- •Вінницький національний медичний університет
- •6.Заняття 1 Основні питання, що підлягають вивченню на данному занятті:
- •7. Організаційна структура (план) заняття
- •2.5. Серцево-легенева реанімація (слр) і принципи ведення післяреанімаційного періоду в Україні (Усенко л.В. Та інші, 2011р.). Фармакологічне забезпечення реанімації.
- •Б. Хід заняття
- •1.1. Термінальні стани
- •1.2. Основні ознаки клінічної смерті:
- •1.3. Раптова серцева смерть
- •Механізм раптової серцевої смерті
- •2. Серцево-легенева реанімація
- •2. 1. Базова серцево-легенева реанімація (згідно Європейської конференції 2000р.) Методи оживлення
- •Техніка виконання непрямого масажу серця.
- •Типові помилки при проведенні непрямого масажу серця.
- •2. 2. Базові реанімаційні заходи, автоматична зовнішня дефібриляція (аед) (Європейська конференція, 2000р.)
- •2.3. Спеціалізовані заходи
- •Діагностика причин рзк, які можна усунути у процесі реанімації − чотири «г» та чотири «т».
- •Чотири г
- •Чотири т
- •2.4. Рекомендації американської Асоціації серця (ана) з слр і невідкладної допомоги при серцево-судинних захворюваннях
- •Виклик бригади швидкої медичної допомоги
- •2.5. Серцево-легенева реанімація (слр) і принципи ведення післяреанімаційного періоду в Україні (Усенко л.В. Та інші, 2011р.).
- •Алгоритм «чотири г – чотири - т»
- •II. Стадія подальшої підтримки життя (Advanced Life Support - als). Шляхи введення лікарських препаратів.
- •8. Рідинотерапія
- •3. Лікування післяреанімаційної хвороби.
- •4. Помилки та ускладнення, які виникають під час проведення серцево-легеневої реанімації. Правові та етичні аспекти серцево-легеневої реанімації.
- •Заняття 2 Основні питання, що підлягають вивченню на даному занятті:
- •Б. Хід заняття
- •Анафілактична реакція
- •2. Бронхіальна астма
- •3. Електролітні порушення.
- •3.1. Гіперкаліємія
- •3.2. Гіпокаліємія
- •3.3. Гіперкальціємія
- •3.4. Гіпокальціємія
- •3.5. Гіпермагніємія
- •3.6. Гіпомагніємія
- •4. Гіпертермія
- •Гіпотермія
- •6. Утоплення
- •7. Травма
- •8. Ураження електричним струмом та блискавкою
- •9. Раптова зупинка кровообігу у вагітних
- •10. Отруєння
1.2. Основні ознаки клінічної смерті:
відсутність пульсації над магістральними артеріями (сонною та стегновою),
стійке розширення зіниць з відсутністю фотореакції,
відсутність самостійного дихання.
Допоміжні ознаки:
зміна забарвлення шкіри (сіра чи синюшна),
відсутність притомності,
відсутність рефлексів та втрата м’язового тонусу.
Важливим фактором, що впливає на тривалість клінічної смерті є температура оточуючого середовища. При раптовій зупинці серця клінічна смерть в умовах нормотермії триває до 5 хвилин, при мінусових температурах – до 10 і більше хвилин. Слід матина увазі, що на тривалість клінічної смерті впливає вид вмирання, його умови і тривалість, вік людини,температура тілапри вмиранні та ін. За допомогою профілактичної штучної гіпотермії тривалість клінічної смерті може бути збільшена до 2 годин; при тривалому вмиранні від прогресуючої крововтрати, особливо при її поєднанні з травмою, тривалість клінічної смерті стає рівною нулю, так як несумісні зі стійким відновленням життєвих функцій зміни розвиваються в організмі ще до зупинки серця.
Біологічна смерть - виникає внаслідок незворотніх змін в організмі, повернення до життя неможливе. Біологічнусмерть в узагальненому вигляді визначають як незворотнє припинення життєдіяльності, тобто кінцеву стадіюіснуванняживої системи організму. В повній мірі ознаки біологічної смерті проявляються через добу.
Ознаками біологічної смерті є:
Висихання рогівки очей
"Котяче око" (ознака Білоглазова, яка з´являється при боковому здавленні очного яблука, після чого зіниця набуває овальної форми, що нагадує звужену зіницю ока кішки )
Зниження температури тіла ( відбувається поступово приблизно на градус на годину до температури оточуючого середовища).
Трупні плями.
Трупне заклякання.
Трупне розкладання.
Причини зупинки серця прийнято об'єднувати в дві групи – кардіогенної і некардіогенної природи. До першої відносяться інфаркт міокарду і важкі порушення серцевого ритму, набагато рідше - істинний розрив серця (постінфарктної аневризми). До другої групи відносять первинні катастрофи у системах дихання, обміну, нейроендокринній сфері. Наприклад, патогенетичний механізм зупинки серця на висоті сильного психоемоційного кризу полягає в гіперпродукції і посиленому викиді в кровкатехоламінів (гіперадреналінемія). Така зупинка потенційно здорового серця - найбільш сприятливий варіант в плані пожвавлення і повного відновлення життєдіяльності організму. Оборотністьпатологічнихзмін сумнівна, якщо зупинка серця або легенів була наслідком множинної травми, важкого пошкодження черепа і головного мозку, масивної крововтрати з тривалим періодом критичного знекровлення. Імовірність відновлення життєдіяльності невелика, коли зупинка кровообігу і дихання відбувається на фоні попередньої гіпоксії.
Більшість осіб, у яких виникла раптова зупинка кровообігу (РЗК), помирає. У тих, хто вижив, найчастіше РЗК була зумовлена фібриляцією шлуночків (VF) та виникала у присутності свідків. У таких випадках найчастіше причиною VF була ішемія серцевого м’язу, a пацієнтам негайно була виконана ефективна дефібриляція. Раптова смерть може спостерігатися при патології серцево-судинної системи або за відсутності в анамнезі подібних захворювань. В молодому віці частіше вмирають чоловіки, співвідношення між ними і жінками становить 3:1. Згідно з даними Н.А. Белоконя, у 20 % випадків РЗК настає під час заняття спортом, у 30 % – під час сну, у 50 % – при фізичній або психоемоційній активності.