Література
Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики : [підручник] / Ф. С. Бацевич. — К. : Видавничий центр "Академія", 2004. — 344 с.
Бацевич Ф. С. Словник термінів міжкультурної комунікації. — Ф. С. Бацевич. — К. : Довіра, 2007. — 205 с.
Селіванова О. Сучасна лінгвістика : термінологічна енциклопедія / О. Селіванова. — Полтава : Довкілля-К, 2006. — 716 с.
122
Розділ II. Тема 1. Спілкування як інструмент професійної діяльності
1.7. Поняття ділового спілкування. Основні закони спілкування
Ділове спілкування - ділові стосунки між членами суспільства, організаціями та установами засобами мови в усній або письмовій формі. Його метою є організація та оптимізація того чи іншого виду діяльності. Воно має психологічну природу і вимагає поєднання етичних і психологічних знань та умінь. Змістом ділового спілкування є справа, з приводу якої виникає і розвивається комунікативний процес. У діловому спілкуванні завжди є предмет спілкування, який визначає його сутність і зміст.
Ділове спілкування - це цілеспрямована дія в системі управління людьми. Стрижнем ділового спілкування є сумісна діяльність. Тому важливим є розуміння психологічного типу (сангвінік, холерик, флегматик, меланхолік) темпераменту співрозмовника, знання його професії, цілей, намірів. Партнери (фр. Райепаіге - компаньйони, спільники) у діловому спілкуванні - це особи, значимі один для одного.
Основні закони спілкування
Завжди мати охайний зовнішній вигляд, щоб справити приємне вра ження на співбесідника (комуніканта).
У перші чотири хвилини знайти потрібний тон спілкування.
Бесіду слід починати з дружнього тону, ввічливого, тактовного, доб розичливого.
Пам'ятати про посмішку - знак прихильності.
Бути хорошим слухачем.
Уникати зайвих суперечок, уміти визнати свою помилковість.
Поважати думку інших людей, намагатися зрозуміти їх позицію.
Допомагати людям відчути свою значимість.
Запам'ятовувати імена людей.
10. Бути тактовним та толерантним.
1.8. Поняття комунікації. Типи та бар'єри комунікації
Комунікація (лат. соттипісо - спілкуюсь із кимось) - смисловий та ідеально-змістовий аспект соціальної взаємодії, пов'язаний з інформаційним зв'язком, тобто це обмін інформацією в різноманітних процесах спілкування.
Ф. С. Бацевич виокремлює такі типи комунікації:
Комунікація багатомовна - спілкування між представниками різних національних лінгвокультурних спільнот з використанням кількох (іноді значної кількості) мов.
Комунікація вербальна - цілеспрямована психолінгвоментальна діяльність учасників спілкування (комунікантів) за допомогою мовного коду, результатом якої є інформаційний обмін, взаємовплив тощо, тобто формування дискурсів (текстів).
123
Українська мова фахового спрямування
Комунікація міжкультурна - увесь спектр можливих типів спілкування, який відбувається понад межами можливих соціальних груп (дискурсивних систем), починаючи від груп, представники яких є носіями різних культур, до комунікації між чоловіками і жінками або колегами різного віку тощо.
Комунікація міжмовна — мовленнєве спілкування комунікантів, які у міжособистісній інтеракції використовують різні мови.
Комунікація невербальна - взаємодія між учасниками спілкування за допомогою невербальних і паравербальних (паралінгвістичних) засобів.
Комунікація одномовна — спілкування осіб, які використовують у процесах інтеракції одну мову.
У сучасній лінгвістиці комунікацію розглядають як спілкування. Автори підручника поділяють думки Ф. С. Бацевича, що з метою наголошення на процесах соціальної взаємодії (міжособистісної, групової, організаційної, публічної, масової) термін "комунікація" можна вживати як синонім терміна "спілкування". Поняття "бар'єр" асоціюється у свідомості особистості з певними перешкодами взаєморозуміння з учасниками комунікативного акту. Це слово (з франц. Ьаггіеге - застава, перепона < Ьаггег - перегороджувати) вживається зі значенням перешкода, перепона, яку треба подолати.
Бар'єри спілкування - це внутрішні перешкоди, що мають психологічну природу та заважають людині успішно спілкуватися. Вони призводять до почуття незадоволення, до міжособистісних конфліктів, до стресів, до непорозумінь та ін.
Н. П. Статінова подає таку типологію бар'єрів, що виникають під час спілкування:
Бар'єр негативних емоцій |
поганий настрій; страх; - сором; - вина; міжособистісні зіткнення |
Бар'єр мови |
нерозуміння суті, змісту; нервовість |
Бар'єр установки |
заважає готовності до певної дії; негативні реакції |
Бар'єр першого враження |
заважає потрібному контакту між співрозмовниками; формується негативне ставлення до співрозмовника |
Автори підручника вважають, що бар'єрів у спілкуванні потрібно уникати як керівникам, так і підлеглим. У процесі комунікативного акту потрібно створювати такі умови, що сприятимуть взаєморозумінню, налагодженню дідових контактів, вирішенню актуальних проблем у професійній діяльності.
124
Розділ II. Тема І. Спілкування як інструмент професійної діяльності
1.9. Завдання для самостійної та індивідуальної роботи
Вправа 1. Викладіть усно / письмово своє розуміння змісту висловлювань відомих людей.
"Існує тільки один спосіб стати гарним співбесідником - уміти слухати" (К. Морлі).
"Хочеш бути розумним - навчись розумно питати, уважно слухати, спокійно відповідати й переставати говорити, коли немає чого більше сказати" (І. Лафатер).
"Добре, хто добре говорить, але краще, хто добре слухає" (Р. Емерсон).
"Кожен чує лише те, що він розуміє" (Плавт, Гете).
"Слухати співрозмовника з увагою - це підготувати його до того, щоб він уважно вислухав вашу відповідь, і схилити його на користь ваших доказів" (Саді-Карно).
"Багато говорити і багато сказати - це не є те саме" (Софокл).
"Біда, коли в людини не вистачає розуму, щоб добре сказати, або здорового глузду, щоб обережно промовчати..." (Ж. Лабрюйєр).
"Уміння вести розмову - це талант" (Стендаль).
"Людині необхідно два роки, щоб навчитись говорити, і шістдесят років, щоб навчитись слухати" (Л. Фейхтвангер).
Вправа 2. Поясніть роль мовлення і слухання у житті особистості на прикладі прислів'їв і приказок.
Хто говорить - сіє, хто слухає - жне.
Слухай сто разів, а говори раз.
Слухай багато, а говори мало.
Що менше балакаєш, то більше чуєш.
Доброму слухачеві півслова вистачить.
Срібні ви, мої слова, золоте мовчання.
Хто мовчить, той у збитку не буде.
Раз промовчиш де слід - і відвернеш тисячу бід.
Мовчання сотні слів варте.
Вправа 3. Укладіть план виступу-повідомлення про родину Миколи Гоголя.
У ДОЛІ - ДВА КРИЛА
Тут Мати Небесна сказала: "Ось наречена твоя", і гімназист побачив у ногах Богородиці прекрасне дитя, риси обличчя якого йому запам'яталися. Зачарований таємничим сном, хлопчик довго носив у душі чудесне видіння, а потім воно поступово розсіялося.
Пройшло чотири роки. Одного разу батьки взяли сина в гості, у сусідній маєток. Господарі винесли показати свою семимісячну доньку. І тут юнак
125
Українська мова фахового спрямування
завмер від здивування: це була та сама крихітка, яку він десятирічним побачив уві сні.
Маша Косяровська з дитинства виховувалася у маєтку багатої тіточки, яка любила її безмежно. Дівчинка росла надзвичайно красивою: сяяли темні очі, яскраво-червоні губи приховували чарівну усмішку. Почувши за вікном стукіт воза, вона кидала все і припадала до віконного скла. Із завмиранням серця слідкувала, як легко зістрибує він з підніжки і стрімко входить до будинку.
Пройде ще трохи часу, поки він поцілує тіточчині руки, люб'язно перемовиться кількома словами, а потім... Швидко наступило б це "Потім"! Тільки б щоденно спілкуватися з ним, опинятися в променях його ласкавих очей, ловити завжди миготливі в них смішинки. Для неї він найкращий у світі. Власне, інших юнаків вона й не бачила - не було в її житті ні знайомств, ні балів. Та й навіщо все це? Наречений був відомий з пелюшок, він буквально виплекав її і тепер чекав, коли ж наречена підросте.
Заручини вже відбулися, весілля тітонька призначила через рік, коли Маші буде ближче до п'ятнадцяти. Тільки зосталося сказати, що юнакові було 27 років і звався він Василь Гоголь.
"Любов мого чоловіка до мене була неописанною", - такі слова зоставила в своїх спогадах Марія Іванівна Гоголь. Цей шлюб був на рідкість щасливим. Подружжя ніколи не розлучалося, життя їхнє було веселим, спокійним і безтурботним, повне статків, стосунки незмінно однаковими - ніжними і радісними. Марія Іванівна зізнавалась, що почувала з чоловіком "безперервне, незбурюване щастя". І все ж ця велика любов потьмарена і трагедією: у Маші народжувалися мертві діти, а інші вмирали в дитинстві. Із дванадцяти дітей вижило тільки три дочки і син - майбутній письменник Микола Васильович Гоголь. Він з'явився на світ у Сорочинцях, куди відправили родити Марію Іванівну за порадою лікаря. Дитина була слабка і немічна, проте вижила завдяки безперервним турботам і молитвам своєї юної матері. Все життя вони боготворили один одного. Вже пригнічений хворобами, Гоголь все одно знаходив для матері зворушливі слова: "Туга моя світліє при спогадах про Вас, матусю..."
Щастя довго не зраджувало дім Гоголів, а потім несподівано обернулося горем. Василь Афанасійович раптом помер. Поховавши чоловіка, тридцятирічна Марія Іванівна, не бачачи більше мети життя, лягла вмирати: вона відмовлялася від їжі і питва, танула на очах. Та от хтось привів до ліжка малих доньок і змусив їх просити милосердя до них. Материнський інстинкт переміг, але до кінця днів своїх вона надавала перевагу траурному одягу.
Марія Гоголь пережила коханого чоловіка на сорок три роки і на шістнадцять років - обожнюваного сина. її поховали в рідних місцях, на Полтавщині, в одній могилі з Василем Афанасійовичем.
Друзі Гоголя, які бачили Марію Іванівну вже п'ятдесятирічною, були вражені її нев'янучою красою. Зостались чарівними очі й руки, обличчя було без жодної зморщечки. До речі, природа передала Миколі Васильовичу Гоголю материнську форму рук, які, натхненні талантом, водили по паперу безсмертним пером...
(З журналу)
126
Розділ II. Тема 1. Спілкування як інструмент професійної діяльності
Вправа 4. Прочитайте вголос, оберіть форму професійного усного спілкування.