
- •Передмова
- •Розділ 1. Теорія ревізії й контролю
- •1.1. Сутність і класифікація контролю
- •1.3. Організація роботи суб’єктів контролю
- •1.4. Права й обов’язки ревізорів
- •1.5. Методи документального контролю
- •1.6. Методи фактичного контролю
- •1.7. Взаємозалежне використання методів контролю
- •2.1. Контроль операцій з основними коштами
- •2.2. Перевірка операцій з матеріальними ресурсами
- •2.3. Перевірка касових операцій
- •2.4. Контроль операцій по рахунках у банках
- •2.5. Перевірка розрахунків з оплати праці
- •2.6. Перевірка розрахунків з підзвітними особами
- •2.7. Контроль розрахунків з відшкодування матеріального збитку
- •2.8. Контроль кредитних операцій
- •2.9. Перевірка розрахунків по претензіях
- •2.10. Перевірка розрахунків з бюджетом
- •2.11. Контроль витрат на виробництво
- •2.12. Контроль готової продукції та її реалізації
- •2.13. Контроль фінансових результатів підприємства
- •2.14. Ревізія власного капіталу
- •Розділ 3. Ревізійний процес в умовах автоматизованого оброблення інформації
- •3.2. Вплив АБС на склад і послідовність контрольних дій
- •3.3. Ревізія підприємства з АБС
- •3.4. Автоматизація контролю з використанням економічного аналізу
- •3.5. Переваги й недоліки контролю в АБС
- •3.6. Електронна війна
- •Примітки до розділу 3

Розділ 2. Методика й послідовність контролю
Вірогідність даних аналітичного й синтетичного обліку, що втримуються в журналі №3 і відомості аналітичного обліку розрахунків з підзвітними особами №3.2, підтверджується контрольними процедурами, розглянутими вище. Крім цього, взаємним контролем перевіряється своєчасність і повнота пе ренесення у відомість №3.2 даних з авансових звітів і касових документів. Щоб уникнути неправильного списання підзвітних сум за рахунок різних джерел фінансування, не обхідно перевірити коректність бухгалтерських записів.
2.7. Контроль розрахунків з відшкодування матеріального збитку
Перед тим як приступити до опису процедури ревізії роз рахунків з відшкодування матеріального збитку, варто виділи ти дві, на наш погляд, найбільш характерні ситуації.
У першому випадку – факт нанесення підприємству ма теріального збитку, виявленого до моменту прибуття ревізійної групи на об’єкт. Тоді перевіряючі визначають, наскільки точно було визначено розмір матеріального збит ку і яким чином зроблене відшкодування нанесених підприємству збитків.
Трохи інакше виглядає друга ситуація, коли нанесений підприємству збиток виявляється в ході проведення самої ревізії. Розкриті порушення знаходять висвітлення в ма теріалах ревізії, а в контрольно ревізійному органі прий мається рішення щодо встановлення перед адміністрацією граничних строків по врегулюванню питань про відшкодуван ня підприємству матеріального збитку. Рішення контрольно ревізійного органу в письмовому вигляді передається підприємству. Після закінчення встановленого строку ревізійні працівники повинні перевірити виконання підприємством усіх запропонованих для виконання заходів.
Джерелами ревізії розрахунків з відшкодування ма теріального збитку є такі документи:
103

Контроль і ревізія
lакти інвентаризації;
lінвентаризаційні описи;
lпорівнювальні відомості;
lписьмові пояснення матеріальновідповідальних осіб;
lдоговори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність;
lнакази про стягнення матеріального збитку з винних осіб;
lнакази про списання матеріального збитку на збитки підприємства;
lрозрахунки сум матеріального збитку;
lпервинна документація;
lрегістри аналітичного й синтетичного обліку за відповід ними рахунками й іншій документації.
Приступаючи до перевірки розрахунків з відшкодування матеріального збитку, ревізор вимагає надання повного обсягу документації по кожному факту подібних порушень.
Насамперед необхідно з’ясувати причини виникнення си туацій, які призвели до матеріального збитку. На даному етапі контролю ревізор з’ясовує обґрунтованість списання окремих недостач на збитки підприємства або ж включення до складу витрат відповідного звітного періоду. На особливу увагу за слуговує об’єктивність визначення джерел відшкодування по несених підприємством збитків. Можливі ситуації, коли недо стачі, що виникли з вини матеріальновідповідальних осіб, спи суються на збитки підприємства. Іншим варіантом подібного порушення є списання недостач, які перевищують норми при родних втрат на витрати виробництва. Представники контро люючих органів зобов’язані брати до уваги той факт, що засто сування норм природних втрат законне тільки у випадку вияв лення недостачі виду цінностей, що перевіряються. Розкриттю подібних порушень сприяє перевірка кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку, протоколів інвентаризаційних комісій, розпорядницьких документів.
Що стосується віднесення сум матеріального збитку на раху нок винних осіб, тут важливо перевірити правильність визначен
104

Розділ 2. Методика й послідовність контролю
ня працівників підприємства, що несуть пряму відповідальність за зберігання тих або інших цінностей. При цьому необхідно з’ясувати, наскільки адміністрація підприємства виконувала свої обов’язки по забезпеченню належних умов зберігання й викори стання товарно матеріальних й інших цінностей. Якщо в резуль таті контролю буде (була) підтверджена провина адміністрації, ревізор зобов’язаний перевірити, як вплинула ця інформація на визначення винних у порушенні осіб.
Однією з найвідповідальніших і одночасно найскладніших процедур, які здійснюються перевіряючими в процесі контролю розглянутих операцій, вважається перевірка правильності виз начення суми матеріального збитку. Контрольні дії включають перевірку дотримання методики розрахунку матеріального збитку й коректності здійснення арифметичних дій. Іншими словами ревізор, використовуючи прийом техніко економічних розрахунків, самостійно визначає величину нанесеного підприємству збитку. У кожному окремому випадку необхідно враховувати вид цінностей, індекс інфляції, величину податку на додану вартість стосовно балансової вартості відсутніх цінностей, суму акцизного збору й відповідний коефіцієнт.
Так, при перевірці розміру збитків від недостачі інвен тарного об’єкта основних коштів член ревізійної групи кон тролює, щоб балансова вартість відсутнього об’єкта, що ви користовується в розрахунках, не була нижчою ніж 50% інвентарної вартості (первісної, з урахуванням поточних змін). Недотримання цієї умови з боку підприємства приз водить до неправильного визначення суми підлягаючому відшкодуванню збитку.
Після використання методу техніко економічних розра хунків ревізор вивчає заходи, які були початі на об’єкті, що пе ревіряється, для усунення виявлених порушень, їхньому запобіганню в майбутньому й стягнення належних сум з вин них осіб.
По кожному окремому випадку перевіряючий розглядає прийняте адміністрацією рішення про форму відшкодування
105

Контроль і ревізія
збитку винними особами. Коли належні суми відшкодовують ся матеріально відповідальними особами вроздріб (напри клад, із заробітної плати), повинна бути доведена немож ливість одноразового відшкодування. Здійснення контроль них дій на даному етапі припускає також використання ма теріалів правоохоронних органів держави й взаємне співробітництво з ними. Це пов’язано з тим, що окремі працівники відмовляються визнати свою причетність до за вдання збитків. Ревізор вивчає матеріали судових розглядів по цивільних позовах, ініціатором яких є підприємство. Рішення суду чітко визначає форму й строки відшкодування матеріаль ного збитку винними особами.
Потім перевіряється реальність здійснення операцій з відшкодування матеріального збитку. Джерелами контролю цього напряму є розрахункові відомості по заробітній платі, прибуткові касові ордери та інші облікові регістри. Ревізор з’ясовує, чи проводяться всі необхідні утримання із заробітної плати винних осіб. Відсутність у розрахункових відомостях стягуваних з винуватців сум викликає потребу перевірити факти відшкодування нанесеного збитку через касу підприємства. Відсутність фактів компенсації збитків винни ми особами є підставою для відбору письмових пояснень у по садових осіб підприємства, на яких покладені обов’язки по по точному контролю над виконанням пропонованих винуват цям позовів.
Наступним етапом контролю операцій з відшкодування матеріального збитку є перевірка повноти погашення збитків матеріальновідповідальними особами. Співробітники контро люючого органу вивчають аналітичну документацію по рахун ку №375 “Розрахунки з відшкодування нанесеного збитку” в розрізі кожної винної особи (відомість №3.2). При цьому порівнюють суми, що належать до відшкодування, і фактично внесені (утримані) гроші.
Після того як перевіряючий переконується в повній ком пенсації заподіяного підприємству збитку, контролюється
106