Vііі. Показання і техніка конікопункції та конікотомії. Знайомство з портативним апаратом швл
Іноді виникають ситуації, коли інтубацію трахеї провести неможливо, не заподіявши пацієнтові додаткових ушкоджень (перелом шийного відділу хребта, коли розгинання голови в момент інтубації може виявитися смертельною травмою для постраждалого), або інтубація технічна нездійсненна через великі разможжені кістки лицьового черепа, непрохідного для інтубаційної трубки набряку гортані, фіксованого стороннього тіла гортані. У подібних випадках вдаються до конікотомії або трахеостомії. Ці втручання є хірургічною операцією і вимагають найсуворішого дотримання асептики і антисептики.
Конікотомія. Пацієнта укладають на спину, підклавши валик на рівні лопаток. Шкіру шиї і верхньої частини грудної клітини обробляють антисептиком, як при хірургічній операції. Намацують проміжок між перстневідним і щитовидним хрящами. Тут знаходиться конусоподібна зв'язка, яку і слід розсікти. У цьому місці після інфільтраційної анестезії 0,25%-ним розчином новокаїну проводять поперечний розріз шкіри довжиною 1см. Конусоподібну зв'язку розсікають і через отвір вводять будь-яку відповідну за розміром трахеостомічну канюлю, яку закріплюють марлевою смужкою, обведеною навколо шиї пацієнта. За відсутності канюлі можна ввести трубку, відрізану від системи для переливання крові. Для фіксації трубку проколюють звичайної шпилькою і з її допомогою закріплюють марлевою смужкою, як звичайно.
Для коникотомії використовують конікотом. Він складається з трахеостомічної канюлі, всередині якої розташовується колюче - ріжучий стилет. Після проколювання стилетом конусоподібної зв'язки, стилет видаляється, а канюля залишається в просвітлі трахеї
Мал. 29 . Оперативні способи забезпечення прохідності верхніх дихальних шляхів:
а - конікотомія; б - трахеостомія; в - пункдіонна трахеотомія
Конікотомія
Показання:
проведення СЛР;
значне пошкодження обличчя, опік верхніх дихальних шляхів;
• обструкція верхніх дихальних шляхів унаслідок набряку, кровотечі чи наявності стороннього тіла;
безуспішна ендотрахеальна інтубація. Протипоказання:
діти молодше 12 років. Знеболення:
засоби для місцевого знеболення (лідокаїн, новокаїн, меркаїн).
Оснащення:
скальпель;
розширювач трахеї;
трахеостомічна чи ендотрахеальна трубка;
антисептичний розчин, рукавички, серветки;
дихальний мішок типу Амбу, кисень;
шовний матеріал;
кровоспинні затискачі.
Техніка виконання
1). Обробіть антисептиком і відмежуйте стерильними серветками передню поверхню шиї — виконайте у випадку, коли немає загрози життю пацієнта.
2). Пропальпуйте крікотиреоїдну зв'язку, яка розташовується нижче щитовидного хряща, до перстнеподібного хряща по середній лінії шиї.
3). Зафіксуйте щитовидний хрящ пальцями однієї руки і зробіть поперечний розріз довжиною приблизно 2 см через крікотиреоїдну зв'язку. Неможливість введення канюлі у трахею може бути пов'язана зі створенням помилкового ходу у тому випадку, якщо крікотиреоїдна зв'язка не розсічена повністю. Для попередження цього захопіть рукою щитовидний хрящ і зафіксуйте трахею по середній лінії у момент розсічення крікотиреоїдної зв'язки (мал. 30-31).
4). Введіть розширювач трахеї у розріз та обережно розведіть краї рани. При відсутності розширювача, введіть у розріз поперек трахеї рукоятку скальпеля і поверніть її на 90 градусів .
5). Введіть трахеостомічну або ендотрахеальну трубку і потім витягніть провідник.
6). Роздуйте манжетку, приєднайте мішок Амбу або апарат ШВЛ і проведіть вентиляцію пацієнта 100%-ним киснем.
7). Виконайте аускультацію легень пацієнта і переконайтеся, що дихальні шуми вислуховуються рівномірно з обох сторін (див. інтубація трахеї).
8). Зафіксуйте трахеостомічну трубку до шкіри.
Ускладнення:
зовнішня кровотеча — частіше поверхнева і зупиняється самостій но; якщо необхідно, виконайте пальцьове притискання, накладіть затискачі або лігатуру;
ушкодження стравоходу — потрібна негайна консультація хірурга.