- •Міністерство освти і науки, молоді та спорту україни
- •Тема 23: Патофізіологія системи крові. Еритроцитози. Анемії, спричинені крововтратою.
- •1. Яке порушення загального об’єму крові спостерігається в початковій фазі гострої крововтрати?
- •Самостійна робота студентів
- •3 Х Hb г/л
- •Перевірка кінцевого рівня знань.
- •3.Яке порушення загального об’єму крові слід очікувати в разі шоку, коли кров депонується у розширених судини черевної порожнини?
- •4.Хворий, що потрапив у дтп втратив значну кількість крові. У клініці йому було перелито 1000 мл 0,9%NaCl та еритроцитарної маси -500мл.
- •5.В клініку доставили пацієнта 32 років з масивною крововтратою внаслідок автодорожної травми. Пульс - 110 уд/хв., чд - 22 за хв., ат - 100/60 мм.Рт.Ст. Гематокрит 38%.
- •14. Хвора, 36 років, доставлена до клініки з скаргами на загальну слабкість, запаморочення. Об’єктивно: шкіра бліда. В аналізі крові: ер. – 3х1012/л, Нв–60г/л, шзе -12 мм/год.
- •Тема 24: Гемолітичні анемії та анемії, спричинені порушенням еритропоезу.
- •Самостійна робота
- •Перевірка кінцевого рівня знань
- •2. У хворого еритроцитів – 1,61012/л, гемоглобіну–70 г/л. В мазку крові – анізоцитоз, пойкілоцитоз, мегалоцити, ретикулоцитів немає, полісегментація нейтрофілів, лейкопенія.
- •3. Гемоглобін – 90г/л, еритроцити – 2,9×1012/л. В мазку крові: ретикулоцити – 130%0. В крові збільшений вміст непрямого білірубіну.
- •9.У хворого на малярію під час лікування примахіном розпочався гемоліз еритроцитів. При обстеженні в еритроцитах виявлено недостатність ферменту глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.
- •10.Еритроцити – 2,9х1012/л, Нb - 88г/л, ретикулоцити - 0,5%. У мазку: пойкілоцити, гіпохромні еритроцити. Залізо сироватки крові - 80мкмоль/л.
- •11. Хворий приймав анальгін у зв'язку з появою зубного болю. Через дві доби з'явилася темна сеча, іктеричність склер, слабкість.
- •12.У хворого, який приїхав з Тунісу, під час обстеження виявлено ознаки β-таласемії.
- •13. У хворого час від часу істотно знижується вміст гемоглобіну і еритроцитів в крові. З анамнезу з'ясовано, що ці напади завжди виникають після вживання кінських бобів.
- •15.Еритроцити – 3,0*1012/л; Hb – 90г/л; ретикулоцити – 0,5%. В мазку: пойкілоцити, гіпохромні еритроцити. Залізо сироватки крові – 80мкмоль/л. Для якої патології це характерно?
- •Тема 25: патологія білої крові. (лейкоцитози. Лейкопенії.)
- •Самостійна робота
- •Перевірка кінцевого рівня знань
- •2. Із анамнезу відомо, що у хворого аскаридоз. В крові – лейкоцитоз (15,0х109/л).
- •3. Тривалий прийом цитостатиків викликав у хворого появу некротичної ангіни.
- •7. Назвати характерні зміни лейкоцитів при аскаридозі і гострому гнійному апендициті.
- •8. В лейкоцитарній формулі наступні зміни: мієлоцити – 4%, метамієлоцити – 16%, паличкоядерні нейтрофіли – 28%, сегментоядерні нейтрофіли – 36%, лімфоцити – 8%, моноцити – 8%.
- •9. Чоловік 26-ти років перебуває в торпідній стадії шоку внаслідок автомобільної аварії. В крові: лейк.-3,2 х 109/л.
- •11.Після вживання меду у підлітка з'явились висипання на шкірі і лейкоцитоз.
- •Тема 26 : патологія білої крові. (лейкози. Лейкемоїдні реакції)
- •Самостійна робота
- •Перевірка кінцевого рівня знань
- •Тема 27: порушення системи гемостазу.
- •Самостійна робота студентів
- •Тести з бази даних «крок-1» - 2011р.
- •2. У хворого на цироз печінки з’явилися ознаки геморагічного синдрому.
- •3. У хворого на механічну жовтяницю з’явилися на шкірі петехії (точкові крововиливи).
- •4. Як відомо, скарлатину супроводжують висипання.
- •5. З анамнезу хворого, який звернувся зі скаргами на поширені точкові крововиливи, стало відомо, що йому було проведено декілька переливань цільної крові.
- •7. Хворий страждає на хронічний лімфолейкоз. Під час обстеження: еритроцити- 2,7х1012 /л, гемоглобін – 60 г/л, лейкоцити – 23х109/л, тромбоцити -60х109/л.
- •8. На гемофілію а хворіє хлопчик 5 років. Батьки хворого здорові.
- •12. Хворого на синдром тривалого розчавлювання з клінічною картиною гострої ниркової недостатності (анурія, азотемія, інтоксикація) госпіталізовано у відділення реанімації.
- •13.Після імплантації пацієнту штучного клапана серця у нього з’явилася схильність до кровотеч. Кількість тромбоцитів 100х109/л.
- •14.У хворого опікова хвороба ускладнилася двз-синдромом.
- •Тема23: патологія крові: Еритроцитози. Анемії, спричинені крововтратою______________________________________________ 3
Міністерство освти і науки, молоді та спорту україни
ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМ. М.І. ПИРОГОВА
ПАТОЛОГІЯ КРОВІ
НАЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК
З ПАТОФІЗІОЛОГІЇ
ДЛЯ СТУДЕНТІВ ІІІ КУРСУ
МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ
МОДУЛЬ №2 ПАТОЛОГІЯ ОРГАНІВ І СИСТЕМ
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ №4 ПАТОЛОГІЯ КРОВІ
ВІННИЦЯ – 2012
Начально-методичний посібник затверджений на навчально-методичному засіданні кафедри патофізіології (протокол №9 від 30.12.11р), а також на засіданні профільного методкому (голова – проф. Степанюк Г.І.).
Укладачі: завідувач кафедри патофізіології, д.м.н.,доц. Рикало Н.А.
асистент кафедри патофізіології Пилипонова В.В.
асистент кафедри патофізіології Гриценко А.С.
Рецензент: доц. кафедри патологічної анатомії Федорченко О.В.
Начально-методичний посібник рекомендований студентам 3 курсу медичного факультету для практичних занять з патофізіології.
Начально-методичний посібник розроблений на підставі типової навчальної програми (Внниця, 2007)
Тема 23: Патофізіологія системи крові. Еритроцитози. Анемії, спричинені крововтратою.
Актуальність теми:
Патологічні зміни можуть виникати в будь-якій складовій частині системи крові – в кровотворних органах, крові, що циркулює або депонована в судинах, в органах і тканинах, де кров руйнується, а також у сукупченнях лімфоїдної тканини, що міститься в некровотворних органах. Ці складові тісно взаємопов’язані, внаслідок чого патологічний процес, як правило не буває строго ізольованим, і на нього реагує система крові в цілому, хоч виявленість реакцій з боку окремих її компонентів буває різною.
Анемія може супроводжувати найрізноманітніші захворювання шлунково-кишкового тракту, нирок, сечостатевої та ендокринної систем, інфекційні і паразитарні захворювання, злоякісні новоутворення та ін.
Знання основних причин виникнення, механізмів розвитку, морфологічних змін при різних видах анемій дає можливість лікарю не тільки вчасно поставити діагноз, але і вибрати вірну тактику лікування, визначитись із заходами профілактики.
Загальна мета заняття: уміти характеризувати різні анемії.
Засвоїти основні причини і механізми розвитку різних видів анемій.
Уміти розрізняти анемії за патогенезом, колірним показником, здатністю до регенерації, типом кровотворення.
Уміти розкрити етіологію та механізми розвитку еритроцитозу.
Для цього необхідно уміти (конкретні цілі):
1. Представити класифікацію анемій.
2. Визначити кількість гемоглобіну, підрахувати кількість еритроцитів та колірний показник.
3. Визначити анемію за даними аналізу крові
4. Пояснити ознаки регенерації та дегенерації кісткового мозку.
5. Дати визначення еритроцитозу та пояснити причини і механізми розвитку.
6. Пояснити кількісні та якісні параметри крові у новонароджених та в різні вікові періоди.
Для реалізації цілей навчання необхідні базисні знання-уміння.
1. Функції крові (кафедра нормальної фізіології).
2. Фізико-хімічні властивості крові (кафедра нормальної фізіології).
3. Кровотворення, його регуляція (кафедра нормальної фізіології, кафедра гістології).
4. Кількість еритроцитів та гемоглобіну в нормі, методика їх підрахування (кафедра нормальної фізіології).
5. Визначення колірного показника (кафедра нормальної фізіології).
Інформацію, необхідну для поповнення базисних знань-умінь з цих питань, можна знайти в наступних підручниках:
1. М. Р. Гжегоцький, В.І. Філімонов та ін. Фізіологія людини, К. "Книга плюс", 2005р., С. 254-264, 283-286.
2. Вільям Ф. Ганонг. Фізіологія людини, Л., 2002р., С. 473-500.
3. О.Д. Луцик, А.Й. Іванова та ін. Гістологія людини К., "Книга плюс", 2003р., С. 127-133, 142-160.
Перевірка вихідного рівня знань-умінь.
Дайте відповідь на теоретичні питання:
Теоретичні питання:
1. Загальна кількість еритроцитів у жінок і у чоловіків.
2. Загальна кількість гемоглобіну у жінок і у чоловіків.
3. Колірний показник в нормі. Що він показує?
4. Визначення поняття «анемія».
5. Назвіть якісні зміни еритроцитів.
6. Назвіть клітини, які відносяться до регенеративних форм еритроцитів.
7. Класифікація анемій за етіологією.
8. Класифікація анемій за патогенезом.
9. Класифікація анемій за колірним показником.
10.Класифікація анемій за типом кровотворення.
11.Класифікація анемій за здатністю кісткового мозку до регенерації.
12.Які клітини еритроцитарного ряду відносять до клітин патологічної регенерації?
13.Визначення поняття «еритроцитоз».
14.Види еритроцитозу ?
Еталони відповідей теоретичних питань:
1. Загальна кількість еритроцитів у жінок: 3.9 - 4.7 х 1012/л,
у чоловіків: 4.5 - 5.0 х 1012/л.
2. Загальна кількість гемоглобіну у жінок: 120-140г/л,
у чоловіків 140-160г/л.
3. Колірний показник в нормі 0,85-1,15. КП показує, скільки гемоглобіна в одному еритроциті.
4. Анемія –це гематологічний синдром або самостійне захворювання, яке характеризується зниженням кількості гемоглобіну і еритроцитів в одиниці об’єму крові і супроводжується якісними змінами еритроцитів.
5.Пойкілоцитоз, анізоцитоз, анізохромія, патологічні включення (тільця Жоллі, кільця Кабо, базофільна зернистість).
6.Ретикулоцити, поліхроматофіли.
7.Спадкові, набуті.
8.Дизеритропоетичні, гемолітичні (спадкові, набуті), постгеморрагічні (гострі, хронічні).
9. Нормо-, гіпо-, гіперхромні.
10.З еритробластичним та з мегалобластичним типом кровотворення.
11.Регенераторні, гіпорегенераторні, гіперрегенераторні та арегенераторні.
12.Мегалобласти, мегалоцити.
13.Еритроцитоз – це абсолютне або відносне збільшення кількості еритроцитів в одиниці об’єму крові.
14.Первинний (спадковий, набутий), вторинний.
Тести для контролю початкового рівня знань: