- •Міністерство охорони здоров'я україни
- •Методичні вказівки
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •5. План і організаційна структура навчального заняття з дисципліни.
- •Підготовка приміщень стоматологічного (кабінету) поліклініки та стаціонару
- •Підготовка рук
- •Обробка інструментарію
- •Дезінфекція використаного інструментарію
- •Предстерилізаційна обробка інструментарію.
- •Стерилізація інструментарію
- •1. Товщина дизінфікуючого засобу над поверхнею занурених інструментів в процесі дизінфікування повинна бути
- •2. Назвіть найприйнятніший спосіб стерилізації стоматологічних наконечників:
- •3. Виберіть з нищеперерахованих метод стерилізації марлевих серветок, рушників, ватних валиків і турунд:
Обробка інструментарію
Практично весь інструментарій, що застосовується у стоматології, контактує зі слизовою оболонкою або проникає в неї. У зв'язку з цим перенос інфекціі може відбутися при проведенніі як лікувальних, так і діагностнчних маніпуляцій.
Умовно всі предмети, що використовуються при наданні стоматологічноі допомоги, можна розділити за ознакою створення критичної ситуації зараження інфекцією на три групи: критичні, напівкритичпі та некритичні.
До критичної групи в стоматології варто віднести всі предмети, поверхні котрих зазвичай проникають в пошкоджену слизову оболонку або торкаються її: голки, скальпелі, зонди, бори і т.п. Всі вони обов'язково повинні піддаватися стерилізацїї.
До напівкритичних відносяться предмети, поверхні яких при звичайному лікуванні не проникають у слизову оболонку порожнини рота. Вони можуть не піддаватися стерилізації, але повинні дезінфікуватися на високому рівні.
До некритичних відносяться ті предмети в стоматологічному кабінеті, поверхні котрих взагалі не контактують із слизовою оболонкою пацієнта (робочі поверхні, зубо-лікарське крісло, ручки світильників, кнопки керування, підлога, стіни стоматологічного кабінету і т.п.). Вони не підлягають стерилізації і вимоги у відношенні до режиму їх дезінфекції дещо нижчі, ніж ті вимоги, що ставляться до напівкритичних.
У лікувальній зоні (у зоні розбризкування) повинні знаходитися тільки критичні та напівкритичні предмети, а некритичні - поза цією зоною.
Таким чином, дезінфекції в стоматологічному кабінеті повинні піддаватися всі предмети, що там знаходяться, а стерилізації - лише певна частина.
3 усіх існуючих методик проведения дезінфекці'і (фізичних та хімічних) у стоматологічному закладі застосовуються кип'ятіння, протирання, замочування в розчині деззасобу.
Кип'ятіння рекомендується для знезаражування виробів із скла, металу, термостій-ких полімерних матеріалів, гуми. Кип'ятіння здійснюється в закритому посуді при по-вному зануренні виробів у воду.Припускається кип'ятіння як у дистильованій воді, так і в дистильованій воді з двовуглекислим натрієм (питною содою). Експозиція ведеться з моменту закипания.
Протирания використовується для дезінфекці'і поверхонь, предметів догляду, виробів медичного призначення. Протирания провалиться дворазово з інтервалом 15 хви-лин та наступною дезінфекцією 60 хвилин (або до повпого висихання).Допускасться комбіноване використання зрошення з наступним протираниям через 15 хв.
Занурення (або замочування) застосовується для дезінфекції виробів медичного призначення, білизни, посуди для виділень, предметів догляду за хворим, прибирального інвентарю, а також малоцінних предметів та сміття перед їх утилізацією.
При замочуванні об'єкти повинні бути повністю занурені в дезінфікуючий розчин у закритих ємкостях. Дезінфікуючі розчини використовують 1 раз. Після використання хімічних дезінфікуючих препаратів, вироби медичного призначення промивають проточною водою протягом 3 хв. Залишки хімічних препаратів із поверхонь видаляють ганчіркою, змоченою водопровідною водою.