Догляд за хворими Ковальова

Тема 17. Роль догляду за хворими дітьми в лікувально-діагностичному процесі.

формі звернути увагу своїх колег на їхні недоліки в роботі, а також без образ сприй­ няти справедливі зауваження щодо своєї особи — запорука успіху лікування хворих.

Палатна медсестра по відношенню до молодшої медичної сестри є не лише ко­ легою по роботі, але й керівником. Усі свої розпорядження вона повинна робити у ввічливій формі, без проявів роздратування чи зарозумілості. Звертатися до молод­ шої медичної сестри, особливо старшої за віком, по імені та по батькові. Палатна медсестра зобов’язана систематично контролювати виконання молодшим медичним персоналом її службових доручень.

Взаємини у медичному закладі, які базуються на дотриманні принципів субор­ динації, є запорукою чіткого виконання призначених терапевтичних заходів і забез­ печення успіху лікувального процесу.

Морально-етичні та деонтологічні засади формування медичного фахівця педіатричного профілю

На діяльність медичного працівника важливий вплив мають як морально-етич­ ні, деонтологічні, так і правові норми. Говорити про пріоритет тих чи тих недоціль­ но. Етичні гарантії є важливою складовою фундаменту для реалізації конституцій­ ного права людини, у тому числі й дитини, на охорону здоров’я, медичну допомогу і медичне страхування.

Беручи до уваги позитивний міжнародний досвід (міжнародний кодекс медич­ ної етики, міжнародну клятву лікарів та ін.), створено Етичний кодекс лікаря Украї­ ни, де в його Загаїьній частині закріплено основні положення медичної етики, кваліфікаційно-ділові та морально-етичні вимоги до окремих категорій працівників лікувально-профілактичних закладів.

Указом Президента України від 15 червня 1992 р. затверджено Клятву лікаря України, яку повинні давати випускники вищих медичних навчальних закладів. Во­ на містить усі найважливіші норми медичної етики і деонтологічні принципи, ура­ ховані міжнародною практикою. Клятва лікаря України є основою моральної від­ повідальності молодого фахівця перед суспільством. Водночас є низка законів, як и ­ ми передбачено правову відповідальність медичного працівника у разі порушення ним своїх функціональних обов’язків (Додаток 2).

З медичною деонтологією тісно пов’язана ятрогенія — хворобливий стан, зумо­ влений діяльністю медичного працівника.

До ятрогенії належать захворювання та ушкодження, що виникли внаслідок непра­ вильних дій медичного персоналу щодо лікування хворого. Людина з нестійким психіч­ ним станом, який нерідко виникає під час хвороби, дуже вразлива і болісно реагує на всі розмови, шо стосуються стану її здоров’я; інколи вона починає віднаходити в себе симптоми вигаданого захворювання. Це стосується і хворої дитини, і її матері, яка дуже стурбована станом дитини. Під час кожного спілкування лікар повинен не тільки пере­ конувати хворого у вілсугності вигаданих хвороб, а й вселяти надію на одужання.

Щ одо лікарських помилок. Навіть досвідчений лікар може припуститися по­ милки під час обстеження або лікування хворої дитини. Це пояснюється і індивіду­ альністю організму кожної людини, і недосконалістю медичної техніки, і необхід­ ністю термінового прийняття раціональних та ефективних рішень для рятування хворого. Але кожен лікар повинен зробити все для того, щоб не припускатися по­ милок, оскільки за ним стоїть здоров’я і життя хворого. Це особливо стосується

281

Тема 17. Роль догляду за хворими дітьми в лікувально-діагностичному процесі.

кож допоміжні підрозділи: адміністративно-господарська частина, аптека, харчо­ блок. організаційно-методичний відділ з кабінетом обліку і медичної статистики (або кабінет медичної статистики), медичний архів.

Хвора дитина, яку госпіталізують до стаціонару, спочатку проходить через при­ ймальне відділення, до якого входять вестибюль, оглядова кімната, санпропускник та ізоляційні бокси для огляду дітей, у яких підозрюють інфекційні хвороби, кабінет лікаря, процедурна кімната, кімнати для медперсоналу, санвузол.

Лікувальне відділення складається з палат та боксів, маніпуляційного кабінету, поста медичної сестри, кабінету завідувача відділення, ординаторської, кабінету старшої медичної сестри, сестринської, кабінетів для виконання лікувальних проце­ дур та діагностичного обстеження дітей (ЕКГ, ЕЕГ, УЗД органів та систем, фізіоте­ рапевтичні процедури, зондування, постановка клізм тощо), а також низки допо­ міжних приміщень: їдальні, ігрової кімнати, душової, кімнати для зберігання речей хворих, миття суден, горшків та клейонок, тимчасового зберігання брудної білизни, санвузла (окремо для медперсоналу, окремо для хворих).

Для дітей 1-го року життя передбачаються боксовані та напівбоксовані палати: від одного до чотирьох ліжок у кожному боксі. У палатах для дітей, старших 1 року, допускається не більше шести ліжок.

Провідне місце в системі охорони здоров’я дітей займає амбулаторно-поліклініч­ на допомога, яка забезпечується широкою мережею дитячих поліклінік.

Дит яча поліклініка — лікувально-профілактична установа, що надає лікувальну і профілактичну допомогу дітям від народження до 18 років у районі місця розташу­ вання (включаючи навчальні заклади, дитячі будинки, школи-інтернати, притулки для неповнолітніх тощо). Дитяча поліклініка може бути самостійним закладом або структурним підрозділом у складі дитячої лікарні або міської лікарні.

Дитяча поліклініка забезпечує:

• організацію і проведення комплексу профілактичних заходів, спрямованих на охорону здоров’я прикріпленого дитячого населення віком від народження до

18років;

•раннє виявлення захворювань, кваліфіковане і в повному обсязі обстеження та лікування хворих дітей;

•проведення заходів, спрямованих на санітарно-гігієнічне виховання населен­ ня, пропаганду здорового способу життя, у тому числі раціональне харчування, посилення рухової активності, боротьбу з курінням та іншими шкідливими звич­ ками;

•надання лікарської та долікарської допомоги хворим дітям удома, які за ста­ ном здоров’я і характером захворювання не спроможні відвідати поліклініку; ор ­ ганізація стаціонарів удома;

•своєчасну госпіталізацію дітей, котрі потребують стаціонарного лікування, з

попереднім максимальним обстеженням їх відповідно до профілю захворювання;

•надання в повному обсязі невідкладної медичної допомоги дітям при гострих захворюваннях, травмах, отруєннях та інших нещасних випадках;

•організацію і проведення диспансеризації дитячого населення;

•організацію та проведення комплексу профілактичних заходів серед дитячого населення, до яких належать: антенатальна охорона плода (допологовий патронаж вагітних спільно з жіночими консультаціями); динамічне медичне спостерігання за здоровими дітьми і своєчасні профілактичні щеплення; проведення просвітницької

283

Тема 17. Роль догляду за хворими дітьми в лікувально-діагностичному процесі.

рою допологових патронажів вагітних і патронаж вагітних із груп ризику; здійс­ нення первинного патронажу новонародженого не пізніше ніж наступного дня після виписування його з пологового будинку спільно з дільничною медсестрою, надалі — контроль за кратністю і якість відвідувань новонароджених дільничною медсестрою;

• динамічне спостерігання за дітьми 1-го року життя, зокрема надання рекомен­ дацій і контроль за їх виконанням з боку батьків щодо режиму, раціонального хар­ чування, загартовування, специфічної та неспецифічної профілактики рахіту; оці­ нювання фізичного, нервово-психічного розвитку дитини, резистентності організ­ му; організація відвідування дітьми відділень (кабінетів) здорової дитини;

•профілактичне спостерігання за здоровими дітьми, старших 1 року і проведен­ ня комплексного оцінювання стану їхнього здоров’я; організація диспансерних огля­ дів лікарями-фахівцями і проведення лабораторно-діагностичних досліджень;

•планування і підготовка (щомісячно) дітей до імунізації; аналіз імунізації дітей проти інфекцій, що керовані засобами специфічної профілактики, та оцінювання післявакцинальних реакцій;

•проведення необхідних оздоровчих та профілактичних заходів перед вступом дитини до дошкільного чи загальноосвітнього навчального закладу;

•диспансеризація та оздоровлення дітей, медичне спостерігання за дітьми, які стоять на диспансерному обліку;

•забезпечення диспансеризації підлітків та медичної підготовки юнаків до при­ зову на військову службу;

•облік та відбір дітей, які за станом здоров’я потребують санаторно-курортного лікування;

• медичний огляд хворих дітей удома в день виклику, направлення на лікування

•комплексне лікування дітей удома із залученням у разі необхідності профіль­ них фахівців для консультації та проведення лабораторного дослідження. У разі лі­ кування в амбулаторно-поліклінічних умовах лікар разом із дільничною медсестрою забезпечують динамічне спостерігання за хворими дітьми до повного їх одужання; хворих дітей 1-го року життя — щоденне аж до одужання. За потреби — організація стаціонару вдома;

•проведення спільно із санітарно-епідеміологічною службою комплексу про­ філактичних заходів, спрямованих на зниження інфекційної захворюваності, пові­ домлення СЕС у встановленому порядку про всі випадки виявлення інфекційних хворих та підозрілих на наявність інфекційного захворювання;

•проведення просвітницької роботи на дільниці з питань грудного вигодовуван­ ня, раціонального харчування, розвитку і виховання здорової дитини та профілак­ тики захворювань;

•ведення звітно-облікової документації, затвердженої МОЗ;

•упровадження в практику нових організаційних форм роботи і нових методів профілактики, діагностики та лікування;

•систематичне підвищення своєї фахової кваліфікації;

•контроль за роботою дільничної медсестри і підвищенням її кваліфікації.

285

Тема 17. Роль догляду за хворими дітьми в лікувально-діагностичному процесі.

переміну білизни і результати огляду з приводу педикульозу; щодня — кількість ви­ порожнень. добову кількість сечі. Температурний листок заповнює медична сестра.

Улистку лікарських призначень лікар фіксує: лікувально-охоронний режим, діє­ тичне харчування, лікарські засоби, що їх отримує хвора дитина, з позначенням методів уведення препарату (перорально, внутрішньом’язово, внутрішньовенно), дози і кратність уведень. Медична сестра вказує час уживання хворим препарату або час ін’єкції і ставить підпис. Окрім цього, у листку призначень лікар призначає до ­ даткові дослідження із зазначенням дати проведення; медична сестра відмічає вико­ нання і ставить підпис.

Направляючи дитину на консультацію у діагностичні кабінети або матеріали (кров, сеча, кат, мокротиння тощо) для лабораторного дослідження, заповнюють форму 028— I/o, де обов’язково вказують прізвище, ім’я, вік дитини, номер історії хвороби, діагноз, назву відділення і які дослідження провести.

Уразі виникнення у відділенні інфекційного захворювання або підозри на ньо­ го лікар чи середній медичний персонал, який виявив чи запідозрив захворювання, заповнює форму екстреного повідомлення в СЕС, яку обов’язково протягом 12 год надсилають до територіальної СЕС за місцем реєстрації захворювання і, крім цього, по телефону — одразу після виявлення.

Окрім офіційної документації відповідного профілю відділення для зручності й чіткішої роботи медичного персоналу у відділеннях є й інша довільна документація.

Медична сестра веде журнал руху хворих (кількість дітей, шо вибули і прибули у відділення); журнал передачі чергувань, де вказують кількість дітей на посту (у відді­ ленні), прізвище, діагнози дітей, що поступили і вибули; хворих з гарячкою, показ­ ники температури, стан і особливості поведінки тяжко хворих дітей, прізвища дітей, підготовлених до призначеної лікарем процедури (діагностичної або лікувальної);

журнал для реєстрації інфекційних захворювань у відділенні та вжитих заходів про­ філактики. У журналі фіксують паспортні дані хворої дитини, діагноз інфекційного захворювання, дату захворювання і вжиті заходи.

Усю профілактичну і лікувальну роботу, що її проводять у дитячих установах, фіксують у відповідній звітній медичній документації.

До звітної документації поліклініки та стаціонару входять:

•щоквартальний звіт кожного відділення;

•піврічний звіт -- один раз на півроку;

•річний звіт (1 раз на рік). Річний звіт про лікувально-профілактичну роботу стаціонару та дитячої поліклініки включає всі види діяльності установи за звітний період.

Уся медична документація повинна оформлюватися чітко, розбірливо, відповідно до чинних інструкцій. Відповідальність за порядок заповнення та надану в документі ін­ формацію несе особа, яка його заповнювала.

Контрольні питання