Догляд за хворими Ковальова

Змістовий модуль 3. Догляд за дітьми, його роль у лікувальному процесі та організація.

9.П р и й о м та реєстрація хворих.

290

Змістовий модуль 3. Догляд за дітьми, його роль у лікувальному процесі та організація...

•Листок лікарських призначень — облікова форма 003—4/о.

•Температурний листок — облікова форма 004/'о.

•Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре про­

фесійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення — облікова форма 058/0.

• Журнал обліку інфекційних захворювань — облікова форма ОбО/о.

Санітарно-гігієнічний режим приймального відділення. Госпіталізація, санітарно-гігієнічна обробка

і транспортування хворих дітей

Режим роботи педіатричного стаціонару передбачає виконання необхідних сані­ тарно-гігієнічних вимог і проведення дезінфекційних заходів.

Виконання санітарно-гігієнічного режиму починається з приймального відді­ лення. Оглядова кімната і ванна кімната приймального відділення повинні утриму­ ватися в бездоганній чистоті. Після того, як дитину оглянули, проводять обробку предметів (шпателі, термометри) і меблів (кушетки, стільці та ін.), яких торкався хворий. Клейончасту подушку і клейонки на кушетці після кожного хворого оброб­ ляють 0,2 % розчином хлорантоїну або іншим дезінфекційним засобом (Додаток 4). Простирадла на кушетці також слід перемінювати після кожного хворого.

Після огляду дитини лікар приймального відділення за потреби призначає їй гігієнічну вапну або душ. Якщо стан дитини вкрай тяжкий або дитина непритомна, їй одразу надають невідкладну допомогу і доставляють у реанімаційне відділення.

Госпіталізація хворих дітей. Хворих дітей доставляють до стаціонару за направ­ ленням дільничних лікарів поліклінік, лікарів швидкої допомоги, лікарів-консуль- тантів спеціалізованих клінік тощо. У разі виникнення тяжкого або невідкладного стану дитину можуть доставити батьки без направлення (самозвернення).

Показання до стаціонарного лікування, а також профіль дитячого стаціонару визначає лікар, який направляє дитину до стаціонару, проте в разі появи нових сим ­ птомів або погіршення стану дитини під час огляду у приймальному відділенні — визначає лікар приймального відділення. Дітей раннього віку госпіталізують з од­ ним із батьків. Під час госпіталізації необхідно дотримуватися поетапного запов­ нення палат, що передбачає відсутність контактування з дітьми, які вже на стадії одужання.

Якщо в дитини інфекційне захворювання (кір, скарлатина, кашлюк, вітряна віспа, кишкові інфекції та ін.), її госпіталізують в інфекційну лікарню.

Дітей з неінфекційною патологією (уроджені вади розвитку, гіпотрофія, рахіт, хронічні захворювання серця, травного тракту, нирок, порушення обміну та ін.) госпіталізують у профільні соматичні відділення.

Якщо полрібно надати допомогу дитині з гострою хірургічною патологією або для проведення планової операції, її госпіталізують у дитяче хірургічне відділення багатопрофільної лікарні або спеціалізоване відділення: кардіохірургічне, урологіч­ не, торакаїьної хірургії тощо.

Санітарно-гігієнічну обробку хворої дитини в приймальному відділенні проводять з урахуванням тяжкості її стану. Якщо дитині потрібно надати невідкладну допомо­ гу, це роблять після поліпшення її стану.

У санпропускнику' приймального відділення є оглядова кімната, в якій дитину готують до приймання гігієнічної ванни. Перед цим ванну ретельно миють.

292

Тема 18. Приймальне відділення дитячої лікарні.

тривале носіння маски знижує ефективність її дії як фільтра для мікроорганізмів. Маска може бути марлевою — для багаторазового використання або одноразовою з нетканого текстилю.

У дотриманні протиепідемічного режиму в лікарні важливе значення має пра­ вильна організація харчування дітей, приготування їжі, її транспортування і розда­ вання, а також дотримання умов зберігання продуктів харчування. Зберігати про­ дукти харчування в тумбочках категорично забороняється; для цього в буфетній або їдальні повинен бути холодильник.

Особливу увагу слід приділяти профілактиці нозокоміальних (внутрішньолікарняних) інфекцій.

Система заходів, спрямованих на знищення збудників хвороб і створення умов, які перешкоджають поширенню їх у навколишньому середовищі, називається дезін­ фекцією. Розрізняють дезінфекцію осередкову, що її проводять в епідемічному осе­ редку. та профілактичну.

Осередкова дезінфекція поділяється на поточну і заключну.

Поточна дезінфекція — це знешкодження всіх збудників хвороби негайно після виділення їх із джерела інфекції: обробляння предметів хворого (ємкостей, де були фізіологічні виділення, предметів догляду, білизни, посуду для їжі та ін.). Поточна дезінфекція найбільше значення має при кишкових інфекціях. Систематично про­ водять вологе прибирання приміщення, де перебуває хворий, за допомогою дезін­ фекційних розчинів, кип'ятять іграшки, посуд тощо. Одним із засобів поточної де­ зінфекції при краплинних інфекціях є ультрафіолетове опромінювання (кварцування) приміщень. Під час кварнування палат дітей виводять в інші приміщення.

Заключну дезінфекцію проводять співробітники дезінфекційної станції після то­ го. як інфекційне захворювання ліквідовано. Дезінфекції підлягають приміщення, де перебував хворий, усі предмети домашнього вжитку, одяг хворого. Для дезінфек­ ції приміщень використовують механічне прибирання (миття, відбілювання) з вико­ ристанням дезінфекційних розчинів. Білизну, посуд і предмети побуту обробляють так само, як під час поточної дезінфекції.

Профілактичну дезінфекцію проводять для запобігання інфекційним захворю­ ванням у лікувально-профілактичних установах. Вона включає знезаражування во­ ди (кип'ятіння), миття ванн, палат після виписування хворих із використанням дезінфекційних розчинів, миття рук перед їдою, пастеризація або кип’ятіння моло­ ка, боротьба з переносниками збудників інфекційних хвороб.

Для проведення дезінфекції використовують фізичні (механічні, термічні, про­ меневі) та хімічні способи.

Механічні способи: прання білизни, миття рук. провітрювання палат, видалення пилу і бруду (пилососом, вологою ганчіркою тощо).

Термічні способи — кип'ятіння, прасування, спалювання, обробка водяною па­ рою (у автоклавах), прожарювання (в сухожарових шафах). Використовують для дезінфекції предметів догляду за хворими, посуду, натільної та постільної білизни.

Променеві способи: ультрафіолетове опромінювання (кварцування), ультразвук, радіоактивне випромінювання. Використовують для дезінфекції палат, процедурних кабінетів.

Хімічні способи дезінфекції є найпоширенішими. Використовують антисептики для рук, шкіри і слизових оболонок; дезінфекційні засоби для обробки твердих поверхонь, інструментарію та устаткування, а також вологого прибирання при-

297

Змістовий модуль 3. Догляд за дітьми, його роль у лікувальному процесі та організація.

мішень (Додаток 9). Усі ці засоби застосовують відповідно до інструкції, шо до ­ дається.

Ефективність дезінфекційних заходів підвищується при поєднанні різних спо­ собів, наприклад, механічного та хімічного (застосування пральних порошків, за­ собів для миття рук, дезінфекційних розчинів для обробки поверхонь тощо).

Профілактичну і поточну дезінфекцію в епідемічному осередку проводять мо­ лодші медичні сестри і медичні сестри. Для проведення заключної дезінфекції в епідемічному осередку можна запрошувати співробітників центру санітарно-епі- деміологічного нагляду і дезінфекційних станцій.

Інвентар для проведення дезінфекційних заходів (відра, швабри, ганчірки та ін.) маркірують і використовують лише в приміщеннях, для яких вони призначені.

Вологе протирання меблів проводять щодня. Панелі миють або протирають во­ логою ганчіркою 1 раз на 3 дні. Верхні частини стін, стелю, плафони очищують від пилу 1 раз на тиждень; з такою самою частотою протирають віконні рами і двері. Дуже важливе значення має щоденне вологе протирання радіаторів і труб централь­ ного опалення, оскільки при нагріванні пилу може утворюватися оксид вуглецю, шо є неприпустимим. М ’які речі (килими, штори, покривала, ковдри, подушки) виби­ вають і витрушують на відкритому повітрі або чистять пилососом.

Особливості санітарно-гігієнічного і протиепідемічного режиму під час догляду за новонародженими

Догляд за новонародженими має певні особливості, які передусім стосуються дотримання правил, що грунтуються на концепції ВООЗ відносно фізіологічного догляду за дитиною, що передбачає обмеження медичних утручань (наказ № 152 від 04.04.2005 р. "Про затвердження Протоколу медичного догляду за здоровою ново­ народженою дитиною").

Основними вимогами до молодшого медичного персоналу під час роботи з но­ вонародженими є підтримання необхідного санітарно-епідемічного режиму для за­ побігання внутрішньолікарняним інфекціям (ВІН), шо значною мірою залежить від дотримання правил і техніки миття та антисептики рук як самим медичним персо­ налом. так і матір'ю та членами родини, які доглядають за дитиною.

Основні види обробки рук

Звичайне мит т я рук з милом. Проводять для видалення бруду і транзиторної мікрофлори, яка заселяє шкіру рук медичного персоналу внаслідок контакту з інфі­ кованими об'єктами.

Показання до миття рук:

• перед і після контактування з пацієнтом;

•після відвідування туалету;

•перед і після споживання їжі;

•завжди, коли руки забруднені.

Дуже важливим є дотримання спеціальної техніки миття рук (лив. нижче), тому що піл час рутинного миття рук подушечки пальців і внутрішня поверхня залиша­ ються ко нта мінован и ми.

298