- •Вінницький національний медичний університет
- •Заняття №1 Предмет і завдання патоморфології. Основні етапи розвитку патоморфології. Методи патоморфологічних досліджень. Розтин (автопсія).
- •1.1. Теоретичний матеріал до практичного заняття
- •Об’єкти та методи дослідження патоморфології
- •Рівні дослідження патоморфології
- •Історія розвитку патоморфології
- •1.2. Питання для самоконтролю з теоретичної частини заняття
- •Класифікація дистрофій
- •Паренхіматозна дистрофія
- •I. Білкова дистрофія (диспротеїноз)
- •1. Гіаліново-краплинна дистрофія
- •2. Гідропічна (балонна ) дистрофія
- •3. Рогова дистрофія (патологічне зроговіння)
- •II. Жирова дистрофія (ліпідоз)
- •III. Вуглеводна дистрофія
- •1. Дистрофія з порушенням обміну глікогену
- •2. Дистрофія з порушенням обміну глікопротеїдів
- •Стромально-судинні (мезенхімальні) дистрофії
- •I. Білкова дистрофія (диспротеїноз)
- •1. Мукоїдне набухання
- •2. Фібриноїдне набухання
- •3. Гіаліноз
- •4. Амілоїдоз (див. Заняття №10)
- •II. Жирова дистрофія. Ожиріння
- •III. Вуглеводна дистрофія
- •Питання для самоконтролю з теоретичної частини заняття
- •1.3. Приклади тестових завдань для самоконтролю
- •Заняття №3 Морфологія патологічного накопичення ендогенних і екзогенних пігментів. Морфологія порушення мінерального обміну.
- •Теоретичний матеріал до практичного заняття
- •Порушення обміну хромопротеїдів
- •Порушення обміну гемоглобінових пігментів
- •Гемосидероз
- •Порушення обміну протеїногенних пігментів
- •Порушення обміну ліпопротеїдних пігментів
- •Порушення обміну нуклеопротеїдів
- •Порушення обміну мінералів
- •Порушення обміну кальцію
- •Порушення обміну міді
- •Порушення обміну калію
- •Порушення обміну заліза
- •Утворення каменів
- •1.2. Питання для самоконтролю з теоретичної частини заняття
- •1.3. Приклади тестових завдань для самоконтролю
- •Заняття №4 Пошкодження та загибель клітин і тканин. Некроз і апоптоз. Патологічна анатомія органної недостатності. Основи танатології. Смерть: визначення, ознаки смерті.
- •1.1. Теоретичний матеріал до практичного заняття
- •Смерть: ознаки смерті, посмертні зміни
- •1.2. Питання для самоконтролю з теоретичної частини заняття
- •1.3. Приклади тестових завдань для самоконтролю
- •Заняття №5 Розлади кровообігу: гіперемія, ішемія, інфаркт, кровотеча, крововилив, стаз, плазморагія. Шок. Порушення лімфо обігу.
- •Теоретичний матеріал до практичного заняття
- •Артеріальне повнокрів’я (гіперемія)
- •Венозне повнокрів’я
- •Загальне венозне повнокрів’я
- •Особливості зміни органів і тканин при хронічному венозному застої
- •Місцеве венозне повнокрів’я
- •Недокрів’я
- •Кровотеча
- •Плазморагія
- •Інфаркт
- •Особливості розвитку та морфології інфаркту в різних органах
- •Порушення лімфообігу
- •1.2. Питання для самоконтролю з теоретичної частини заняття
- •1.3. Приклади тестових завдань для самоконтролю
- •Заняття №6 Тромбоз, двз-синдром. Емболія.
- •1.1. Теоретичний матеріал до практичного заняття
- •Емболія
- •Види емболії залежно від природи емболів
- •Стаз і сладж-феномен
- •Тромбоз
- •Морфологія тромбу
- •Двз-синдром
- •1.2. Питання для самоконтролю з теоретичної частини заняття
- •1.3. Приклади тестових завдань для самоконтролю
- •Заняття №7
- •Ексудативне запалення
- •Серозне запалення
- •Фібринозне запалення
- •Гнійне запалення
- •Гнильне запалення
- •Геморагічне запалення
- •Катаральне запалення (катар)
- •Змішане запалення
- •1.2. Питання для самоконтролю з теоретичної частини заняття
- •1.3. Приклади тестових завдань для самоконтролю
- •Заняття №8 Проліферативне запалення. Специфічне запалення. Гранульоматоз.
- •1.1. Теоретичний матеріал до практичного заняття
- •Проміжне (інтерстиціальне) запалення
- •Гранульоматозне запалення
- •Продуктивне запалення з утворенням поліпів і гострих кондилом
- •1.2. Питання для самоконтролю з теоретичної частини заняття
- •1.3. Приклади тестових завдань для самоконтролю
- •Заняття №9
- •Патологія периферичної лімфоїдної тканини
- •Реакції гіперчутливості
- •1.2. Питання для самоконтролю з теоретичної частини заняття
- •1.3. Приклади тестових завдань для самоконтролю
- •Заняття №10
- •Аутоімунні хвороби
- •Імунодефіцитні синдроми
- •Первинна імунологічна недостатність
- •Вторинна імунологічна недостатність
- •Набуті імунні порушення гуморального типу
- •I. Порушення в-лімфоцитів (клітинний рівень).
- •II. Порушення імуноглобулінів (молекулярний рівень).
- •Набуті імунні порушення клітинного типу
- •Амілоїдоз
- •Макро- та мікроскопічні ознаки амілоїдозу
- •1.2. Питання для самоконтролю з теоретичної частини заняття
- •1.3. Приклади тестових завдань для самоконтролю
- •Заняття №11 Процеси адаптації і компенсації. Регенерація та репарація. Склероз.
- •1.1. Теоретичний матеріал до практичного заняття
- •Фізіологічна регенерація
- •Репаративна регенерація
- •Патологічна регенерація
- •Особливості регенерації окремих органів і тканин
- •Загоєння ран
- •Пристосування (адаптація) та компенсація
- •Пристосування (адаптація)
- •Атрофія
- •Гіпертрофія та гіперплазія
- •Організація
- •Перебудова тканин
- •Метаплазія
- •Дисплазія
- •Компенсація
- •Робоча (компенсаторна) гіпертрофія
- •Вікарна (замісна) гіпертрофія
- •Склероз
- •1.2. Питання для самоконтролю з теоретичної частини заняття
- •1.3. Приклади тестових завдань для самоконтролю
- •Заняття №12
- •Види пухлинного атипізму
- •Види росту пухлини
- •Ознаки доброякісних пухлин
- •Класифікація пухлин
- •Класифікація tnm
- •Додаткові символи та характеристики tnm
- •Гістогенетична класифікація
- •1.2. Питання для самоконтролю з теоретичної частини заняття
- •1.3. Приклади тестових завдань для самоконтролю
- •Заняття №13
- •IV. Низькодиференційовані й ембріональні пухлини:
- •Менінгосудинні пухлини
- •Пухлини вегетативної нервової системи
- •Пухлини периферичної нервової системи
- •1.2. Питання для самоконтролю з теоретичної частини заняття
- •1.3. Приклади тестових завдань для самоконтролю
- •Заняття №14 Номенклатура та морфологічні особливості пухлин, що походять із меланінутворюючої тканини
- •1.1. Теоретичний матеріал до практичного заняття
- •Меланома
- •70% Меланом розвиваються в шкірі, локалізуючись на нижніх, верхніх кінцівках, обличчі, тулубі.
- •1) Меланому, яка розвивається на фоні пігментної плями (веснянки) Хатчінсона або злоякісного лентиго (злоякісна лентиго-меланома).
- •2) Меланому, яка поширюється поверхнево.
- •1.2. Питання для самоконтролю з теоретичної частини заняття
- •1.3. Приклади тестових завдань для самоконтролю
- •Заняття №15 Номенклатура та морфологічні особливості пухлин з епітелію
- •1.1. Теоретичний матеріал до практичного заняття
- •Епітеліальні пухлини
- •Пухлини екзо- й ендокринних залоз та епітеліальних покривів
- •1.2. Питання для самоконтролю з теоретичної частини заняття
- •1.3. Приклади тестових завдань для самоконтролю
- •Заняття №16
- •Дизонтогенетичні пухлини поперечнопосмугованої м’язової тканини
- •Тератоми та тератобластоми
- •1.2. Питання для самоконтролю з теоретичної частини заняття
- •1.3. Приклади тестових завдань для самоконтролю
- •Заняття №17 Практичні навички. Розтин Перелік практичних навичок з загальної патоморфології
- •Заняття №18 Підсумковий модульний контроль Перелік питань до підсумкового модульного контролю
- •Для заміток
Заняття №8 Проліферативне запалення. Специфічне запалення. Гранульоматоз.
1.1. Теоретичний матеріал до практичного заняття
Проліферативне (продуктивне) запалення характеризується перевагою клітинних і тканинних елементів. У результаті проліферації клітин утворюються осередкові або дифузні клітинні інфільтрати. Інфільтрати можуть містити лімфоцити, моноцити, макрофаги, плазматичні, епітеліоїдні, гігантські клітини тощо.
Причини проліферативного запалення:
Біологічні (мікроби, тварини-паразити).
Фізичні (радіація).
Хімічні (медикаменти).
Імунопатологічні процеси.
За перебігом проліферативне запалення буває:
Гострим (черевний і висипний тиф, туляремія, гострий ревматизм, гострий гломерулонефрит та ін.).
Хронічним (міокардити, хронічні гломерулонефрити, хронічні гепатити, міозити).
Види проліферативного запалення:
Поміжне (інтерстиціальне).
Гранульоматозне.
Запалення з утворенням поліпів і гострих кондилом.
Проміжне (інтерстиціальне) запалення
Проміжне запалення характеризується утворенням клітинного інфільтрату в стромі (міокарда, печінки, нирок, легенів та ін.).
Прогресування проміжного запалення призводить до проліферації зрілої волокнистої сполучної тканини з подальшим розвитком склерозу.
Якщо в клітинному інфільтраті багато плазматичних клітин, то вони можуть перетворюватися на гомогенні кулясті утворення (гіалінові тільця Русселя). Зовні органи при інтерстиційному запаленні змінюються мало.
Гранульоматозне запалення
Гранульоматозне запалення характеризується утворенням гранульом (вузликів), які виникають у результаті проліферації і трансформації клітин, здатних до фагоцитозу.
Причини розвитку гранульом:
Інфекційні гранульоми (черевний, висипний тиф, ревматизм, сказ, вірусний енцефаліт, туляремія, туберкульоз, бруцельоз, сифіліс, лепра, склерома).
Неінфекційні гранульоми: пилові хвороби (силікоз, талькоз, асбестоз, бісиноз та ін.), медикаментозні впливи (наприклад, олеогранульоматозна хвороба внаслідок введення масляних розчинів під шкіру), сторонні предмети (уламки скла, металу тощо).
Невстановленої природи гранульоми (саркоїдоз, хвороба Крона й Хортона, гранульоматоз Вегенера та ін.).
Механізм утворення гранульоми складається з 4-х стадій:
Нагромадження у вогнищі ушкодження юних моноцитів.
Дозрівання цих клітин у макрофаги й утворення макрофагальної гранульоми.
Трансформація макрофагів в епітеліоїдні клітини й утворення епітеліоїдно-клітинної гранульоми.
Злиття епітеліоїдних клітин (або макрофагів) з утворенням гігантських клітин (клітин сторонніх предметів або клітин Пирогова-Лангханса). Гігантські клітини можуть містити до 100 і більше ядер.
Морфологічні види гранульом:
Макрофагальна (складається з макрофагів).
Епітеліоїдно-клітинна (складається з епітеліоїдних клітин).
Гігантоклітинна (містить гігантські клітини).
Гранульоми бувають специфічними та неспецифічними.
Специфічні гранульоми – це такі гранульоми, морфологія яких специфічна для певного інфекційного захворювання, збудник якого можна знайти в клітинах цієї гранульоми. До специфічних гранульом відносять гранульоми при туберкульозі, сифілісі, лепрі та склеромі.
Туберкульозна гранульома чітку зональність: у її центрі розташоване вогнище некрозу, по периферії – вал з епітеліоїдних клітин, лімфоцитів, макрофагів, плазматичних клітин і гігантських клітин Пирогова-Лангханса., мало судин.
При забарвленні за Цілем-Нільсеном у гігантських клітинах виявляються мікобактерії туберкульозу.
Сифілітична гранульома (гума) – відсутня чітка зональність і представлена великим вогнищем некрозу, оточеним клітинним інфільтратом, який складається з лімфоцитів, плазматичних і епітеліоїдних клітин. Клітини Пирогова-Лангханса зустрічаються рідко, багато судин з явищами ендоваскуліту. Методом сріблення в клітинному інфільтраті виявляють бліду трепонему.
Лепрозна гранульома (лепрома) представлена вузликом, який складається з макрофагів, лімфоцитів і плазматичних клітин. Серед макрофагів виділяються великі клітини з жировими вакуолями, які містять упаковані у вигляді сигар мікобактерії лепри (лепрозні клітини або кулі Вірхова).
Склеромна гранульома складається з плазматичних, епітеліоїдних клітин, лімфоцитів, серед яких багато гіалінових куль. Характерна також поява великих макрофагів зі світлою цитоплазмою, у яких виявляється збудник хвороби – палички Волкова-Фріша. Ці макрофаги називаються клітинами Мікуліча.
Неспецифічні гранульоми не мають характерних рис, властивих специфічним гранульомам і представлені скупченнями різних клітин: макрофагів, лімфоцитів, епітеліоїдних, плазматичних клітин та ін. Зустрічаються такі гранульоми при ряді інфекційних (наприклад, черевний і висипний тиф) і неінфекційних (гранульоми при силікозі, асбестозі, гранульоми сторонніх предметів) захворювань.
Наслідок гранульом двоякий – некроз або склероз.