
- •Передмова
- •Розділ 1. Теорія ревізії й контролю
- •1.1. Сутність і класифікація контролю
- •1.3. Організація роботи суб’єктів контролю
- •1.4. Права й обов’язки ревізорів
- •1.5. Методи документального контролю
- •1.6. Методи фактичного контролю
- •1.7. Взаємозалежне використання методів контролю
- •2.1. Контроль операцій з основними коштами
- •2.2. Перевірка операцій з матеріальними ресурсами
- •2.3. Перевірка касових операцій
- •2.4. Контроль операцій по рахунках у банках
- •2.5. Перевірка розрахунків з оплати праці
- •2.6. Перевірка розрахунків з підзвітними особами
- •2.7. Контроль розрахунків з відшкодування матеріального збитку
- •2.8. Контроль кредитних операцій
- •2.9. Перевірка розрахунків по претензіях
- •2.10. Перевірка розрахунків з бюджетом
- •2.11. Контроль витрат на виробництво
- •2.12. Контроль готової продукції та її реалізації
- •2.13. Контроль фінансових результатів підприємства
- •2.14. Ревізія власного капіталу
- •Розділ 3. Ревізійний процес в умовах автоматизованого оброблення інформації
- •3.2. Вплив АБС на склад і послідовність контрольних дій
- •3.3. Ревізія підприємства з АБС
- •3.4. Автоматизація контролю з використанням економічного аналізу
- •3.5. Переваги й недоліки контролю в АБС
- •3.6. Електронна війна
- •Примітки до розділу 3

Контроль і ревізія
хунків 8 го класу в Дебет рахунку №23 “Виробництво” або Де бет рахунків 9 го класу. Далі відбувається списання собівартості реалізованої продукції з рахунку №23 на рахунок №26 “Готова продукція”, з рахунку №26 на рахунок №90 “Собівартість ре алізації”. У підсумку собівартість реалізації (рахунок №90) і ви трати періоду (інші рахунки 9 го класу) списуються в дебет ра хунку №791 “Результат основної діяльності”.
Використання в обліку витрат рахунків 8 го або 9 го класів робить кореспонденцію рахунків менш громіздкою. Дані про витрати втрачають при цьому свою аналітичність. Паралельно як джерела контролю використовуються журнали №5 і №5а, з відомостями, що додаються до них.
2.12. Контроль готової продукції та її реалізації
Процес випуску готової продукції й наступні за цим опе рації по її реалізації тісно взаємозалежні. До основних питань ревізії готової продукції і її реалізацій ми відносимо такі:
lперевірка даних про випуск і здачу на склад готової про дукції;
lконтроль організації складського обліку готової про дукції й забезпечення належних умов зберігання готових виробів;
lперевірка обґрунтованості здійснення операцій з ре алізації готової продукції;
lперевірка вірогідності інформації про кількість реалізова ної у звітному періоді готової продукції;
lконтроль розподілу витрат між залишками готових ви робів на складі й реалізованій готовій продукції.
Отже, приступаючи до перевірки даної ділянки діяль ності підприємства, ревізор починає вивчати погодженість цехових і складських відомостей про випуск готової про дукції. Для цього проводиться взаємна перевірка приймаль но здавальних накладних і карток складського обліку гото
130

Розділ 2. Методика й послідовність контролю
вої продукції. Як додаткові джерела контролю залучаються різні відомості обліку виробленої продукції (журнали, кни ги) у розрізі виробничих підрозділів або видів готових ви робів. Вибірково перевіряється реальність даних виробленої й зданої на склад готової продукції. У цих цілях ревізор вив чає документи про витрату матеріалів у виробництво на пев ну дату (період), маршрутні аркуші, наряди. Ця перевірка дозволяє переконатися в здійсненні операцій, що підтверд жують випуск зазначеної кількості готових виробів. Причо му це не єдиний спосіб контролю вірогідності даних про ви пуск готової продукції. Ревізор, наприклад, може з’ясувати граничну потужність виробничого устаткування й тим са мим довести неможливість більшого за кількістю випуску продукції.
Контроль організації складського обліку готової про дукції “обернено пропорційний” однойменній процедурі, яка виконується з матеріальними цінностями, тобто про дукція надходить із цеху, а матеріали відпускаються у вироб ництво. Реалізація ж готової продукції проводиться контра гентам (продукція залишає межі підприємства), у той час як матеріали надходять від них (ззовні).
Ревізор з’ясовує, наявність на підприємстві складу готової продукції чи ж виробничі запаси й готові вироби зберігаються в одному приміщенні. В іншому випадку необхідно впевнити ся, що матеріали й готова продукція зберігаються окремо.
Далі перевірці піддаються дані карток складського обліку готової продукції. За допомогою хронологічного контролю ревізор визначає залишки конкретного виду продукції, після чого порівнює їх із сумами залишків, зазначених у картках.
Підтвердження документальних даних про залишки гото вої продукції на складах підвищує значимість інвентаризації, проведеної в рамках комплексної ревізії або тематичної пе ревірки. При інвентаризації ревізори повинні, насамперед, приділяти увагу відповідності готових виробів установленим якісним і кількісним параметрам (наприклад, голландський
131

Контроль і ревізія
сир упаковується в парафінову оболонку, на якій повинна бу ти зазначена маса виробу).
При візуальному огляді готових виробів на складі може бути виявлена не тільки недостача, але й підміна продукції, втрата продукцією своїх властивостей, відсутність належних умов зберігання. Тому перевіряючі не повинні підходити до процедури інвентаризації формально.
Обґрунтованість операцій з реалізації готової продукції цікавить перевіряючих з точки зору законності одержання підприємством економічної вигоди. Ревізор перевіряє, чи кож на операція підтверджена документами на відпуск готової продукції, які повинні бути належним чином оформлені, тоб то містити всі необхідні реквізити. Паралельно контролюється договірна документація. Виявлені розбіжності висвітлюються в матеріалах ревізії, потребують коригування з боку підприємства і є підставою для застосування штрафних санкцій до посадових осіб та відчуження коштів, отриманих підприємством незаконно.
Записи в журналі №3 (рах.36 “Розрахунки з покупцями й замовниками”) і відомості №3.1, підтверджені перевіркою до кументів на відпуск готової продукції й договорів, можна вва жати деякою мірою достовірними.
Перевірка реальності здійснення окремих операцій по ре алізації продукції дозволяє більш сміливо стверджувати про вірогідність інформації. Найпростішим варіантом контролю в цьому випадку є взаємна перевірка карток складського обліку й накладних на відпуск готової продукції. Якщо залишок гото вої продукції в картці на початок дня, у якому була зроблена операція, менший, ніж кількість відвантаженої продукції за накладною, то в повному обсязі така операція вважається нездійсненною.
Якщо доставка продукції виконується підприємством продавцем, наприклад, власним автотранспортом, то член ревізійної групи може перевірити вантажопідйомність вико ристовуваного автотранспорту, кількість рейсів. Потім
132

Розділ 2. Методика й послідовність контролю
з’ясовується віддаленість підприємства покупця, відстань і, природно, обсяг покупки. Порівняння взаємозалежних по казників або підтверджує реальність зазначеного обсягу ре алізації, або дає підставу не довіряти наданій посадовими особами підприємства інформації. Прямим наслідком друго го варіанта (недовіри) є проведення зустрічної перевірки, щоб відновити реальну картину здійсненої операції.
Прийом зустрічної перевірки займає особливе місце в ревізії операцій по реалізації. Це пов’язано з досить високою ймовірністю підробки. Наприклад, на підприємстві у на кладній указується відпуск 100 одиниць готової продукції за ціною 20 грн за штуку. Покупець перераховує на розрахун ковий рахунок 2000 грн, але, за попередньою домовленістю, в отриманій накладній указується кількість 50 одиниць. Тобто постачальник списує на реалізацію 100 виробів, а по купець одержує вдвічі менше. “Втрачена” половина, ре алізується нелегально, а отриманий виторг ділиться між учасниками змови. Виявити таке порушення можна тільки за допомогою зустрічної перевірки. Порівнявши різні примірники договорів і накладних в обох контрагентів, ревізор досить легко виявить прихований факт підробки.
Навіть при відсутності підозр щодо вірогідності даних про реалізації продукції доцільно проводити вибіркові зустрічні перевірки в покупців. При цьому вибір ревізора повинен пада ти на операції:
lпроведені з великими сумами;
lздійснювані з постійними клієнтами;
lякі мають “круглі” суми, наприклад, 30 000, 12 000, а не 14 382;
lпо яких утворилася прострочена заборгованість. Перевірка правильності розподілу витрат (фактичної ви
робничої собівартості) між реалізованою готовою продукцією та її залишками на складі допускає здійснення контрольних розрахунків з боку перевіряючих. У цьому випадку застосо вується прийом техніко економічних розрахунків. Причому,
133

Контроль і ревізія
знаючи принцип розподілу, ревізор не витратить багато часу на перевірку розрахунків. Послідовність цієї процедури до сить змістовно представлена в табл. 2.
Перевірка кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку, насамперед, цікавить ревізійних працівників у вартісному аспекті, тому що операції по реалізації про дукції в остаточному підсумку визначають доход і фінансо вий результат від реалізації. Перевіряється також ко ректність бухгалтерських записів по рахунку №26 “Готова продукція” у кореспонденції з рахунками витрат (2 й 9 класи) і доходів (7 клас).
|
|
|
Таблиця 2. |
|
Розподіл фактичної собівартості продукції |
||||
|
|
|
|
|
|
За обліковою |
За фактичною |
||
Показники |
виробничою |
|||
ціною |
||||
|
собівартістю |
|||
|
|
|
||
|
|
|
|
|
Залишки готової продукції на |
100 |
|
112 |
|
початок місяця |
|
|||
|
|
|
||
|
|
|
|
|
Надійшло з виробництва |
460 |
|
505 |
|
|
|
|
|
|
Разом (п. 1 + п. 2) |
560 |
|
617 |
|
|
|
|
|
|
Коефіцієнт розподілу |
|
617 : 560 = 1,1017 |
||
|
|
|
|
|
Обсяг реалізації |
508 |
|
508 х 1,1017 = 559,7 |
|
|
|
|
|
|
Залишки готової продукції на |
52 |
|
57,3 |
|
кінець місяця (п. 3 – п. 5) |
|
|||
|
|
|
||
|
|
|
|
Залежно від особливостей функціонування об’єкта, що перевіряється, ревізори можуть доповнювати або поглиблю вати розглянуті питання ревізії готової продукції та її реалізації.
134