- •Vertebrae coccygeae I – IV]
- •Кістки мозкового черепа
- •Канали скроневої кістки
- •Нижня носова раковина
- •Кісткова носова порожнина
- •Вільна частина верхньої кінцівки
- •Вільна частина нижньої кінцівки
- •З’єднання хребтового стовпа
- •Суглоби хребтового стовпа
- •Дуговідросткові суглоби
- •Волокнисті та хрящові з’єднання черепа
- •З’єднання грудного пояса
- •Синдесмози та суглоби грудного пояса
- •З’єднання вільної верхньої кінцівки
- •Власне міжзап’ясткові суглоби
- •Суглоб горохоподібної кістки
- •Середньозап’ястковий суглоб
- •Міжп’ясткові суглоби
- •Міжфалангові суглоби кисті
- •Суглоби тазового пояса
- •З’єднання вільної нижньої кінцівки
- •Суглоби вільної нижньої кінцівки
- •Кульшовий суглоб
- •Колінний суглоб
- •Велико-малогомілковий суглоб
- •Клино-човноподібний суглоб
- •Поперечний суглоб заплесна
- •Міжплеснові суглоби
- •Міжфалангові суглоби стопи
- •Спинні ділянки
- •Біла лінія живота
- •Піхва прямого м’яза живота
- •Поверхневі м’язи шиї
- •Глибокі м’язи шиї
- •Передня шийна ділянка
- •Бічна шийна ділянка
- •Задня шийна ділянка
- •М’язи грудного пояса
- •М’язи вільної частини верхньої кінцівки
- •Фасції верхньої кінцівки
- •Піхви сухожилків верхньої кінцівки
- •Сумки верхньої кінцівки
- •Ділянки верхньої кінцівки
- •М’язи нижньої кінцівки
- •М’язи тазового пояса
- •М’язи вільної частини нижньої кінцівки
- •М’язи заднього відділу гомілки
- •М’язи поверхневої частини заднього відділу гомілки
- •М’язи глибокої частини заднього відділу гомілки
- •М’язи переднього відділу гомілки
- •М’язи присереднього краю стопи
- •М’язи бічного краю стопи
- •М’язи середньої групи підошви стопи
- •Піхви сухожилків пальців стопи
- •Сумки нижньої кінцівки
- •Ділянки нижньої кінцівки
Дуговідросткові суглоби
(articulationes zygapophysiales)
або міжхребцеві суглоби (articulationes intervertebrales)
Дуговідросткові суглоби бувають:
- плоскі (articulationes planae) – за формою;
- комбіновані (articulationes combinatae) – за будовою (вид суглоба);
- багатоосьові – за функцією.
Суглобові поверхні:
- нижні суглобові відростки хребця (processus articulares inferiores vertebrae), що розташовані у вище розміщеному хребці;
- верхні суглобові відростки хребця (processus articulares superiores vertebrae), що розташовані у нижче розміщеному хребці.
Рухи навколо:
- вертикальної осі (axis verticalis);
- стрілової осі (axis sagittalis);
- лобової осі (axis frontalis).
Вид руху: ковзання, суглоб є малорухомим (amphiarthrosis).
Допоміжний апарат представлений такими зв’язками:
- довгими (з’єднують між собою більше двох хребців);
- короткими (з’єднують між собою сусідні хребці).
До коротких зв’язок (ligamenta brevia) належать:
- жовта зв’язка (lig. flavum);
- міжостьовi зв’язки (ligg. interspinalia);
- міжпоперечні зв’язки (ligg. intertransversaria);
- поперечні зв’язки (ligg. transversa), вони укріплюють ці суглоби.
До довгих зв’язок (ligg. longa), які розташовані вздовж хребтового стовпа (columna vertebralis), належать:
- передня поздовжня зв’язка (lig. longitudinale anterius);
- задня поздовжня зв’язка (lig. longitudinale posterius);
- надостьова зв’язка (lig. supraspinale), яка у шийному відділі формує каркову зв’язку (lig. nuchae).
Попереково-крижовий суглоб (art. lumbosacralis)
Він за будовою, формою та функцією подібний до дуговідросткових суглобів (articulationes zygapophysiales).
Допоміжний апарат – клубово-поперекова зв’язка (lig. iliolumbale).
Між основою крижової кістки (basis ossis sacri) та тілом V поперекового хребця (corpus vertebrae lumbalis quinti [V]), як правило, є симфіз (symphysis).
Крижово-куприковий суглоб
(articulatio sacrococcygea)
Крижово-куприковий суглоб утворений:
- верхівкою крижової кістки (apex ossis sacri);
- основою куприкової кістки (basis ossis coccygis).
Найчастіше це з’єднання є симфізом (symphysis).
Допоміжний апарат:
- поверхнева задня крижово-куприкова зв’язка; поверхнева дорсальна крижово-куприкова зв’язка (lig. sacro-coccygeum posterius superficiale; lig. sacrococcygeum dorsale superficiale);
- глибока задня крижово-куприкова зв’язка; глибока дорсальна крижово-куприкова зв’язка (lig. sacro-coccygeum posterius profundum; lig. sacrococcygeum dorsale profundum);
- передня крижово-куприкова зв’язка; вентральна крижово-куприкова зв’язка (lig. sacrococcygeum anterius; lig. sacrococcygeum ventrale);
- бічна крижово-куприкова зв’язка (lig. sacrococcygeum laterale).
У жінок щілина крижово-куприкового симфізу (fissura sacrococcygea symphysis) більша, ніж у чоловіків, що дозволяє куприку (coccyx) значно відхилятись назад під час пологів, збільшуючи розмір нижнього отвору таза (apertura pelvis inferior).
З’єднання хребтового стовпа (juncturae columnae vertebralis)
з черепом (cranium)
Атланто-потиличний суглоб
(articulatio atlantooccipitalis), парний
Він є:
- двовідростковий (articulatio bicondylaris) – за формою;
- комбінований (articulatio combinata) – за будовою (вид суглоба);
- двоосьовий – за функцією.
Суглобові поверхні:
- потиличні відростки (condylі occipitales);
- верхні суглобові поверхні атланта (facies articulares superiores atlantis).
Рухи навколо:
- лобової осі (axis frontalis);
- стрілової осі (axis sagittalis).
Види рухів:
- нахили голови вперед і назад, тобто згинання (flexio) і розгинання (extensio);
- нахили голови вправо і вліво, тобто відведення (abductio) і приведення (adductio).
Допоміжний апарат:
- передня атланто-потилична перетинка (membrana atlantooccipitalis anterior);
- задня атланто-потилична перетинка (membrana atlantooccipitalis posterior);
- бічна атланто-потилична зв’язка (lig. atlantooccipitale laterale).
З’єднання грудної клітки (juncturae thoracis)
З’єднання грудної клітки (juncturae thoracis) поділяються на:
- синдесмози грудної клітки (syndesmoses thoracis);
- синхондрози грудної клітки (synchondroses thoracis);
- суглоби грудної клітки (articulationes thoracis).
Грудна клітка (thorax) має:
- з’єднання ребер (juncturae costarum) із хребтовим стовпом (columna vertebralis);
- з’єднання ребер (juncturae costarum) із грудниною (sternum);
- з’єднання ребер (juncturae costarum) між собою.
До синдесмозів грудної клітки (syndesmoses thoracis) належать:
- зовнішня міжреброва перетинка (membrana intercostalis externa);
- внутрішня міжреброва перетинка (membrana intercostalis interna).
До синхондрозів грудної клітки (synchondroses thoracis) належать:
- реброво-груднинний синхондроз (synchondrosis costosternalis);
- синхондроз першого ребра (synchondrosis costae primae);
- груднинні синхондрози (synchondroses sternales).
До груднинних синхондрозів (synchondroses sternales) належать:
- груднинний мечоподібний симфіз (symphysis xiphosternalis);
- ручко-груднинний симфіз (symphysis manubrio-sternalis) або ручко-груднинний синхондроз (synchondrosis manubriosternalis).
Суглоби грудної клітки (articulationеs thoracis)
Реброво-хребтові суглоби
(articulationеs costovertebrales)
За будовою вони складаються з двох суглобів:
- суглоба головки ребра (articulatio capitis costae);
- реброво-поперечного суглоба (articulatio costo-transversaria). Вони є комбінованими суглобами (articulationes combinatae).
Суглобові поверхні:
- головка ребра і реброві ямки на хребцях (caput costae et foveae costales vertebrarum);
- горбок ребра і реброва ямка поперечного відростка хребця (tuberculum costae et fovea costalis processus transversi vertebrae).
Рухи навколо осі, що проходить через ці два суглоби.
Види рухів:
- обертання ребер (rotatio costarum), внаслідок чого відбувається:
- піднімання ребра;
- опускання ребра.
А. Суглоб головки ребра (articulatio capitis costae)
Суглоб головки ребра є:
- кулястий (articulatio spheroidea) – за формою;
- комбінований (articulatio combinata) – за будовою (вид суглоба);
- триосьовий – за функцією.
Суглобові поверхні:
- головка ребра (caput costae);
- верхні реброві ямки тіл хребців (foveae costales superiores corporum vertebrarum);
- нижні реброві ямки тіл хребців (foveae costales inferiores corporum vertebrarum).
Рухи навколо майже стрілової осі (axis sagittalis).
Види рухів:
- обертання ребер (rotatio costarum), внаслідок чого відбувається:
- піднімання ребер;
- опускання ребер.
Допоміжний апарат:
- промениста зв’язка голівки ребра (lig. capitis costae radiatum);
- внутрішньосуглобова зв’язка головки ребра (lig. capitis costae intraarticulare). Вона існує лише у з’єднаннях II – X ребер з хребтом.
Б. Реброво-поперечний суглоб
(articulatio costotransversaria)
Він існує між I – X ребрами та відповідним грудним хребцем і є:
- циліндричним (articulatio cylindrica) – за формою;
- комбінованим (articulatio combinata) – за будовою (вид суглоба);
- одноосьовим – за функцією.
Суглобові поверхні:
- горбок ребра (tuberculum costae);
- реброва ямка поперечного відростка хребця (fovea costalis processus transversi vertebrae).
Рухи навколо майже стрілової осі (axis sagittalis).
Вид рухів: обертання ребер (rotatio costarum), внаслідок чого відбувається:
- піднімання ребер;
- опускання ребер.
Допоміжний апарат:
- реброво-поперечна зв’язка (lig. costotransversarium), яка складається з:
- верхньої реброво-поперечної зв’язки (lig. costotrans-versarium superius);
- бічної реброво-поперечної зв’язки (lig. costotrans-versarium laterale);
- попереково-ребрової зв’язки (lig.lumbocostale).
Груднино-реброві суглоби
(articulationes sternocostales)
Груднино-реброві суглоби утворені ребровими хрящами (cartilagines costales) II-VII ребер (costae II-VII) та відповідною вирізкою груднини.
Цей суглоб буває:
- плоский (articulatio plana) – за формою;
- простий (articulatio simplex) – за будовою (вид суглоба);
- тривісний – за функцією.
Суглобові поверхні:
- реброва вирізка груднини (incisura costalіs sterni);
- груднинний кінець ребра (extremitas sternalis costae).
Рухи навколо:
- вертикальної осі (axis verticalis);
- стрілової осі (axis sagittalis);
- лобової осі (axis frontalis).
Види рухів, цей суглоб є малорухомим суглобом (amphiarthrosis), в якому відбуваються:
- піднімання ребер;
- опускання ребер.
Допоміжний апарат:
- внутрішньосуглобова груднино-реброва зв’язка (lig. sternocostale intraarticulare), вона зміцнює суглоб, який зчленовує II ребро (costa II) з грудниною (sternum);
- променисті груднино-реброві зв’язки (ligg. sterno-costalia radiata);
- перетинка груднини (membrana sterni);
- реброво-мечоподібні зв’язки (ligg. costoxiphoidea) зв’язують хрящ VII ребра з мечоподібним відростком.
Міжхрящові суглоби (articulationes interchondrales)
Вони знаходяться між ребровими хрящами VII – X ребер (cartilagines costales VII – X costarum). Передні кінці цих ребер, не досягаючи груднини, з’єднуються кожний з хрящем розміщеного вище ребра з допомогою сполучної тканини (textus connectivus fibrosus).
Реброво-хрящові суглоби (articulationes costochondrales)
Реброво-хрящові суглоби з’єднують:
- кісткову частину ребра (pars ossea costae) з ребровими хрящами (cartilagines costales), у них відсутня суглобова порожнина (cavitas articularis).
з’єднання черепа (juncturae cranii)
Кістки черепа (ossa cranii) з’єднуються між собою в основному за допомогою синартрозів (synarthroses), тобто неперервних видів з’єднань.
Винятком є з’єднання нижньої щелепи із скроневою кісткою з утворенням скронево-нижньощелепного суглоба (articulatio temporomandibularis).