5. Процесуальна характеристика суб’єктів, які виконують допоміжну функцію. Процесуальна характеристика заявника (ст. 60 кпк України)

1. Заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.

2. Підставою участі заявника в кримінальному процесі є прийняття від нього відповідними державними органами заяви про злочин.

3. Обставин, які виключають участь заявника в кримінальному проваджені, немає. Законодавець не встановлює жодних критеріїв, яким повинен відповідати громадянин, щоб набути статусу заявника. В разі подання заяви до компетентних органів громадянин набуває такого статусу незалежно від його віку, статі, національності, освіти, повноти викладу відомостей про злочин тощо.

4. Заявник зобов’язаний:

• правдиво викласти у заяві відомості про злочин, що вчинений чи готується;

• подаючи скаргу приватного обвинувачення, оформити її відповідно до вимог передбачених Главою 36 КПК України.

Заявник має право:

• отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;

• подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи;

• отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.

5. Заявник перебуває в такому статусі від моменту прийняття компетентним органом від нього заяви про злочин до прийняття за нею відповідного рішення.

6. Юридична відповідальність заявника:

1. кримінальна — за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину (ст. 383 КК).

Процесуальна характеристика свідка (статті 65 67)

1. Свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.

В КПК України понятий прирівнюється до свідка (ч. 3 ст. 66 КПК України).

2. Підставою участі у кримінальному процесі є виклик для давання показань.

3. Обставини, що виключають участь особи як свідка, визначено в ст. 65 КПК. Згідно з цією нормою не можуть бути допитані як свідки:

• захисник, представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, законний представник потерпілого, цивільного позивача у кримінальному провадженні - про обставини, які стали їм відомі у зв’язку з виконанням функцій представника чи захисника;

• адвокати - про відомості, які становлять адвокатську таємницю;

• нотаріуси - про відомості, які становлять нотаріальну таємницю;

• медичні працівники та інші особи, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя особи - про відомості, які становлять лікарську таємницю;

• священнослужителі - про відомості, одержані ними на сповіді віруючих;

• журналісти - про відомості, які містять конфіденційну інформацію професійного характеру, надану за умови нерозголошення авторства або джерела інформації;

• професійні судді, народні засідателі та присяжні - про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, за винятком випадків кримінального провадження щодо прийняття суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, ухвали;

• особи, які брали участь в укладенні та виконанні угоди про примирення в кримінальному провадженні, - про обставини, які стали їм відомі у зв’язку з участю в укладенні та виконанні угоди про примирення;

• особи, до яких застосовані заходи безпеки, - щодо дійсних даних про їх особи;

• особи, які мають відомості про дійсні дані про осіб, до яких застосовані заходи безпеки, - щодо цих даних.

Особи, передбачені пунктами 1-5, з приводу зазначених довірених відомостей можуть бути звільнені від обов’язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відомості, у визначеному нею обсязі. Таке звільнення здійснюється у письмовій формі за підписом особи, що довірила зазначені відомості.

Не можуть без їх згоди бути допитані як свідки особи, які мають право дипломатичної недоторканності, а також працівники дипломатичних представництв - без згоди представника дипломатичної установи.

Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд перед допитом осіб, зазначених в абзаці першому цієї частини, зобов’язані роз’яснити їм право відмовитися давати показання.

4. Права та обов’язки свідка: