V. Зміст теми заняття

Життєдіяльність - повсякденна діяльність, що здатна забезпечити людині своє існування, існування інших членів суспільства та всього суспільства у цілому шляхом навчання, спілкування, орієнтації, пересування, самообслуговування, контролю за своєю поведінкою, участі у трудовій діяльності. Життєдіяльність являє собою інтеграцію фізичних, психологічних та соціальних функцій людини.

Обмеження життєдіяльності - неможливість виконувати повсякденну діяльність способом та в об'ємі, звичайних для людини, що створює перешкоди у соціальному середовищі, ставить її в незручне становище порівняно зі здоровими і проявляється частковою або повною втратою здатності до самообслуговування, пересування, орієнтації, спілкування, навчання, контролю за поведінкою, а також значним обмеженням обсягу трудової діяльності, зниженням кваліфікації і призводить до соціальної дезадаптації.

Категорії (критерії) життєдіяльності - це здатність до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності.

Здатність до трудової діяльності (працездатність) - сукупність фізичних, розумових та емоційних можливостей, яка дає змогу працівникові виконувати роботу визначеного обсягу, характеру та якості.

Непрацездатність (утрата працездатності) - це стан здоров'я (функцій організму) людини, обумовлений захворюванням, травмою тощо, який унеможливлює виконання роботи визначеного обсягу, професії без шкоди для здоров'я.

Захворюваність із тимчасовою втратою працездатності вивчається серед працюючих і враховує випадки захворювань, результатом яких є невихід на роботу. Цей вид захворюваності складає від 25 до 75 % первинних звертань за медичною допомогою.

Захворюваність працюючих призводить до значних економічних втрат суспільства, чим обумовлене велике соціально-економічне значення даної проблеми.

Офіційна статистика тимчасової втрати працездатності в зв'язку з захворюваннями була введена в СРСР у 1925 році.

Одиницею обліку є випадок втрати працездатності.

Обліковим документом для реєстрації кожного випадку тимчасової непраце­здатності працівника протягом року є листок непрацездатності.

Листок непрацездатності видається лікувальним закладом. У листку зазначається вид непрацездатності та час звільнення з роботи. На зворотному боці лікарняного відділом кадрів або керівником підприємства визначається безперервний стаж роботи на підприємстві згідно з трудовою книжкою. Довідка про заробітну плату заповнюється бухгалтерією підприємства. Допомога у разі тимчасової непрацездатності надається з першого дня втрати працездатності і до її відновлення або встановлення групи інвалідності.

Виданий лікувальним закладом після одужання листок працівник зобов'яза­ний подати адміністрації підприємства або організації.

Витяг з інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян

(Затверджена постановою Кабінету Міністрів України)

1. При захворюванні та травмі.

1.1. Видається листок на весь період хвороби до відновлення працездатності або встановлення групи інвалідності (МСЕК).

1.2. Лікуючий лікар в амбулаторно-поліклінічних умовах видає листок одночасно максимально на 5 календарних днів, з на­ступним продовженням максимально ще па 5 днів.

З 10-го до 30 дня, ЛН видається за двома підписами – завідуючого відділенням та лікуючим лікарем не рідше одного разу на 10 днів. Далі ЛН продов­жується клініко-експертною комісією, але не більше ніж на термін, встановлений для направлення на МСЕК (4 місяці у зв'язку з одним і тим самим захворюванням за останні 12 місяців при безперервному лікуванні та 5 місяців при лікуванні з перервами, при тубер­кульозі — 10 місяців з дня настання непрацездатності).

1.3. В сільській місцевості (з одним лікарем) листок видається особисто одним лікарем з продовженням у порядку перед­баченому п. 1.2 до 14 днів.

Фельдшер має право видавати листок особисто не більше ніж на три дні з подальшим направленням непрацездатного до лікаря.

1.4. Листок при захворюванні, травмі, в т. ч. і побутовій, вида­ється в день встановлення непрацездатності, враховуючи святкові і вихідні дні. У разі звертання після робочого дня, за згодою непрацездатного, листок може бути виданий з наступного календарного дня.

1.5. У разі лікування в стаціонарі листок видасться лікуючим лікарем спільно з завідувачем відділення за весь період стаціонарного лікування, для іногородніх ще на час проїзду до місця проживання.

За потреби в продовженні лікування в амбулаторних умовах листок може бути продовжений стаціонаром макси­мально на три дні.

1.6. За тимчасової непрацездатності, зумовленій захворюванням або травмою, що сталася внаслідок алкогольного, нарко­тичною, токсичного сп'яніння чи дії, поєднаних з таким сп'янінням, що визначається ЛКК, листок видається з від­повідною позначкою в медичній карті та в листку непраце­здатності.

1.7. На період інвазивних .методів обстеження та лікування (ендо-_; скопія з біопсією, гемодіаліз тощо) із амбулаторних умовах_: листок видається лікуючим лікарем згідно з рішенням ЛКК.

1.8. При протезуванні у стаціонарах протезно-ортопедичних під­приємств системи Міністерства праці та соціальної політики України листок видається на час протезування і проїзду до стаціонару і назад.

1.9. При виробничій травмі, професійному захворюванні або захворюванні на туберкульоз, якщо хворий непрацездатний до своєї основної роботи, ЛКК, а за її відсутності лікуючий лікар з дозволу головного лікаря, призначає переведення на іншу роботу без порушення процесу /лікування з видачею листка непрацездатності терміном до 2 місяців, з дотри­манням при цьому термінів продовження відповідно до п. 1.2. цього витягу.

1.10. Якщо тимчасова непрацездатність настала поза постійним місцем проживання і роботи (відрядження, відпустка, сана­торно-курортне лікування тощо) листок (довідка) видається з дозволу головного лікаря ЛПЗ на кількість днів непра­цездатності з урахуванням днів, потрібних для проїзду до постійного місця проживання.

2. По догляду за хворим членом сім'ї, здоровою дитиною та дитиною-інвалідом.

2.1. По догляду за дорослим членом сім'ї, хворою дитиною старшою 14 років листок видасться в амбулаторно-поліклінічних умовах на термін максимально три дні. У ви­няткових випадках за рішенням ЛКК листок продовжується, але не більше ніж на 7 календарних днів разом.

2.2. По догляду за хворою дитиною віком до 14 років листок видається не більше ніж на 14 календарних днів, а за дитиною, постраждалою внаслідок аварії па ЧАЕС, на весь, період її хвороби, включаючи санаторно-курортне лікування.

Якщо дитина продовжує хворіти, по закінченні макси­мального терміну видачі листка, видається довідка встанов­леної форми (ф. № І38/о).

2.3. Після виписки дитини зі стаціонару в гострий період за­хворювання листок видається або продовжується до оду­жання, але в межах встановленого терміну з урахуванням днів листка, що був виданий для стаціонарного лікування.

2.4. Під час стаціонарного лікування дітей віком до 6 років одному із членів сім'ї або іншій особі, яка здійснює догляд, видається листок на весь період перебування в стаціонарі.

По догляду за дітьми старшого піку (6—14 років) листок видається на період, коли за висновком ЛКК дитина потре­бує, індивідуального догляду.

По догляду за дітьми до 14 років, інфікованих СНІДом та постраждалих від наслідків аварії на ЧАЕС, листок видаєть­ся на весь період перебування в стаціонарі.