- •Спланхнологія
- •Короткий нарис розвитку травної системи
- •I вісцеральна дуга називається щелепною, II дуга – під’язиковою, а III, IV і V дуги є власне зябровими дугами.
- •Ротова порожнина (cavitas oris)
- •Язик (lingua)
- •Зуби (dentes)
- •Анатомічні особливості будови постійних зубів
- •Молочні зуби (dentes decidui)
- •Формули і терміни прорізування зубів
- •Терміни прорізування молочних та постійних зубів
- •Глотка (pharynx)
- •Синтопія глотки:
- •Стравохід (oesophagus)
- •Шлунок (gaster)
- •Кишка (intestinum)
- •Тонка кишка (intestinum tenue; enteron)
- •Дванадцятипала кишка (duodenum)
- •Порожня кишка (jejunum)
- •Клубова кишка (ileum)
- •Товста кишка (intestinum crassum)
- •Жовчний міхур (vesica biliaris; vesica fellea)
- •Жовчовивідні протоки
- •Підшлункова залоза (pancreas)
- •Селезінка (splen; lien)
- •Очеревина (peritoneum)
- •Дихальна система
- •Гортань (larynx)
- •Трахея (trachea)
- •Бронхи (bronchi)
- •Легені (pulmones)
- •Плевральна порожнина (cavitas pleuralis)
- •Межі легень та пристінкової плеври
- •Середостіння (mediаstinum)
- •Сечова система
- •Нирки (renes)
- •Кровопостачання нирки
- •Сечовід (ureter)
- •Сечовий міхур (vesica urinaria)
- •Жіночий сечівник (urethra feminina)
- •Статеві системи
- •Розвиток зовнішніх чоловічих статевих органів
- •Розвиток внутрішніх чоловічих статевих органів
- •Сім’явиносна протока (ductus deferens)
- •Сім’яний канатик (funiculus spermaticus)
- •Передміхурова залоза (prostata)
- •Шляхи виведення сім’я
- •Статевий член, прутень (penis)
- •Чоловічий сечівник (urethra masculina)
- •Маткова труба (tuba uterina; salpinx)
- •Матка (uterus)
- •Тазова фасція (fascia pelvis; fascia pelvica)
- •Ендокринна система
- •Щитоподібна залоза (glandula thyroidea)
- •Прищитоподібна залоза (glandula parathyroidea)
- •Надниркова залоза (glandula suprarenalis)
Кровопостачання нирки
Кожна нирка (ren dexter et sinister) кровопостачається нирковою артерією (arteria renalis), яка в ділянці ниркових воріт (hilum renale) розгалужується на:
- передню гілку (ramus anterior);
- задню гілку (ramus posterior).
Ці гілки розгалужуються на сегментні артерії (arteriae segmentales) – позаниркові артерії. Вони утворюють внутрішньониркові артерії (arteriae intrarenales).
До внутрішньониркових артерій (arteriae intrarenales) належать:
- міжчасткові артерії (aa. interlobares);
- дугоподібні артерії (aa. arcuatae);
- міжчасточкові артерії (aa. interlobulares), або променеві кіркові артерії (aa. corticales radiatae);
- приносна клубочкова артеріола (arteriola glomerularis afferens), або приносна судина (vas afferens);
- виносна клубочкова артеріола (arteriola glomerularis efferens), або виносна судина (vas efferens);
- прямі артеріоли (arteriolae rectae);
- капсулярні гілки (rr. capsulares).
Внутрішньониркові артерії (arteriae intrarenales) починаються із міжчасткових артерій (arteriae interlobares), що відходять від сегментних артерій (arteriae segmentales), які на межі кіркової і мозкової речовин нирки (cortex et medulla renis) розгалужуються на дугоподібні артерії (arteriae arcuatae).
Від дугоподібних артерій (arteriae arcuatae) у кіркову речовину (cortex renalis) відходять променеві кіркові артерії (aa. corticales radiatae), або міжчасточкові артерії (aa.interlobulares).
Вони дають початок численним приносним клубочковим артеріолам (arteriolae glomerulares afferentes), що розгалужуються на капіляри, які утворюють нирковий клубочок (glomerulus corpusculi renis).
Від ниркового клубочка (glomerulus corpusculi renis) відходить виносна клубочкова артеріола (arteriola glomerularis efferens), яка знову ділиться на вторинні капіляри, що обгортають трубочки нефрона.
Послідовне розгалуження приносної клубочкової артеріоли (arteriola glomerularis afferens) та виносної клубочкової артеріоли (arteriola glomerularis efferens) на капіляри називається дивовижною артеріальною сіткою нирки (rete mirabile arteriosum renis).
Венозні капіляри утворюють у кірковій речовині зірчасті венули (vv. stellatae), від яких венозна кров (sanguis venosus) відтікає у прямі венули (venulae rectae), котрі впадають у променеві кіркові вени (vv. corticales radiatae), або вони ще називаються міжчасточковими венами (vv. interlobulares).
Далі кров відтікає у дугоподібні вени (vv. arcuatae), а вони переходять у міжчасткові вени (vv. interlobulares), останні формують ниркову вену (v. renalis), яка впадає у нижню порожнисту вену (vena cava inferior).
Утворення і щляхи виведення сечі
в межах нирки
Первинна сеча утворюється внаслідок фільтрації рідкої частини крові в капсулі нефрона (capsula nephroni), або ще її називають капсулою клубочка (capsula glomeruli) – капсулою Шумлянського-Боумена, яка охоплює кожний cудинний клубочок ниркового тільця (glomerulus corpusculi renalis), або ниркового клубочка.
Капсула ниркового клубочка (capsula glomeruli) разом із клубочком утворюють ниркове тільце (corpusculum renale) – тільце Мальпігі. Ці тільця, яких є декілька мільйонів, розміщені переважно у звивистій частині кіркової речовини (pars convoluta corticis renalis).
Від ниркового тільця відходить проксимальна частина канальця нефрона (pars proximalis tubuli nephroni), яка переходить у петлю нефрона (ansa nephroni) – петлю Генле.
Первинна сеча утворюється шляхом фільтрації із судинного клубочка (glomerulus) безбілкової рідини із плазми крові в клубочкову капсулу (capsula glomerularis).
Остання переходить через проксимальну та дистальну частини канальця нефрона (partes proximalis et distalis tubuli nephroni), що закінчується вставною частиною (pars conjungens).
Усі частини канальця нефрона обплітаються густою сіткою вторинних артеріальних капілярів, і внаслідок реабсорбції тут утворюється вторинна сеча.
Далі вироблена нефроном вторинна сеча відтікає у збиральну ниркову трубочку (tubulus renalis colligens), яка збирає сечу в сосочкові проточки (ductuli papillares), що закінчуються на верхівці ниркової піраміди сосочковими отворами (foramina papillaria).
Елементи нирки, де утворюється первинна і вторинна сеча, складають структурно-функціональну одиницю нирки – нефрон (nephronum).
Сосочкові отвори відкриваються на дірчастому полі (area cribrosa) верхівки піраміди в малі ниркові чашечки (calices renales minores).
Із малих ниркових чашечок сеча надходить у великі ниркові чашечки (calices renales majores), які зливаються і утворюють ниркову миску (pelvis renalis), а остання переходить у сечовід (ureter).