Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
тема № 21 укр.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
12.02.2015
Размер:
253.04 Кб
Скачать

5. План і організаційна структура навчального заняття з дисципліни.

Етапи заняття

Розподіл часу

Види контролю

Засоби навчання

1.

Підготовчий етап

15хв

практичні завдання,ситуаційні задачі, усне опи­тування за стан­дартизованими переліками питань.

під­ручники, посібни­ки, методичні рекомендації.

1.11.1

О Організаційні питання.

1.2

Формування мотивації.

1.3

Контроль

початкового рівня підготовки.

2.

Основний етап

.

55хв

3.

Заключний етап

20 хв

тестові завдання

тестові завдання

3.1.

Контроль кінцевого рівня підготовки.

3.2.

Загальна оцінка навчальної діяльності студента.

3.3

Інформування студентів про тему наступного заняття.

Зміст теми:

Тимчасова коренева обтурація. Зазвичай при эндодонтическом лікуванні кореневий канал намагаються пломбувати відразу ж після його препарування. Це зменшує ризик інфікування кореневого каналу, скорочує час лікування, дає значно менше постпломбувальних ускладнень і набагато кращий прогноз, чим лікування в декілька відвідувань. Відстрочене пломбування сприяє розмноженню мікрофлори, що залишилася або знову занесеної, в системі каналу. Проте за наявності деструктивних змін в періапікальних тканинах лікування часто доводиться проводити в декілька сеансів.

Пломбування кореневих каналів у зубах із несформованим коренем після девітальної екстирпації проводитися так само у 2 етапи, як і при проведенні вітальної екстирпації. Перший етап передбачає пломбування кореневого каналу кальційвмісними або цинкевгеноловою пастами.

Аплікація медикаментозних препаратів (між відвідуваннями) не завжди дозволяє досягти необхідного ефекту, оскільки наявність порожнеч в каналі створює умови для розвитку мікрофлори і реінфекції. У цих ситуаціях кореневий канал прийнятніше заповнювати пластичними нетверднучими матеріалами (лікувальними пастами).

Заповнення кореневого каналу лікувальними пастоподібними матеріалами призводить до зменшення эндодонтического простору і активного безперервного і тривалого виділення лікувальних іонів. Завдяки тимчасовій кореневій обтурації досягається щільніший контакт медикаментозних препаратів з мікроорганізмами, що дозволяє очистити дентинні канальці від мікроорганізмів і ендотоксинів, що вивільняються при їх розпаді. Тимчасова обтурація дозволяє купірувати запалення періапікальних тканин шляхом нейтралізації утримуваного каналу.

Цю методику можна використовувати також в тих випадках, коли эндодонтичне лікування неможливо закінчити в один сеанс через дефіцит часу, трудності проходження кореневого каналу, наявності кровоточивості або ексудації з кореневого каналу.

Тимчасова коренева обтурація допомагає висушити канал, запобігає повторному інфікуванню обробленого каналу і проникненню в нього ротовій рідині, а також служить додатковим бар'єром при порушенні крайового прилягання тимчасової пломби.

Одним з головних завдань тимчасової обтурації кореневого каналу є апексификация — утворення в області несформованої верхівки постійного зуба бар'єру з твердої цементоподобной тканини.

Кореневі канали пломбують до отвору верхівки кореня паста­ми, що не чинять подразливого впливу на періодонт. Пасти, що зас­тосовуються для пломбування кореневих каналів тимчасових зубів, мають відповідати певним вимогам, а саме:

  • розсмоктуватися в міру резорбції кореня тимчасового зуба;

— легко уводитися в кореневий канал;

— бути безпечними для періапікальних тканин і зачатка пост­ійного зуба;

— швидко розсмоктуватися у разі виведення їх за отвір верхівки кореня;

— мати антисептичну дію;

— мати адгезію до стінок кореневого каналу;

— не давати усадку в кореневому каналі;

— легко видалятися з кореневого каналу в разі необхідності;

— бути рентгеноконтрастними;

— не фарбувати зуб.

Слід зазначити, що на сьогодні не існує матеріалу, який повною мірою відповідав би всім цим вимогам. Для пломбування кореневих каналів у тимчасових зубах найчастіше використовують цинк-евге­нолову пасту, йодоформну або тимолову пасти, в окремих випадках— резорцин-формалінову пасту з додаванням йодоформу.

Групи пломбувальних матеріалів.

Пломбувальні матеріали за фізико-хімічними властивостями поділяються на такі групи:

  • Пластичні, що не тверднуть

  • Пластичні, що тверднуть

  • Тверді ( штифти)

Пластичні пломбувальні матеріали, що не тверднуть, -- це антисептичні пасти, основу яких становить окис цинку ( біла глина) та гліцерин, до паст додають як активний компонент різноманітні антисептичні речовини. З цієї групи паст найчастіше застосовують йодоформну, норсульфазолову, асфалінову. Ці пасти не тверднуть у кореневому каналі і швидко розсмоктуються. М’які антисептичні пасти застосовують для пломбування кореневих каналів молочних зубів, в яких розсмоктування кореня і пломбувального матеріалу повинно йти паралельно. Замішують пасту на одній з неподразнюючих олій: гвоздичній, облепіховій, камфорній, каротолині або на гліцерині. Потім в нх додають активні компоненти, які мають антисептичні, болезаспокійливі, ремінералізуючі, остеотропні та інші властивості, найчастіше сульфаніламіди, анестезин, гідроокис кальцію, фторид натрію, метилурацил, йодоформ, вітаміни, ферменти, рентгенконтрастні речовини. Пасти можуть бути приготовані перед пломбуванням або випускатися у готовому вигляді. Можна використовувати офіцінальні пасти (метилурацилова, солкосерілова, пропоцеум). Метилурацилову пасту змішують з піромекаіном, додаючи для рентгенконтрастності фосфат-цемент чи сульфит барію. Вони впливають виражено бактерицидно, легко вводяться в канал, де практично не твердіють і тому можуть бути виведені з нього. Методика заповнення кореневого каналу досить проста. В попередньо висушений канал пасту вводять за допомогою штопфера з ендодонтичного набору, кореневої голки зі зрізаним кінчиком чи зонда. Якщо канал добре прохідний, можна використовувати ватні турунди, намотані на кореневу голку. Щоб матеріал не прилипав до інструменту, останній спочатку обволікується тим порошком, який використовувався попередньо для замішування пасти. Коловими і поступовими рухами кореневої голки пасту притирають до стінок кореневого каналу, просувають до верхівкового отвору і конденсують в каналі. Основним недоліком пластичних нетвердіючих матеріалів є те, що вони проникні для тканинної рідини, з часом розсмоктуються, не створюють ізоляції біляверхівкових тканин від інфікованих мікро- та макроканалів. Тому їх недоцільно застосовувати для пломбування кореневих каналів постійних зубів. Крім того, внесені в пасту антисептичні препарати, можуть мати алергичні властивості або до них може проявлятися індивдуальна підвищена чутливість.

Біодент – пластичний нетвердіючий пломбувальний матеріал, який містить евгенол і спеціальний компонент – імуномодулятор, який стимулює процеси ренгенерації в періодонті, відновлює порушену реактивність, не впливає місцево подразнююче і загальнотоксично на переапікальні тканини, слизову оболонку, не забарвлює тканини зуба, рентгенконтрасний. В комплект входить туба з пастою і спеціальний наконечник, який дозволяє економно використовувати матеріал. Матеріал призначений для пломбування кореневих каналів молочних зубівз несформованими коренями і коренями ,які розсмоктуються, постійних зубів – з несформованими коренями при лікуванні пульпіта і періодонтита, для заапікальної тарепії дструктивних форм хронічного верхівкового періодонтиту постійних зубів зі сформованими коренями. В якості лікувальної пасти при випадковому розкритті пульпи зуба, при вітально-ампутаційному методі лікування пульпіту молочних і постійних зубів.

Соседние файлы в предмете Детская стоматология