Блок інформації

Серед різновидів судово-медичної експертизи живих осіб найчастішим є експертиза з приводу визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. Заподіяння тілесних ушкоджень – один з досить складних для юридичного та судово-медичного аналізу злочинів проти життя та здоров’я особи. Для встановлення характеру і тяжкості тілесних ушкоджень призначення експертизи є обов’язковим (ст. 69 Карного процесуального кодексу України (2012 р.). Тлумачення терміну «тілесні ушкодження» викликає певні труднощі. У вітчизняній юридичній практиці під тілесними ушкодженнями розуміють порушення анатомічної цілісності тканин, органів, а також їх функцій, що виникають внаслідок дії одного чи кількох зовнішніх ушкоджуючих факторів: фізичних, хімічних, біологічних, психічних. Юридичний смисл встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень полягає в тому, що правова кваліфікація дій обвинуваченого (а отже і суворість покарання) залежить від розмірів шкоди, завданої здоров’ю потерпілого.

Згідно КК України розрізняють тілесні ушкодження (не «пошкодження»!) трьох ступенів тяжкості.

Стаття 121. Умисне тяжке тілесне ушкодження.

1. Умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, чи таке, що спричинило втрату будь-якого органу або його функції, психічну хворобу або інший розлад здоров’я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя, –

карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

2. Умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене способом, що має характер особливого мучення, або вчинене групою осіб, а також з метою залякування потерпілого або інших осіб, або вчинене на замовлення, або спричинило смерть потерпілого, –

карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років.

Стаття 122. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.

1. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину, –

карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені з метою залякування потерпілого або його родичів чи примусу до певних дій; –

караються позбавленням волі від трьох до п’яти років. Стаття 125. Умисне легке тілесне ушкодження.

1. Умисне легке тілесне ушкодження, –

карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.

2. Умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності, –

карається громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

Стаття 126. Побої і мордування.

1. Умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, –

карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.

2. Ті самі діяння, що мають характер мордування, вчинені групою осіб, або з метою залякування потерпілого чи його близьких, –

караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Під ударом в юридичній практиці в даному контексті розуміють одноразовий різкий вплив на тіло людини за допомогою певного предмета або частини тіла – руки, ноги, голови, що завдає фізичного болю. Побої – це багаторазове (два і більше) завдання ударів по тілу потерпілого, яке не спричинило тілесних ушкоджень. Інші насильницькі дії – це дії, крім удару та побоїв, які можуть полягати, зокрема, у щипанні, викручуванні кінцівок, защемленні тієї чи іншої частини тіла за допомогою будь-яких пристроїв, здушування шиї, виривання волосся, дії на тіло термічними факторами тощо. Під фізичним болем розуміється такий психічний стан особи, який характеризується стражданням, спричиненими фізичним впливом на його тіло. Якщо удар, побої або інші насильницькі дії не завдали потерпілому фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, вони не визнаються злочином. Характеру мордування удари, побої або інші насильницькі дії набувають тоді, коли вони полягають у багаторазовому або тривалому спричиненні болю (щипання, шмагання, завдання численних, але невеликих ушкоджень тупими чи гостроколючими предметами, дія термічних факторів та інші аналогічні дії).

Стаття 127. Катування.

1. Катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій з метою спонукати потерпілого або іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, –

карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

1. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, –

караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

Мучення, або заподіяння мук, – це дії, пов’язані з тривалим позбавленням людини їжі, пиття чи тепла, утримання її в шкідливих для здоров’я умовах (наприклад, в умовах, які позбавляють людину можливості використання будь-якого із її природних почуттів – зору, слуху, просторової або часової орієнтації тощо). До інших насильницьких дій можуть бути віднесені різні посягання на статеву недоторканість особи, дії, характерні для мордування, а також інші подібні дії, серед яких найбільш поширеними є підвішування тіла, придушування, тривала ізоляція, вплив на людину постійним та голосним звуком, примушуванням їсти неїстівні речовини тощо. Усі подібні дії супроводжуються стресом, почуттям жаху чи неспокою і здатні принизити особу, зламати її морально.

Кримінальний Кодекс України також призначає покарання за умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання (ст. 123); умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця (ст. 124); за необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст. 128).

ЗРАЗОК РОБОТИ СТУДЕНТА

Практичне заняття № 17. Демонстраційне проведення експертизи потерпілого з визначенням ступеня тяжкості тілесного ушкодження.