5. Література:

• Нормальна фізіологія, за ред. В.І. Філімонова, Київ, Здоров’я, 1994, с.315-323.

• Вільям Ф. Ганонг. Фізіологія людини, Львів, 2002, с.552-558.

• Физиология человека, под ред. Г.И. Косицкого, М., Медицина, 1985, с.257-267.

• Посібник з нормальної фізіології, за ред. проф. В.Г. Шевчука, проф. Д.Г. Наливайка, Київ, “Здоров’я”, 1995, с.171 - 183.

Тема 14. Системний кровообіг, закони гемодинаміки, роль судин у кровообігу. Кров’яний тиск.

Теоретичні питання заняття.

1.1. Загальна схема кровообігу за Гарвеєм та сучасні доповнення до неї.

1.2. Функціональна класифікація різних частин судинного русла за Фолковим.

1.3. Кров’яний тиск у різних частинах кровоносної системи.

1.4. Артеріальний тиск: систолічний (максимальний), діастолічний (мінімальний), пульсовий, середній динамічний, боковий, ударний, динамічний, статичний.

1.5. Фактори, які обумовлюють величину артеріального тиску.

1.6. Методи вимірювання кров’яного тиску (прямі та непрямі).

7. Аналіз кривої артеріального тиску, зареєстрованої в гострому експерименті.

8. Тестові завдання.

9. Тестування за системою “Крок-1”.

10. Розв’язання ситуаційних задач

2. Практична робота:

Тема: Вимірювання артеріального кров’яного тиску в людини.

Мета роботи: навчитись вимірювати артеріальний тиск за методами Ріва-Роччі та Короткова.

Обладнання: тонометр, стетофонендоскоп.

Порядок виконання роботи:

Визначення артеріального тиску за методом Ріва-Роччі.

Цим методом вимірюється лише максимальний (систолічний) тиск. На плече піддослідного накладається манжетка сфігмоманометра. Пальцями однієї руки визначити пульсацію променевої артерії на зап’ястку піддослідного. Іншою рукою нагнітати повітря у манжету до зникнення пульсу. Зникнення пульсу свідчить про те, що тиск у манжетці більше максимального тиску в променевій артерії. Відкручуючи гвинт, обережно випускають повітря з манжетки до появи пульсу в променевій артерії. Рівень тиску в манжеті в цей час буде менше максимального тиску в променевій артерії. Середня величина цих двох показників манометра (при зникненні пульсу та його появі) буде дорівнювати максимальному або систолічному тиску в променевій артерії.

Визначення артеріального тиску за методом Короткова.

Цим методом вимірюється як максимальний (систолічний), так і мінімальний (діастолічний) тиск. Пацієнт кладе руку на стіл. Під лікоть підкладається кулак іншої руки. На оголене плече піддослідного накладається манжетка сфігмоманометра. До манжетки прикріплюється манометр. В ліктьовій ямці визначається місце найбільш чіткої пульсації артерії і на цьому місці розміщують фонендоскоп. Після цього нагнітається повітря у манжетку манометра до величини, яка перевищує тиск у момент зникнення пульсу на 20-30 мм рт ст. Потім повітря з манжетки повільно випускають і за допомогою фонендоскопу вислуховують тони Короткова у ліктьовому згині. Тон, який з’являється першим слабкий, високий, короткий. Показник манометра в момент появи першого слабкого тону відповідає максимальному або систолічному тиску. Випускаючи повітря з манжетки, ми зменшуєм у ній тиск. Просвіт артерії при цьому збільшується, тони стають тривалішими, сильнішими та більш глухими. Коли тиск у манжетці стає меншим від тиску у артерії, тони Короткова або зникають, або різко ослаблюються. Показник манометра у цей момент відповідає величині мінімального або діастолічного тиску. Для більшої точності процедуру повторюють 2-3 рази з інтервалом 5-10 хвилин.

Вимірювання слід проводити на обох руках. Нормальною вважається різниця не більше 5-10 мм рт ст.

Визначення належного артеріального тиску за формулою Волинського

102 + 0,6 віку у роках = систолічний тиск

63 + 0,4 віку у роках = діастолічний тиск.