2. Облік фізичних осіб – платників податків.

Відповідно до законодавства України в державі, крім обліку платників податків ─ юридичних осіб, ведеться облік платників податків ─ фізичних осіб.

22 грудня 1994 р. був прийнятий Закон України «Про державний реєстр фізичних осіб ─ платників податків й інших обов’язкових платежів». Цей реєстр був створений 1 січня 1996 р. та передбачає облік усіх громадян ─ платників незалежно від джерела їхніх доходів. Таким чином, поряд із громадянами, що отримують доходи не за місцем основної роботи і від підприємницької діяльності, до Дер­жавного реєстру вносяться також громадяни, що одержують доходи тільки за місцем основної роботи.

Кожній особі в державному реєстрі привласнюється окремий ідентифікаційний номер, без якого з 1 січня 1998 р. неможливі відкриття розрахункового рахунка в банку й одержання зарплати. Установи банків здійснюють операції на розрахункових рахунках фізичних осіб (крім анонімних валютних рахунків і рахунків фі­зичних осіб ─ нерезидентів) тільки за наявності в них ідентифі­каційних номерів державного реєстру фізичних осіб ─ платників податків.

Свідчення про державну реєстрацію є підставою для відкриття розрахункового, валютного й іншого рахунків в установах банків та виготовлення печаток і штампів. На печатках і штампах обов'язково вказується ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяль­ності.

Отже, створення Державного реєстру фізичних осіб ─ платни­ків податків забезпечує:

─ повний облік фізичних осіб - платників податків, організа­цію автоматизованої обробки інформації про сплату податків і зборів; ─ взаємодію державних податкових органів з метою забезпечення контролю за правильністю і своєчасністю сплати податків; ─ організацію нормативно-інформаційного забезпечення для взаємодії державних податкових органів з іншими державними органами.

Державний реєстр створюється вищим рівнем ДПС і складаєть­ся з інформаційного фонду, що є в базах даних податкових органів усіх рівнів. До інформаційного фонду Державного реєстру надходить така інформація: ─ індивідуальні ідентифікаційні номери, що привласнюються фізичним особам ─ платникам податків і зберігаються за ними протягом життя;

─ загальні відомості про фізичних осіб;

─ інформація про сплату фізичними особами податків і обов’яз­кових платежів.

 Центральний орган державної податкової служби формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (далі – ДРФО).

 Державний реєстр фізичних осіб – платників податків (ДРФО) – це автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов’язані сплачувати податки. В ДРФО по кожному платнику вказуються такі реквізити: прізвище, ім’я та по батькові, адрес, номери телефонів, ідентифікаційний номер фізичної особи; види діяльності; дата реєстрації; види податків, які сплачує платник, та найменування бюджетів, до яких вони сплачуються; види пільг, які використовуються; номер розрахункового рахунку, дата його відкриття; дата отримання заяви про взяття на облік.

 До ДРФО вноситься інформація про осіб, які є:

- громадянами України;

- іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають в Україні;

- іноземцями та особами без громадянства, які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до законодавства зобов’язані сплачувати податки в Україні або є засновниками юридичних осіб, створених на території України.

 Облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім’ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.

До інформаційної бази ДРФО включаються такі дані про фізичних осіб:

- джерела отримання доходів;

- об’єкти оподаткування;

- сума нарахованих та/або отриманих доходів;

- сума нарахованих та/або сплачених податків;

- інформація про податкову знижку та податкові пільги платника податків.

 До ДРФО вносяться відомості про державну реєстрацію, реєстрацію та взяття на облік фізичних осіб -підприємців і осіб, які провадять незалежну професійну діяльність. Такі відомості включають:

- дати, номери записів, свідоцтв та інших документів, а також підстави державної реєстрації, реєстрації та взяття на облік, припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності, інші реєстраційні дані;

- інформацію про державну реєстрацію, реєстрацію та взяття на облік змін у даних про особу, заміну чи продовження дії довідок про взяття на облік;

- місце провадження діяльності, телефони та іншу додаткову інформацію для зв’язку з фізичною особою -підприємцем чи особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність;

- види діяльності;

- громадянство та номер, що використовується під час оподаткування в країні громадянства, - для іноземців;

- системи оподаткування із зазначенням періодів її дії.

 Фізична особа – платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру, зобов’язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному органу державної податкової служби облікову картку фізичної особи - платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу.

 Фізична особа несе відповідальність згідно із законом за достовірність інформації, що подається для реєстрації у Державному реєстрі.

 Фізичні особи - платники податків зобов’язані подавати органам державної податкової служби відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом державної податкової служби.

 Відомості з ДРФО:

- використовуються органами ДПС виключно для здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства України;

- є інформацією з обмеженим доступом, крім відомостей про взяття на облік фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Робота з обліку платників податків в органах Державної подат­кової служби здійснюється працівниками підрозділів обліку плат­ників податків відповідно до структури, яка затверджується Дер­жавною податковою адміністрацією України.

На підставі реєстраційних карток, одержаних від органів дер­жавної реєстрації про зареєстрованих суб'єктів підприємницької діяльності, підрозділи обліку платників податків складають спис­ки суб'єктів підприємницької діяльності, які не з'явились в органи Державної податкової служби для взяття їх на облік як платників податків, та передають ці списки підрозділам з примусового стяг­нення податків і підрозділам податкової міліції.

Свої дії з обліку платників податків органи Державної податко­вої служби координують з фінансовими органами, органами Дер­жавного казначейства, органами Служби безпеки, внутрішніх справ, прокуратури, статистики, державними митними і контрольно-ревізійними службами.