V. Зміст теми заняття

Отримати точну інформацію про захворюваність, її види, сучасні рівні та структуру, ми можемо лише за умови, що на кожному рівні надання медичної допомоги населенню буде проводитись її активна реєстрація. Обов’язковою умовою є також вміння кожного лікаря правильно заповнювати медичну облікову документацію. Робота з загальнообліковою документацією була представлена на попередніх занняттях.

У нашій країні існує спеціальний облік і звітність тих випадків захворювань, які потребують особивої уваги з боку лікаря. Це такі види захворюваності як:

Інфекційна захворюваність: - облік проводиться з метою запобігання розповсюдженню та виникненню епідемічних спалахів, а також попередженню професійних і харчових отруєнь.

Обов'язковій реєстрації та обліку підлягають такі захворювання: черевний тиф, паратифи, інші інфекції, викликані сальмонельозами, бруцельоз, всі форми дизентерії та ряд інших. Перелік захворювань, який періодично змінюється, регламентує МОЗ України.

Встановлено також порядок позачергових повідомлень при особливо небезпечних інфекціях у разі появи їх на території нашої країни.

Особливий облік передбачено також для виявлених інфікованих і хворих на СНІД, що регламентується спеціальними інструктивно-методичними документами.

Одиницею спостереження при вивченні інфекційної захворюваності є кожний випадок захворювання чи підозра на нього. При виявленні їх заповнюється "Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння" (ф. № 058/0), що є основним документом» для вивчення епідемічної захворюваності.

Екстрене повідомлення повинен заповнити лікар поліклініки чи іншого медичного закладу, незалежно від того, де мешкає хворий. Таким же чином необхідно діяти при виявленні інфекційного захворювання у особи, госпіталізованої для лікування до стаціонару, чи при зміні діагнозу хворого, що вже знаходиться на лікуванні. Заповнює екстрене повідомлення і лікар швидкої медичної допомоги.

В сільській місцевості, окрім лікарів сільських дільничних лікарень і амбулаторій, повідомляти про ці хвороби зобов'язані завідувачі фельдшерсько-акушерських пунктів.

Екстрені повідомлення в лікувально-профілактичних закладах реєструються в журналі реєстрації інфекційних захворювань. При зміні діагнозу інфекційного захворювання лікувальний заклад, у якому це було, зроблено, зобов'язаний заповнити нове екстрене повідомлення на хворого та направити його до санітарно-епідеміологічної станції ага місцем виявлення хвороби.

Всі екстрені повідомлення мають бути протягом 12 годин направлені до санітарно-епідеміологічної станції, котра забезпечує епідеміологічне обстеження осередку інфекційного захворювання за місцем його виявлення (незалежно від місця проживання хворого).

Для аналізу інфекційної захворюваності застосовуються такі показники:

• рівень інфекційної захворюванності (співвідношення їх числа до чисельності населення даної території; показники розраховуються на 100 тисяч населення);

• сезонність (за основу беруться дані про число захворювань по місяцях, показники сезонних коливань - це співвідношення даних за місяць до середньо­річних);

• рівень госпіталізації та повнота охоплення нею (в першому випадку -це відношення числа госпіталізованих до чисельності населення, в другому - до числа виявлених захворювань, у відсотках);

• рівень інфекційної захворюванності за віком, статтю, професією (співвідношення числа захворювань у відповідній групі до чисельності населення даної групи);

• число виявлених бацилоносіїв на 1000 обстежених.

Захворюваність на найважливіші неепідемічні захворювання:

Спеціальному обліку підлягають деякі неепідемічні захворювання:

• злоякісні новоутворення;

• психічні хвороби;

• венеричні хвороби;

• активний туберкульоз;

• важкі мікози.

Необхідність спеціального обліку вказаних захворювань обумовлена:

• високим рівнем розповсюдження;

• значною частотою смертності при деяких із них;

• епідеміологічною значимістю;

• соціальною обумовленістю.

Як правило, при цих захворюваннях необхідне раннє виявлення та всебічне обстеження, активне динамічне спостереження за хворими, спеціальне лікування та виявлення контактів.

Для реєстрації неепідемічних захворювань існують два основних документи:

1. Повідомлення про хворого, якому вперше в житті встановлено діагноз активного туберкульозу, венеричної хвороби, трихофітії, мікроспорії, фавусу, корости, трахоми, психічного захворювання (ф. № 089/0).