Тестові завдання для самоконтролю

Тестові завдання для самоконтролю:

1. Для чого використовують стресовий тест при проведенні кардіотокографії?

1. Визначення рухової активності плода.

2. Визначення скоротливої діяльності матки.

3. Визначення компенсаторних можливостей плода.

2. Якщо біофізичний профіль плода оцінюють у 0-2 бали, то це свідчить про:

1. Задовільний стан плода.

2. Дистрес плода.

3. Загрозу загибелі плода.

3. При загибелі плода рівень естріолу в сечі:

1. Не змінюється.

2. Трохи підвищується.

3. Значно зменшується.

4. Вкажіть неінвазивний метод пренатальної діагностики спадкової патології:

1. Фетоскопія.

2. Кордоцентез.

3. Хоріонбіопсія.

4. УЗД.

5. При проведенні УЗД про гемолітичну хворобу плода свідчать такі ознаки:

1. Збільшення розмірів плода, зменшення товщини плаценти, наявність кіст у плаценті.

2. Потовщеня плаценти, гіпотрофія плода, збільшення розмірів плаценти, наявність кіст у плаценті.

3. Потовщення плаценти, подвійний контур голівки плода, гепатоспленомегалія, асцит.

6. Основною причиною гострої плацентарної недостатності є:

А. Загрожуючі передчасні пологи;

B. професійні шкідливості;

С. генітальний інфантилізм;

D. відшарування плаценти;

Е. все перераховане вище вірно.

7. Основну роль в розвитку хронічної фетоплацентарної недостатності грають:

А. гестоз;

В. захворювання серцево-судинної системи у вагітній;

С. захворювання нирок у вагітній;

D. переношування вагітності;

Е. все перераховане вище.

8. До чинників риски формування хронічної плацентарної недостатності відносять:

А. юний вік вагітної (15-17 років);

В. паління і алкоголізм матері;

С. хронічні специфічні і неспецифічні інфекції;

D. звичне невиношування;

Е. все. перераховане вище чинники.

9. З метою діагностики внутрішньоутробної затримки зростання плоду, визначення її форми і ступеня тяжкості використовують наступні фетометричні параметри:

А. біпарієтальний розмір голівки плоду;

В. довжина стегна плоду;

С. діаметр (коло) живота;

D. відношення довжини стегна до кола живота плоду;

Е. все перераховані вище параметри.

10. До змін, що характеризують порушення центральної гемодинаміки при прогресі плацентарної недостатності, слід віднести:

А. дилатацію порожнин серця плоду;

В. зниження швидкості кровотоку через всі клапани серця;

С. феномен захисту головного мозку;

D. появу функціональної недостатності правого передсердно-шлуночкового (тристулкового) клапана;

Е. все перераховане вище.

11. Для терапії плацентарної недостатності застосовують:

А. судинорозширювальні і спазмолітичні препарати;

В. засоби, що впливають на реокоагуляційні властивості крові;

С. інфузійну терапію плазмозамінниками;

D. токолітичні препарати;

Е. все перераховане вище.

12. До порушення плацентарного кровотоку можуть привести:

А. недостатня інвазія трофобласта в децидуальну оболонку і порушення формування спіральних артерій;

B. зменшення притоки крові в міжворсинчастий простір;

C. затруднення венозного відтоку при тривалих скороченнях матки;

D. зміни властивостей реологій і коагуляційних крові матері;

Е. все перераховане вище.

13. Система обстеження жінок з плацентарною недостатністю припускає:

А. проведення ультразвукової фетометрії, плацентографії, визначення кількості навколоплідних вод;

В. допплерометрічну оцінку кровотоку в судинах системи мать- плацента-плід;

C. проведення кардіотокографії;

D. застосування клінічних методів;

E. все перераховане вище.

14. Акушерська тактика при декомпенсированной плацентарної недостатності:

А. амбулаторне призначення трентала, актовегина;

Ст. повторне ультразвукове і кардіотокографічне дослідження через 10-14 днів;

С. повторне ультразвукове і кардіотокографічне дослідження через 5-7 днів;

D. внутрішньовенне введення розчину глюкози і кокарбоксилази;

E. розродження шляхом операції кесарева перетини.

15. У які терміни вагітності слід проводити профілактику ФПН вагітних групи високої риски:

А. 8- 12 тижнів;

Ст. 16-19 тижнів;

С. 24-28 тижнів;

D. 29-32 тижнів;

E. 33- 36 педель.

16. У які терміни вагітності слід проводити дослідження допплерометричних параметрів кровотоку в системі мать-плацента-плод з метою визначення високого риски розвитку ФПН:

A. 8-12 тижнів;

B. 12-14 тижнів;

C. 16-18 тижнів;

D. 19-23 тижні;

E. 24-28 тижнів.

17. До проявів хронічною плацентарною недостатності відносяться все, окрім:

A. хронічна гіпоксія плоду;

B. багатоводдя;

C. внутрішньоутробна затримка зростання плоду;

D. маловоддя;

E. передчасне дозрівання плаценти.

18. Основними клінічними проявами хронічної плацентарної недостатності є:

A. внутрішньоутробна затримка зростання плоду;

B. хронічна гіпоксія плоду;

C. болю в області локалізації плаценти;

D. гостра гіпоксія плоду;

E. все перераховано вище.

19. Діагностика маткової вагітності при трансвагінальному скануванні можлива з:

A. 3-го тижня;

В.4-й тижня;

С.5-й тижня;

D-6-й тижня;

Е.7-й тижня.

20. До прямих (плодовим) методів діагностики природжених аномалій розвитку плоду відносять всі перераховані нижче, окрім:

А. кордоцентеза;

B. біопсії хоріону і шкіри плоду;

С. визначенню естріолу в сироватці крові і сечі вагітної;

D. ультразвукового сканування;

Е. амніоцентеза.

21. Завданнями першого скринінгового ультразвукового дослідження є:

А. уточнення терміну вагітності;

В. виявлення багатоплідної вагітності;

С. визначення грубих пороків розвитку плоду;

D. визначення локалізації плаценти;

Е. все перераховане вище.

22. Основною метою проведення антенатальной кардіотокографії є:

А. діагностика порушень серцевого ритму плоду;

В визначення ступеня тяжкості гіпоксії плоду по частоті серцевих скорочень;

С визначенню скоротливої активності міометрія;

D. оцінка біофізичного профілю плоду;

Е. визначення пороків розвитку серця плоду.

23. Вкажіть основні показники, що оцінюються при аналізі кардіотокограмм:

А. базальний ритм частоти серцевих скорочень;

В. варіабельність базального ритму;

С. наявність і частота акцелерацій;

D. наявність і характер децелерацій;

Е. все перераховане вище.

24. Кардіотокографічне дослідження найбільш інформативно в наступні терміни вагітності:

А. 24-26 тижнів;

B. 27-32 тижні;

C. 33-36 тижнів;

D. 37-41 тижня.

25. Про важке внутрішньоутробне страждання плоду за даними КТГ свідчить наступна амплітуда миттєвих осциляції:

А. 0-5;

B. 5-10;

C. 10-25 в хвилину;

D. все перераховане вірно;

E. нічого з перерахованого вище.

26. При проведенні окситоцинового тесту наявність ранніх децелерацій, як правило, свідчить про:

A. хорошому стані плоду;

B. початкових ознаках страждання плоду;

C. виражених ознаках страждання плоду;

D. загибелі плоду;

E. нічого з перерахованого вище.

27. Базальною частотою серцевих скорочень (ЧСС) плоду називається:

A. ЧСС, що зберігається незмінною протягом 10 хвилин і більш;

B. ЧСС при підвищенні внутрішньоматкового тиску;

C. середня величина між осциляціями, що зберігається незмінною протягом 10 хвилин і більш;

D. максимальна ЧСС плоду;

E. нічого з перерахованого вище.

28. Ранні децелерації - це зменшення серцевих скорочень плоду:

A. з початком перейм;

B. через 30-60 сек. після початку перейм;

C. через 120 сек. після перейм;

D. у паузу між перейми;

E. нічого з перерахованого вище.

29. Для проведення яких досліджень проводять амніоцентез:

A. біохімічного;

B. гормонального;

С. цитологічного;

D. генетичного;

Е. все перераховане вище вірно.

30. Ускладненнями амніоцентеза може бути все перераховане нижче, окрім:

A. передчасних пологів;

B. поранення судин плоду і пуповини;

С. хоріоамніоніта;

D. формування вроджених вад розвитку плоду;

Е. передчасного відходження навколоплідних вод .

31. Кордоцентез - це:

А. узяття проби крові з маткових артерій вагітної;

В. узяття проби крові з вени пуповини плоду;

С. отримання навколоплідних вод трансвагінальним доступом;

D. отримання аспірата ворсин хоріону;

Е. нічого з перерахованого вище.

32. У діагностиці хромосомних аномалій найбільш інформативні:

A. ультразвукове дослідження;

B. скрінінг на альфа-фетопротеїн і бета-хгч;

C. амніоцентез і каріотипування;

D. кардіотокографія;

E. допплерометрія.

33. Свідченням до допплерометричному дослідження кровотоку в маткових артеріях і артерії пуповини є:

A. загрозливий викидень в першому триместрі вагітності;

B. підозра на хронічну гіпоксію плоду;

C. наявність гестозу;

D. фетоплацентарна недостатність;

E. синдром затримки розвитку плоду.

34. При якому терміні вагітності реєструється максимальна концентрація хоріонічного гонадотропіну в крові:

А.5-6тиж;

В.8-10 тиж;

С.14-16 тиж;

D.35-37 тиж;

Е. концентірация хоріонічного гонадотропіну постійна впродовж всієї вагітності.

35. Які гормони синтезуються фетоплацентарною системою:

А. хоріонічний гонадотропін;

У естріол;

С. плацентарний лактоген;

D. альфа-фетопротеїн;

Е. всі перераховані вище.

36. Як часто небходно вислуховувати серцебиття плоду в другому періоді:

A. з інтервалом 5 хвилин;

B. з інтервалом 10 хвилин;

C. після кожної потуги;

D. з інтервалом 30 хв.;

E. тільки спочатку другого періоду.

37. Оцінка стану новонародженого за шкалою Апгар проводиться:

A. на 1-ій хвилині життя;

B. на 3-ій хвилині життя;

C. на 5-ій хвилині життя;

D. на 7-ій хвилині життя;

E. через 2 години після пологів.

38. Назвіть основні форми внутрішньоутробної затримки зростання плоду:

1. симетрична;

2. гостра;

3. асиметрична;

4. хронічна.

39. Залежно від характеру поразки плаценти виділяють наступні форми плацентарної недостатності:

1. первинна;

2. плацентарно-мембранозна;

3. вторинна;

4. гемодинамічна.

40. Основними клінічними проявами хронічної плацентарної недостатності є:

1. хронічна гіпоксія плоду;

2. багатоводдя;

3. внутрішньоутробна затримка зростання плоду;

4. виражене маловоддя.

41. Для симетричної форми затримки зростання плоду характерний:

1.равномерноє зменшення розмірів плоду (плід розвинений пропорційно);

2. розвиток в ранні терміни вагітності;

3. висока частота вроджених вад розвитку і хромосомних аномалій;

4. розвивається тільки в III триместрі вагітності.

42. Для симетричної форми внутрішньоутробної затримки зростання плоду характерний:

1. пропорційне відставання всіх фетометричних показників;

2. нерівномірне відставання фетометричних показників;

3. часте поєднання з пороками розвитку і хромосомною аберацією у плоду;

4. рідкісне поєднання з пороками розвитку і хромосомною аберацією у плоду.

43. Для асиметричної форми внутрішньоутробної затримки зростання плоду характерний:

1. нерівномірне відставання фетометричних показників за рахунок переважного зменшення діаметру живота;

2. ранній розвиток (II триместр);

3. пізній розвиток (III триместр);

4. поєднання з пороками розвитку плоду.

44. Розвитку фетоплацентарної недостатності під час вагітності сприяють:

1. гестоз;

2. захворювання нирок;

3. гіпертонічна хвороба;

4. анемія вагітних.

45. Причини внутрішньоутробної затримки зростання плоду:

1. гестоз;

2. внутрішньоутробна інфекція;

3. тривала загроза переривання вагітності;

4. передчасне відшарування нормально розташованої плаценти.

46. До порушення плацентарного кровотоку можуть привести:

1. недостатня інвазія трофобласта в децидуальну оболонку і порушення формування спіральних артерій;

2. зменшення притоки крові в міжворсинчастий простір;

3. утруднення венозного відтоку при тривалих скороченнях матки;

4. зміни властивостей реологій і коагуляційних крові матері.

47. Система обстеження жінок з плацентарною недостатністю припускає:

1. проведення ультразвукової фетометрії, плацентографії, визначення кількості навколоплідних вод;

2. допплерометрічну оцінку кровотоку в судинах системи мать-плацента-плод;

3. проведення кардіотокографії;

4. застосування клінічних методів.

48. Чинниками риски розвитку синдрому затримки зростання плоду можуть бути:

1. гіпертонічна хвороба матері;

2. гестоз;

3. наявність рубця на матці;

4. хромосомні аномалії плоду.

49. До ознак фетоплацентарної недостатності, що виявляються при ультразвуковому дослідженні відносяться:

1. багатоводдя;

2. маловоддя;

3. крупні розміри плоду;

4. передчасне дозрівання плаценти.

50. Які особливості патогенезу ФПН при гестозі:

1. ураження плацентарної тканини з розвитком плаценти;

2. порушення інвазії трофобласта;

3. часте поєднання з пороками розвитку плоду;

4. недостатні гестаційні зміни спіральних артерій і ендотеліальна дисфункція.

51. Які значення систолодіастолічного коефіцієнта свідчать про порушення матково-плацентарного і плодово-плацентарного кровотоку:

1. у артерії пуповини 3.0 і вище;

2. у артерії пуповини 3.0 і нижче;

3. у маткових артеріях 2,0 і вище;

4. у маткових артеріях 2.0 і нижче.

52. За даними кардіотокографії до ознак гіпоксії плоду відносять:

1. базальний ритм менше 100 або більше 170 уд/хв;

2. базальний ритм 120-160 уд/хв;

3. наявність виражених варіабельних децелерацій;

4. дві і більш акцелерації за 10 хв запису кардіотокограми.

58. Вивчення біофізичного профілю плоду припускає:

1. визначення кількості навколоплідних вод;

2. оцінку дихальних рухів плоду;

3. встановлення стадії структурної плаценти;

4. оцінку результатів нестресового тесту.

59. Маркерами гострого порушення стану плоду при оцінці його біофізичного профілю є:

1. нестресовий тест;

2. дихальні рухи плоду;

3. рухова активність плоду;

4. тонус плоду.

60. Вкажіть особливості кровообігу у плоду:

1. наявність плацентарного круга кровообігу;

2. наявність анатомічних шунтів;

3. відсутність малого круга кровообігу;

4. низький тиск в легеневій артерії.

61. Використання шкали Апгар дозволяє:

1. оцінити стан новонароджений;

2. визначити прогноз подальшого розвитку дитини;

3. встановити свідчення до проведення реанімаційних заходів;

4. визначити зрілість новонародженого.

62. До чинників риски затримки зростання внутрішньоутробного плоду відносяться:

1. резус-сенсибілізація;

2. гестоз;

3. багатоплідна вагітність;

4. екстрагенітальна патологія матері.

63. Форми затримки зростання внутрішньоутробного плоду:

1. симетрична;

2. диссоційована;

3. асиметрична;

4. хронічна.

64. Ускладненнями затримки зростання внутрішньоутробного плоду у новонароджених є:

1. гіпоглікемія;

2. гіпоксія;

3. жовтяниця;

4. омфаліт.

65. Для лікування плацентарної недостатності в амбулаторних умовах можна застосовувати:

1. дієту, багату білком і вітамінами;

2. збільшення часу перебування в ліжку на лівому боці (bed rest);

3. токолітіки;

4. вазоактивні препарати (трентал, еуфіллін).

66. При II ступені гемодинамічних порушень в системі мать-плацента-плод показано:

1. стаціонарне спостереження і лікування;

2. амбулаторне спостереження і лікування;

3. при наростанні ступеня тяжкості - дострокове розродження;

4. термінове розродження.

67. При фетоплацентарній недостатності можуть бути виявлені наступні порушення гемодинаміки в системі мать-плацента-плод:

1. підвищення судинного опору в маткових і спіральних артеріях;

2. підвищення судинного опору в артерії пуповіни і її термінальних гілках;

3. підвищення судинного опору в аорті плоду;

4. зниження судинного опору в артерії пуповини і її термінальних гілках.

68. Для компенсованої фетоплацентарної недостатності характерний:

1. незначне відставання плоду в зростанні;

2. ознаки важкої гіпоксії плоду за даними КТГ;

3. відсутність ознак хронічної внутрішньоутробної гіпоксії плоду за даними КТГ;

4. критичний стан плодово-плацентарного кровотоку.

69. Свідченнями до планового розродження шляхом операції кесарева перетини при фетоплацентарній недостатності є:

1. помірно виражена гіпоксія плоду;

2. гемодинамічні порушення в системі мать-плацента-плод II ступеня за наявності двосторонніх порушень і дикротичної виїмки в маткових артеріях;

3. поєднання з іншою акушерською патологією;

4. синдром затримки зростання плоду у поєднанні з гестозом або переношуванням вагітності.

70. Для субкомпенсованої форми плацентарної недостатності характерний:

1. синдром затримки зростання плоду II ступеня;

2. помірно виражена гіпоксія плоду;

3. гемодинамічні порушення I-II ступеня;

4. критичний стан матково-плацентарного і плодового кровотоку.

71. Які зміни кровотоку плоду спостерігаються при декомпенсированій ФПН:

1. підвищення судинної резистентності в аорті плоду;

2. пониження судинної резистентності в середній мозковій артерії плоду;

3. підвищення % долі реверсного потоку крові в нижній порожнистій вені;

4. пониження судинної резистентності в ниркових артеріях плоду.

72. Особливості патогенезу ФПН при невиношуванні вагітності:

1. поєднання з пороками розвитку і хромосомними аномаліями плоду;

2. недостатня інвазія трофобласта, часте виникнення відшарувань хоріальної тканини;

3. зміни з боку провізорних органів плоду (жовткового мішка, амніона);

4. швидко прогресуюча гіпоксія плоду.

Відповіді:

1. 3;

2. 3;

3. 3;

4. 4;

5. 3;

6. D;

7. E;

8. E;

9. E;

10. E;

11. E;

12. E;

13. E;

14. E;

15. АB;

16. C;

17. B;

18. АB;

19. А;

20. C;

21. E;

22. B;

23. E;

24. CD;

25. А;

26. B;

27. C;

28. B;

29. E;

30. D;

31. B;

32. C;

33. BCDE;

34. B;

35. E;

36. С;

37. AC;

38. 1-3;

39. 2,4B;

40. 1-3;

41. 1-3;

42. 1-3;

43. 1-3;

44. 1-4;

45. 1-3;

46. 1-4;

47. 1-4;

48. 2,4;

49. 2,4;

50. 1,3.

51. 1,3;

52. 1-4;

53. 1-3;

54. 1-4;

55. 1-4;

56. 1,3;

57. 2,4;

58. 1-4;

59. 1-4;

60. 1-3;

61. 1,3;

62. 1-4.

63. 1,3;

64. 1-3;

65. 1-4;

66. 1,3;

67. 1-3;

68. 1,3;

69. 1-4;

70. 1-3;

71. 1-3;

72. 1-3.