- •Вінницький національний медичний університет
- •Заняття №1 Предмет і завдання патоморфології. Основні етапи розвитку патоморфології. Методи патоморфологічних досліджень. Розтин (автопсія).
- •1.1. Теоретичний матеріал до практичного заняття
- •Об’єкти та методи дослідження патоморфології
- •Рівні дослідження патоморфології
- •Історія розвитку патоморфології
- •1.2. Питання для самоконтролю з теоретичної частини заняття
- •Класифікація дистрофій
- •Паренхіматозна дистрофія
- •I. Білкова дистрофія (диспротеїноз)
- •1. Гіаліново-краплинна дистрофія
- •2. Гідропічна (балонна ) дистрофія
- •3. Рогова дистрофія (патологічне зроговіння)
- •II. Жирова дистрофія (ліпідоз)
- •III. Вуглеводна дистрофія
- •1. Дистрофія з порушенням обміну глікогену
- •2. Дистрофія з порушенням обміну глікопротеїдів
- •Стромально-судинні (мезенхімальні) дистрофії
- •I. Білкова дистрофія (диспротеїноз)
- •1. Мукоїдне набухання
- •2. Фібриноїдне набухання
- •3. Гіаліноз
- •4. Амілоїдоз (див. Заняття №10)
- •II. Жирова дистрофія. Ожиріння
- •III. Вуглеводна дистрофія
- •Питання для самоконтролю з теоретичної частини заняття
- •1.3. Приклади тестових завдань для самоконтролю
- •Заняття №3 Морфологія патологічного накопичення ендогенних і екзогенних пігментів. Морфологія порушення мінерального обміну.
- •Теоретичний матеріал до практичного заняття
- •Порушення обміну хромопротеїдів
- •Порушення обміну гемоглобінових пігментів
- •Гемосидероз
- •Порушення обміну протеїногенних пігментів
- •Порушення обміну ліпопротеїдних пігментів
- •Порушення обміну нуклеопротеїдів
- •Порушення обміну мінералів
- •Порушення обміну кальцію
- •Порушення обміну міді
- •Порушення обміну калію
- •Порушення обміну заліза
- •Утворення каменів
- •1.2. Питання для самоконтролю з теоретичної частини заняття
- •1.3. Приклади тестових завдань для самоконтролю
- •Заняття №4 Пошкодження та загибель клітин і тканин. Некроз і апоптоз. Патологічна анатомія органної недостатності. Основи танатології. Смерть: визначення, ознаки смерті.
- •1.1. Теоретичний матеріал до практичного заняття
- •Смерть: ознаки смерті, посмертні зміни
- •1.2. Питання для самоконтролю з теоретичної частини заняття
- •1.3. Приклади тестових завдань для самоконтролю
- •Заняття №5 Розлади кровообігу: гіперемія, ішемія, інфаркт, кровотеча, крововилив, стаз, плазморагія. Шок. Порушення лімфо обігу.
- •Теоретичний матеріал до практичного заняття
- •Артеріальне повнокрів’я (гіперемія)
- •Венозне повнокрів’я
- •Загальне венозне повнокрів’я
- •Особливості зміни органів і тканин при хронічному венозному застої
- •Місцеве венозне повнокрів’я
- •Недокрів’я
- •Кровотеча
- •Плазморагія
- •Інфаркт
- •Особливості розвитку та морфології інфаркту в різних органах
- •Порушення лімфообігу
- •1.2. Питання для самоконтролю з теоретичної частини заняття
- •1.3. Приклади тестових завдань для самоконтролю
- •Заняття №6 Тромбоз, двз-синдром. Емболія.
- •1.1. Теоретичний матеріал до практичного заняття
- •Емболія
- •Види емболії залежно від природи емболів
- •Стаз і сладж-феномен
- •Тромбоз
- •Морфологія тромбу
- •Двз-синдром
- •1.2. Питання для самоконтролю з теоретичної частини заняття
- •1.3. Приклади тестових завдань для самоконтролю
- •Заняття №7
- •Ексудативне запалення
- •Серозне запалення
- •Фібринозне запалення
- •Гнійне запалення
- •Гнильне запалення
- •Геморагічне запалення
- •Катаральне запалення (катар)
- •Змішане запалення
- •1.2. Питання для самоконтролю з теоретичної частини заняття
- •1.3. Приклади тестових завдань для самоконтролю
- •Заняття №8 Проліферативне запалення. Специфічне запалення. Гранульоматоз.
- •1.1. Теоретичний матеріал до практичного заняття
- •Проміжне (інтерстиціальне) запалення
- •Гранульоматозне запалення
- •Продуктивне запалення з утворенням поліпів і гострих кондилом
- •1.2. Питання для самоконтролю з теоретичної частини заняття
- •1.3. Приклади тестових завдань для самоконтролю
- •Заняття №9
- •Патологія периферичної лімфоїдної тканини
- •Реакції гіперчутливості
- •1.2. Питання для самоконтролю з теоретичної частини заняття
- •1.3. Приклади тестових завдань для самоконтролю
- •Заняття №10
- •Аутоімунні хвороби
- •Імунодефіцитні синдроми
- •Первинна імунологічна недостатність
- •Вторинна імунологічна недостатність
- •Набуті імунні порушення гуморального типу
- •I. Порушення в-лімфоцитів (клітинний рівень).
- •II. Порушення імуноглобулінів (молекулярний рівень).
- •Набуті імунні порушення клітинного типу
- •Амілоїдоз
- •Макро- та мікроскопічні ознаки амілоїдозу
- •1.2. Питання для самоконтролю з теоретичної частини заняття
- •1.3. Приклади тестових завдань для самоконтролю
- •Заняття №11 Процеси адаптації і компенсації. Регенерація та репарація. Склероз.
- •1.1. Теоретичний матеріал до практичного заняття
- •Фізіологічна регенерація
- •Репаративна регенерація
- •Патологічна регенерація
- •Особливості регенерації окремих органів і тканин
- •Загоєння ран
- •Пристосування (адаптація) та компенсація
- •Пристосування (адаптація)
- •Атрофія
- •Гіпертрофія та гіперплазія
- •Організація
- •Перебудова тканин
- •Метаплазія
- •Дисплазія
- •Компенсація
- •Робоча (компенсаторна) гіпертрофія
- •Вікарна (замісна) гіпертрофія
- •Склероз
- •1.2. Питання для самоконтролю з теоретичної частини заняття
- •1.3. Приклади тестових завдань для самоконтролю
- •Заняття №12
- •Види пухлинного атипізму
- •Види росту пухлини
- •Ознаки доброякісних пухлин
- •Класифікація пухлин
- •Класифікація tnm
- •Додаткові символи та характеристики tnm
- •Гістогенетична класифікація
- •1.2. Питання для самоконтролю з теоретичної частини заняття
- •1.3. Приклади тестових завдань для самоконтролю
- •Заняття №13
- •IV. Низькодиференційовані й ембріональні пухлини:
- •Менінгосудинні пухлини
- •Пухлини вегетативної нервової системи
- •Пухлини периферичної нервової системи
- •1.2. Питання для самоконтролю з теоретичної частини заняття
- •1.3. Приклади тестових завдань для самоконтролю
- •Заняття №14 Номенклатура та морфологічні особливості пухлин, що походять із меланінутворюючої тканини
- •1.1. Теоретичний матеріал до практичного заняття
- •Меланома
- •70% Меланом розвиваються в шкірі, локалізуючись на нижніх, верхніх кінцівках, обличчі, тулубі.
- •1) Меланому, яка розвивається на фоні пігментної плями (веснянки) Хатчінсона або злоякісного лентиго (злоякісна лентиго-меланома).
- •2) Меланому, яка поширюється поверхнево.
- •1.2. Питання для самоконтролю з теоретичної частини заняття
- •1.3. Приклади тестових завдань для самоконтролю
- •Заняття №15 Номенклатура та морфологічні особливості пухлин з епітелію
- •1.1. Теоретичний матеріал до практичного заняття
- •Епітеліальні пухлини
- •Пухлини екзо- й ендокринних залоз та епітеліальних покривів
- •1.2. Питання для самоконтролю з теоретичної частини заняття
- •1.3. Приклади тестових завдань для самоконтролю
- •Заняття №16
- •Дизонтогенетичні пухлини поперечнопосмугованої м’язової тканини
- •Тератоми та тератобластоми
- •1.2. Питання для самоконтролю з теоретичної частини заняття
- •1.3. Приклади тестових завдань для самоконтролю
- •Заняття №17 Практичні навички. Розтин Перелік практичних навичок з загальної патоморфології
- •Заняття №18 Підсумковий модульний контроль Перелік питань до підсумкового модульного контролю
- •Для заміток
Заняття №12
Загальне вчення про пухлини. Морфологічні особливості пухлин з тканин, що походять з мезенхіми.
1.1. Теоретичний матеріал до практичного заняття
Пухлина (новоутворення) – це патологічний процес, який характеризується бурхливим розмноженням клітин з порушенням їх росту та диференціації. Пухлина може розвитися в будь-якій тканині, будь-якому органі.
Преморбідним фоном розвитку пухлини найчастіше буває метаплазія та дисплазія (див. заняття №11).
Етіологія злоякісних пухлин
Хімічні канцерогенні речовини.
Фізичні фактори (іонізуюча радіація, ультрафіолетове випромінювання, висока температура, механічний вплив).
Біологічні агенти (онкогенні віруси).
Основні властивості пухлини:
Автономний і безконтрольний ріст клітин.
Атипізм клітин (клітини пухлини набувають особливий вигляд і властивості (анаплазія), які відрізняють їх від нормальних клітин).
Зовнішній вигляд пухлини різноманітний: вона може мати форму вузла, шапки гриба, нагадувати кольорову капусту тощо.
В одних випадках пухлина може дифузно пронизувати орган (її межі практично не визначаються), в інших – розташована на поверхні органа у вигляді поліпа. У компактних органах пухлина може виступати над поверхнею, проростати та руйнувати капсулу, роз’їдати судини з наступною кровотечею.
Пухлина на розрізі має вигляд однорідної, зазвичай біло-сірої або сіро-рожевої тканини, іноді нагадує риб’яче м’ясо.
Мікроскопічно пухлини різноманітні, але всі вони складаються з паренхіми та строми. Паренхіму пухлини утворюють клітини, які характеризують даний вид пухлини та визначають її морфологічну специфіку. Строма пухлини утворена як сполучною тканиною органа, у якому вона розвинулась, так і клітинами самої пухлини.
Розміри пухлини різні, що залежить від швидкості та тривалості її росту, походження й консистенції.
Консистенція пухлини залежить від переваги в пухлині паренхіми або строми: у першому випадку вона м’яка, у другому – щільна.
Пухлина може зазнавати вторинних змін: некрозу, крововиливу, запалення, ослизнення, петрифікації. Часто вторинні зміни в пухлині відбуваються у зв’язку з застосуванням променевої і хіміотерапії.
Гомологічні пухлини – це пухлини, будова яких відповідає будові органа (або тканини), у якому вона розвинулася. Частіше це зрілі, високодиференційовані доброякісні пухлини.
Гетерологічні пухлини – це пухлини, клітинна будова яких відрізняється від клітинної будови органа (або тканини), у якому вона розвинулася. Частіше це незрілі, низькодиференційовані злоякісні пухлини.
Гетеротопічні пухлини – це пухлини, які виникають у результаті ембріональних порушень (наприклад, пухлина з кісткової тканини в стінці матки або легені та ін.).
Пухлини можуть рецидивувати, тобто з’являтися на колишньому місці після хірургічного видалення або променевої терапії з пухлинних клітин, які залишилися у пухлинному полі. Рецидиви пухлини можуть виникати й з найближчих метастазів, які не були видалені під час операції.
Види пухлинного атипізму
Тканинний. Характеризується порушенням тканинних взаємовідносин, властивих даному органу, тобто паренхіми та строми. В одних випадках може переважати строма, в інших паренхіма. Крім цього клітини не утворюють правильних структур. Так в пухлинах, які виникають із сполучної і м’язової тканин пучки волокон різної товщини, розміщуються в різних напрямках, іноді безпорядно, залози не утворюють відвідних протоків з наявних кіст, відбувається перекалібровка судин. Тканинний атипізм характерний для доброякісних пухлин.
Клітинний атипізм. Ступінь клітинного атипізму буває різним: в одних випадках пухлинні клітини схожі на нормальні клітини органа, у якому вона розвинулася, в інших – пухлинні клітини не мають нічого спільного за морфологічними ознаками з нормальними клітинами органа. Ознаками клітинного є:
поліморфізм клітин і ядер (різних розмірів і форми),
порушення ядерно-цитоплазматичного співвідношення,
втрата комплексності і полярності епітелієм,
гіперхромія ядер,
хромосомні аберації.
Клітинний атипізм характерний для злоякісних пухлин.
Мітотичний атипізм. Для пухлинних клітин характерна патологія мітозу, тобто порушення поділу клітин (мультиполярні, асиметричні, моноцентричні і інші).
Ультраструктурний атипізм. При електронно-мікроскопічному дослідженні пухлинні клітини мають неправильно сформовані або відсутні ультраструктури (мітохондрії, лізосоми тощо).
Біохімічний атипізм. У клітинах пухлини, як і в ембріональних, переважає анаеробний гліколіз, окисні процеси заміняються гліколітичними. Тканина пухлини багата на холестерин, глікоген і нуклеїнові кислоти.
Гістохімічний атипізм. Для клітин пухлини характерний свій «ферментний профіль». Пухлинні клітини виділяють ті або інші ферменти, які в нормі виділяє орган, з якого вони ростуть, але в більших кількостях (наприклад, при пухлині передміхурової залози підвищується рівень і активність кислої фосфатази, естерази та неспецифічної екзонуклеази тощо).
Антигенний атипізм. Пухлинні клітини містять на своїй поверхні антигени, на які реагують імунокомпетентні клітини організму.