлення, кондиціонування повітря, де в результаті різних порушень утворюються перегріті елементи, електричні іскри й дуги, здатні викликати загоряння пальних матеріалів.

У сучасних ЕОМ дуже висока щільність розміщення елементів електронних схем. У безпосередній близькості один від одного розташовуються сполучні проводь, кабелі. При протіканні по електричного струму виділяється значна кількість теплоти. При цьому можливе оплавлення ізоляції. Для відводу надлишкової теплоти від ЕОМ служать системи вентиляції й кондиціонування повітря. При постійній дії ці системи являють собою додаткову пожежну небезпеку.

При проведенні обслуговуючих, ремонтних і профілактичних робіт використовуються різні мастильні речовини, легкозаймисті рідини, прокладаються тимчасові електропровідники, ведуть пайку й чищення окремих вузлів. Виникає додаткова пожежна небезпека, що вимагає додаткових заходів пожежного захисту. Зокрема, при роботі з паяльником варто використовувати незапальну підставку з нескладними пристосуваннями для зменшення споживаної потужності в неробочому стані.

Для більшості приміщень ОЦ встановлена категорія пожежної небезпеки В.

З огляду на високу вартість електронного устаткування ОЦ, а також категорію його пожежної небезпеки, будівлі для ОЦ і частини будівель іншого призначення, у яких передбачене розміщення ЕОМ повинні бути 1 й 2 ступеня вогнестійкості.

Застосування води в машинних залах ЕОМ, сховищах носіїв інформації, приміщеннях контрольно-вимірювальних приладів через небезпеку ушкодження чи повного виходу з ладу дорогоцінного устаткування можливе у виняткових випадках, коли пожежа приймає загрозливо великі розміри. При цьому кількість води винна бути мінімальною, а пристрої ЕОМ необхідно захистити від потрапляння води, накриваючи їх чи брезентом полотниною.

Для гасіння пожеж на початкових стадіях широко застосовуються вогнегасники. Найбільше доцільно застосовувати в ОЦ установки газового гасіння пожежі, дія яких заснована на швидкому заповненні приміщення вогнегасячою газовою речовиною з різким скрапленням змісту в повітрі кисню.

5.4.3 Візуальні ергономічні параметри ЕОМ

Кожна праця, пов'язана з необхідністю пильно дивитися в одну крапку, приводити до перенапруги очей. Алі особливу втрату здоров'ю наносити робота за екраном монітора. Відстань від монітора до очей у процесі роботи не змінюється, постійно піддаючи їх таким подразникам, як різке яскраве світло й мерехтіння. Проблеми з зором зв'язані з неправильним освітленням у приміщенні, невідповідним розміром екрана, а також мерехтінням монітора. Для забезпечення надійного й зручного зчитування інформації при відповідній ступені комфортності її сприйняття в Санпін 2.2.2.542-96 визначені оптимальні й припустимі діапазони візуальних ергономічних параметрів.

Для профілактики розладів органів зору рекомендується періодично консультуватися в окуліста. Якщо виявляється різниця в зорі правимо й лівим оком, необхідно її скорегувати, інакше всі навантаження прийдеться на здорове око.

5.4.4 Вимоги до ЕОМ

Корпус ЕОМ, клавіатура й інші блоки й пристрої ЕОМ повинні мати матову поверхню одного кольору з коефіцієнтом відображення 0,4-0,6 і не мати блискучих деталей, здатних створювати відблиски.

Положення монітора повинне бути таким, щоб світло на нього падало під кутом. Екран монітора повинний розташовуватися приблизно на відстані 28-60 див від оператора, причому верхній край екрана повинний знаходитися на рівні очей.

При необхідності рекомендується застосовувати захисні фільтри для ослаблення впливу випромінювання екрана, зменшення відбитого блиску зображення, зниження статичного заряду. Використання захисних фільтрів робить менш помітним мерехтіння монітора.

Для будь-якого монітора, використовуваного на території України обов'язкове дотримання вимог стандарту ДЕРЖСТАНДАРТ 27954-88 на відеомонітори ЕОМ [30].

5.4.5 Вимоги до організації режиму роботи з ЕОМ

Режими праці й відпочинку при роботі з ЕОМ залежати від виду й категорії трудової діяльності (табл. 5.1).

Таблиця 5.1 – Час регламентованих перерв у залежності від тривалості робочої зміни й виду трудової діяльності

Категорія роботи з ЕОМ	Рівень навантаження за робочу зміну при видах робіт			Сумарний час перерв, хв
	Зчитування інформації, кількість знаків	Введення інформації, кількість знаків	Робота в режимі діалогу, рік	8-ми годинна зміна	12-ти годинна зміна
1	до 20000	до 15000	до 2	30	70

5.4.6 Профілактика м'язових розладів

Тривале перебування в одному й тому ж положенні й повторення схожих рухів викликає різні м'язові розлади.

Для профілактики виникнення м'язових розладів при роботі на ЕОМ рекомендується виконання наступних вимог:

• руки повинні бути випрямлені в зап'ястях і зігнуті в ліктях приблизно під прямимо кутом, пальці також повинні бути злегка зігнуті;

• удари по клавішах не повинні бути занадто сильними;

• робоче крісло повинно мати підлокітники, відрегульовані відповідним чином, що використовувались би опорою для рук як при роботі з клавіатурою, так і при користуванні мишею;

• при появі напруженості чи спазмів у м'язах варто негайно припинити роботові;

• висота робочого стільця винна бути відрегульована так, щоб стегна були рівнобіжні підлозі;

• ноги повинні твердо стояти на підлозі, а якщо доводитися працювати за високим столом, варто скористатися підставкою;

• сидіти потрібно чи прямо злегка податі корпус уперед, намагаючись зберігати природний вигин тіла в попереку;

• клавіатура й миша повинні бути розташовані так, щоб до них не потрібно було тягтися;

• документ рекомендується закріплювати поруч з монітором спеціальною підставкою;

• рекомендується тримати на столі еластичну гумову іграшку чи кільце еспандер, і час від часу з його допомогою розминати кисті рук;

• через відповідний час змінювати режим роботи.

Дотримання описаних вище вимог допоможе уникнути неприємних наслідків при роботі на ЕОМ.

5.4.7 Вимоги до мікроклімату

Основний принцип нормування мікроклімату - створення оптимальних умов для теплообміну тіла людини з навколишнім середовищем. У санітарних нормах СН-245/71 установлені величини параметрів мікроклімату, що створюють комфортні умови. Ці норми встановлюються в залежності від пори долі, характеру трудового процесу і характеру виробничого приміщення (значні чи незначні тепловиділення). Для робочих приміщень з надлишковим тепловиділенням до 20 ккал/м³ припустимі й оптимальні значення параметрів мікроклімату приведені в табл. 5.2.

Оптимальні й припустимі параметри температури й відносної вологості повітря в приміщеннях з ЕОМ при швидкості рухові повітря не більш 0,1 м/с подані в табл. 5.3, а рівні іонізації повітря приміщень при роботі на ЕОМ - у табл. 5.4.

Таблиця 5.2 – Оптимальні норми мікроклімату для приміщень з ЕОМ

Пора року	Зона	Температура повітря, °C	Відносна вологість,%	Швидкість руху повітря, м/с
Холодний період	Оптимальна	18 - 21	60 - 40	< 0,2
Перехідний період	Допустима	17 - 21	< 75	< 0,3
Теплий період (t > 100 C)	Оптимальна	20 - 25	60 - 40	< 0,3
	Допустима	< 28 в 13 часів	< 75	< 0,5

Таблиця 5.3 – Оптимальні й допустимі параметри температури й відносної вологості повітря в приміщеннях з ЕОМ

Оптимальні параметри		Допустимі параметри
температура, °С	Відносна вологість, %	Температура , °С	Відносна вологість, %
19	62	18	39
20	58	22	31
21	55	-	-

Таблиця 5.4 – Рівні іонізації повітря приміщень при роботі на ЕОМ

Рівні	Кількість іонів в 1 см3 повітря
	n+	n-
мінімально необхідні	400	600
Оптимальні	1500 - 3000	300 - 5000
максимально допустимі	50000	50000

У даний час для забезпечення комфортних умов використовуються як організаційні методи, так і технічні засоби. До числа організаційних відносяться раціональна організація проведення робіт у залежності від пори долі й доби, а також організація правильного чергування праці й відпочинку. У зв'язку з цим рекомендується організовувати зелену зону для відпочинку (басейни, фонтани). Технічні засоби включають вентиляцію, кондиціонування повітря, опалювальну систему. Для підвищення вологості повітря в приміщеннях з моніторами ЕОМ варто застосовувати зволожники повітря, що заправляються щодня дистильованою чи прокип'яченою питною водою.

Системи опалення й системи кондиціонування варто встановлювати так, щоб ні теплі, ні холодне повітря не направлялося на людей. На виробництві рекомендується створювати динамічний клімат з визначеними перепадами показників. Температура повітря біля поверхні підлоги й на рівні голови не винна відрізнятися більш ніж на 5 градусів.

5.4.8 Вимоги до шуму й вібрації

Відповідно до ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1.003-88 ("Шум. Загальні вимоги безпеки") [31] характеристикою постійного шуму на робочих місцях є середньоквадратичні рівні тисків в октавних смугах частот із середньогеометричними стандартними частотами: 63, 125, 250, 500, 1000, 2000, 4000 й 8000 Гц. У цьому Гості зазначені значення гранично допустимих рівнів шуму на робочих місцях підприємств. Для приміщення конструкторських бюро, розраховувачів і програмістів рівні шуму не повинні перевищувати відповідно: 71, 61, 54, 49, 45, 42, 40, 38 дБ. Ця сукупність восьми нормативних рівнів звукового тиску називається граничним спектром.

Будівельно-акустичні методи захисту від шуму передбачені будівельними нормами й правилами (Снип-II-12-77).

На робочому місці програміста джерелами шуму, як правило, є технічні засоби, як - комп'ютер, принтер, вентиляційне устаткування, а також зовнішній шум. Смороду видають досить незначний шум, тому в приміщенні досить використовувати звукопоглинання. Зменшення шуму, що проникає в приміщення ззовні, досягається ущільненням по периметрі притворів вікон і дверей.

5.4.9 Вимоги до освітлення

Освітлення на робочому місці програміста повинне бути таким, щоб працівник міг без напруги зору виконувати свою роботові. Стомлюваність органів зору залежить від ряду причин:

• недостатність освітленості;

• надмірна освітленість;

• неправильний напрямок світла.

Вимоги до освітлення описані в санітарних нормах і правилах (Санпін) для працівників обчислювальних центрів від 22-05-95.

Освітленість на поверхні столу в зоні розміщення робочого документа винна бути 300-500 лк, також допускається установка світильників місцевого освітлення для підсвічування документів, але з такою умовою, щоб воно не створювало відблисків на поверхні екрана й не збільшувало освітленість екрана більш ніж на 300 лк.

У якості джерел світла при штучному освітленні повинні застосовуватися переважливо люмінесцентні лампи типу ЛБ. При обладнанні відбитого освітлення в адміністративно-суспільних приміщеннях допускається застосування металогалогенних ламп потужністю до 250 Вт. Допускається застосування ламп накалювання у світильниках місцевого освітлення.

Загальне освітлення варто виконувати у виді суцільних чи переривчастих ліній світильників, розташованих збоку від робочих місць, паралельно лінії зору користувача при рядному розташуванні ЕОМ. При периметральному розташуванні комп'ютерів лінії світильників повинні розташовуватися локалізовано над робочим столом, ближче до його переднього краю, зверненому до оператора.

Для забезпечення нормованих значень освітленості в приміщеннях використання ЕОМ варто проводити чищення стекол віконних рам і світильників не рідше двох разів у рік і проводити своєчасну заміну перегорілих ламп.