A.Феритину

B.Церулоплазміну

C.Трансферину

D.Фібронектину

E.Гаптоглобіну

Відповіді знаходяться на сайті кафедри. Адреса сайту: http://biochem.vsmu.edu.ua/

7.4. Ситуаційні задачі

У дворічної дитини з мукополісахаридозом відмічається затримка фізичного та нервовопсихічного розвитку, деформація скелету та інші порушення опорно-рухового апарату

Метаболізм яких речовин сполучної тканини порушений при мукополісахаридозах? Чому ці хвороби називаються лізосомальними?

Екскреція яких речовин з сечею значно зростає при мукополісахаридозах?

Мукополісахаридів, глікозаміногліканів, протеогліканів. Саме в лізосомах локалізуються ті ферменти-глікозидази, що їх функція недостатня при вказаному захворюванні. Глікозаміногліканів та оксипроліну.

8. Лабораторна робота: Якісна реакція на глікозаміноглікани (проба Беррі-Спінанджера)

(див. практикум з біохімії 2008р.)

Тема 55. «Біохімія нервової тканини»

1.Актуальність теми: нервова система забезпечує зв’язок та координацію функцій окремих клітин та органів в цілісному організмі, що зумовлено її здатністю до дистантної передачі нервового сигналу за допомогою електричних імпульсів. Нервовий імпульс сприймається клітинами лише при наявності на них синапсів, які забезпечують перетворення електричного сигналу в хімічний. Речовини, які безпосередньо причетні до передачі нервового імпульсу називаються нейромедіаторами. Вони поділяються на збуджувальні (серотонін, гістамін, глутамат, аспартат), гальмівні (ГАМК, гліцин, таурин, аденозин) та змішані (ацетилхолін, норадреналін, дофамін). Нейромедіатори залучені до реалізації вищої нервової та психічної діяльності людини. Порушення їх синтезу та секреції лежить в основі розвитку різноманітних психо-неврологічних порушень.

2.Загальна мета заняття: уміти пояснювати особливості метаболізму нервової тканини, склад спинномозкової рідини в нормі та при патології, механізм дії та біологічні ефекти нейромедіаторів

3.Конкретні цілі: уміти:

аналізувати особливості хімічного складу та метаболізму нервової тканини;

трактувати хімічний склад спинномозкової рідини в нормі та при патології;

пояснювати хімічні основи виникнення та проведення нервових імпульсів;

характеризувати будову та принципи функціонування хімічних синапсів

трактувати механізм дії та біологічні ефекти нейромедіаторів;

пояснювати біохімічні механізми дії нейротропних засобів

4.Література:

Основна

1.Ю.І. Губський «Біологічна хімія», Київ, 2000, с. 478-490; 2007, с. 612-631

2.Я.І. Гонський «Біохімія людини», Тернопіль, 2002, с. 607-630;

3.Лекції, що читаються на кафедрі.

Додаткова

4.Т.Т.Березов, Б.Ф.Коровкин «Биологическая химия», Москва, 1998, 704 с.

5.Ашмарин И. П., Стукалов П. В. Нейрохимия, Москва, 1996, 470 с.

5. Основні питання теми:

1.Особливості хімічного складу та метаболізму нервової тканини

2.Спиномозкова рідина: хімічний склад, зміни при патології

3.Біохімічні основи виникнення та проведення нервових імпульсів

4.Будова та функціонування хімічних синапсів

142

5.Поняття про нейромедіатори та нейромодулятори. Характеристика збуджувальних, гальмівних та змішаних нейромедіаторів

6.Лікарські препарати, що впливають на нервову систему

6.Питання для самостійної позааудиторної роботи:

Молекулярні механізми пам’яті

7.Завдання для закріплення матеріалу та самоконтролю:

7.1.Завдання для перевірки вихідного рівня знань

Опишіть основні етапи синаптичної передачі нервового імпульсу через рецептори: а) монотропні; б) метаботропні

7.2.Тести для перевірки вихідного рівня знань ( 10 тестів)

Причиною токсичного впливу аміаку на ЦНС є зв’язування його з компонентом ЦТК Кребса:

A.Ізоцитратом

B.α-Кетоглутаратом

C.Сукцинатом

D.Фумаратом

E.Цитратом

Вірна відповідь – α-Кетоглутаратом. Саме α-кетоглутарат є переносником для утворення тимчасової транспортної форми аміаку в головному мозку.

7.3. Тести для перевірки кінцевого рівня знань збанку даних «Крок-1»

1.Аміак особливо токсичний для ЦНС людини. Укажіть головний шлях його знешкодження в нервовій тканині.

A.Синтез солей амонію

B.Синтез глутаміну

C.Синтез сечовини.

D.Трансамінування.

E.Утворення парних сполук

2.Травма мозку викликала підвищене утворення аміаку. Яка амінокислота бере участь у видаленні аміаку з цієї тканини?

A.Триптофан

B.Тирозин

C.Валін

D.Глутамат

E.Лізин

3.Біоенергетика мозку характеризується значною залежністю від постачання киснем. Який субстрат окислення має найбільше значення для забезпечення енергією мозку?

A.Глюкоза

B.Жирні кислоти

C.Кетонові тіла

D.Гліцерол-3-фосфат

E.Фосфоенолпіруват

4.У хворого з черепно-мозковою травмою спостерігаються епілептиформні судомні напади, що регулярно повторюються. Утворення якого біогенного аміну порушено при цьому стані.

A.Дофамін

B.Гістамін

C.Адреналін

D.Серотонін

E.ГАМК

5.Фармакологічні ефекти антидепресантів пов’язані з блокуванням ферменту, який каталізує розпад таких біогенних амінів, як норадреналін, серотонін в мітохондріях нейронів головного мозку. Який фермент бере участь у цьому процесі?

A.Декарбоксилаза

B.Трансаміназа

C.Моноамінооксидаза

143

D.Пептидаза

E.Ліаза

Відповіді знаходяться на сайті кафедри. Адреса сайту: http://biochem.vsmu.edu.ua/

7.4. Ситуаційні задачі

Із порушеннями обміну дофаміну та функцій дофамінових рецепторів пов’язують депресивні стани, шизофренію та інші порушення нервової системи.

З якої амінокислоти синтезується дофамін? Яким чином відбувається інактивація дофаміну?

Через який тип рецепторів та який вторинний посередник реалізуються біологічні ефекти дофаміну?

Із 5-окситриптофану. Шляхом окисного дезамінування ферментом моноаміноксидазою (МАО). Мембранні рецептори, цапф.

8. Лабораторна робота: Якісна реакція на ацетилхолін

(див. практикум з біохімії 2008р.)

144