Змістовий модуль 2. Догляд за хірургічними хворими. Практичне заняття №9(3)

Тема: Санітарно-гігієнічний режим у хірургічному стаціонарі. Методи антисептики.

І. Актуальність теми

Сьогоднішній студент, а в майбутньому медичний працівник лікувально-профілактичного закладу повинен знати про проблему внутрішньолікарняних інфекцій, про їх вплив на перебіг основного захворювання, про смертність, яка є інколи наслідком розвитку інфекції. Крім того, йому повинно бути відомо про інфекції, які частіше зустрічаються в тому чи іншому стаціонарі, шляхи передачі цих інфекцій, фактори, що сприяють розвитку внутрішньолікарняної інфекції.

Майбутній фахівець повинен знати, що не тільки пацієнт наражається на ризик зараження внутрішньолікарняною інфекцією. До групи ризику, в першу чергу, потрапляють медичні працівники: лікарі, медичні сестри, молодший медичний персонал. Як свідчить практика, чим менше медичний персонал знає про небезпеку зараження інфекціями, тим більша вірогідність заражень. Добре підготовлений персонал, який знає про небезпеку зараження, робить значно менше помилок і вірогідність зараження зводиться, практично, нанівець.

З огляду на вище вказане, знання про санітарно-епідеміологічний режим у стаціонарах є надзвичайно актуальними і обов’язковими для вивчення майбутніми працівниками служби охорони здоров’я.

ІІ. Цілі заняття:

1. Мати уяву про внутрішньолікарняну інфекцію, джерела та шляхи її передачі (α=І).

2. Мати уяву про санітарно-епідемічний режим у відділенні (α=І).

3. Знати визначення антисептики, сутність методів сучасної антисептики (α=ІІ).

4. Знати заходи безпеки медичного персоналу від інфекції (α=ІІ).

5. Знати правила безпеки медичного персоналу при роботі з дезінфектантами (α=ІІ).

6. Знати організаційні заходи для підтримання санітарно-гігієнічного режиму у відділенні хірургічного профілю (α=ІІ).

7. Вміти приготовити розчини хлорного вапна та хлораміну (α=ІІІ).

8. Вміти провести вологе прибирання приміщень хірургічного відділення (α=ІІІ).

9. Вміти провести дезінфекцію виробів медичного призначення (α=ІІІ).

ІІІ. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь

Література:

Основна:

1. Методичні розробки для аудиторної та самостійної роботи студентів.

2. Загальна хірургія / За ред. С.П.Жученко, М.Д.Желіби, С.Д.Хіміча – Київ.: Здоров’я, 1999, – С. 81-102.

3. Хірургія. Т. І : Підручник з загальної хірургії / За ред. Я.С.Березницького, М.П.Захараша, В.Г.Мішалова, В.О.Шидловського. – Дніпропетровськ: РВА “Дніпро-VAL”, 2006. – С. 92-102.

4. Симодейко А.А., Філіп С.С., Болдижар О.О., Пантьо В.І. Практичні навики з загальної хірургії з доглядом за хворими. – Ужгород, 2001. – С.33-65.

5. Черенько М.П., Ваврик Ж.М. Загальна хірургія з анестезіологією, з основами реаніматології та догляду за хворими. – К.: Здоров’я, 1999. – 30-40, 60-67.

6. Гостищев В.К. Общая хирургия: Учебник. – М.: Медицина, 1993. – С. 52-62.

7. Сырбу И.Ф., А.С. Писаренко, В.А. Могильный, А.В. Капшитарь Уход за хирургическими больными (учебное пособие для студентов медицинских вузов). – Запорожье, 1995. – С. 61-72.

8. Гребенёв А.Л., Шептулин А.А. Основы общего ухода за больными: Учеб. Пособие. – М.: Медицина, 1991. – С. 32-38.

Додаткова:

1. Грандо А.А., Грандо С.А. Врачебная этика и деонтология. – К.: Здоров’я, 1994.

Тести та задачі для перевірки вихідного рівна знань

До фізичної антисептики відноситься:

а) Застосування дренажу (+)

б) Застосування пеніциліну

в) Застосування сорбентів (+)

г) Застосування хлораміну

д) Застосування анатоксину

До механічної антисептики відноситься:

а) Видалення здорової тканини з рани за допомогою скальпелю

б) Видалення змертвілої тканини з рани за допомогою скальпелю (+)

в) Видалення з рани стороннього тіла (+)

г) Видалення змертвілої тканини з рани за допомогою трипсину

д) Видалення з рани вмісту за допомогою сорбенту

До біологічної антисептики відноситься:

а) Застосування цефтриаксону (+)

б) Застосування сорбентів

в) Застосування протиправцевої сироватки (+)

г) Застосування перекису водню

д) Застосування механічної некректомії

До хімічної антисептики відноситься:

а) Застосування протиправцевого анатоксину

б) Застосування поверхнево-активних речовин (ПАВ) (+)

в) Застосування УФО

г) Застосування бактеріофагу

д) Застосування хлораміну (+)

Дезінфекція забезпечує:

а) Видалення змертвілих тканин разом із мікроорганізмами з рани

б) Видалення гною з рани

в) Знищення мікроорганізмів в рані за допомогою хімічних антисептиків

г) Знищення патогенних мікроорганізмів в середовищі, що оточує людину (+)

д) Знищення переносників патогенних мікроорганізмів (комах, кліщів тощо) (+)

До розділів дезінфекції відноситься:

а) Дарсонвалізація

б) Дезінтоксикація

в) Дератизація (+)

г) Власне дезінфекція (+)

д) Деконтамінація

Власне дезінфекція забезпечує:

а). Знищення вегетативних форм мікроорганізмів на хірургічних інструментах (+)

б) Знищення всіх форм мікроорганізмів на операційній білизні

в) Знищення вегетативних форм мікроорганізмів в рані

г) Знищення всіх форм мікроорганізмів в рані

д) Знищення мікроорганізмів на стінах та підлозі в операційній (крім спор) (+)

Стерилізація забезпечує:

а) Знищення мікроорганізмів на стінах та підлозі в операційній (крім спор)

б) Знищення всіх форм мікроорганізмів на операційній білизні (+)

в) Знищення вегетативних форм мікроорганізмів на хірургічних інструментах

г) Знищення всіх форм мікроорганізмів в рані

д) Знищення всіх форм мікроорганізмів на хірургічному інструментарії (+)

До універсальних заходів безпеки медичного персоналу від інфекції відноситься:

а) Контактувати з поверхнею ушкодження без застосування рукавичок

б) Дотримання правил техніки безпеки: обережне поводження з використаною голкою, обережне передавання гострих інструментів тощо (+)

в) Проведення вакцинації медпрацівникам, які мають справу з кров’ю (хірургам, маніпуляційним медичним сестрам, операційним сестрам), вакциною HB_sAg (+)

г) Проведення вакцинації медпрацівникам які не мають справу з кров’ю вакциною HB_sAg

д) Миття рук медичними працівниками тільки перед прийомом їжі

Заміну натільної білизни хворим проводять:

а) Не рідше одного разу на 7 діб (+)

б) Не рідше одного разу на 14 діб

в) Не рідше одного разу на 3 доби

г) У випадку забруднення (+)

д) Не проводять, якщо вона протягом перебування хворого в стаціонарі не забруднилась

Прибирання з використанням дезінфікуючих засобів виконують:

а) Щоденно у кабінеті старшої сестри відділення

б) Щоденно у палатах для хворих з чистими післяопераційними ранами

в) Щоденно у палатах для хворих із гнійно-септичними захворюваннями (+)

г) В палаті після заміни білизни у хворих (+)

д) Щоденно у холі відділення

Де повинен знаходитись на лікуванні хворий з гнійно-септичним процесом?

а) На “чистій” половині хірургічного відділення

б) На “гнійній” половині хірургічного відділення (+)

в) У відділенні гнійно-септичної хірургії (+)

г) У відділенні абдомінальної хірургії

д) У терапевтичному відділенні

Стерилізація забезпечує знищення:

а) Всіх видів і форм мікроорганізмів (+)

б) 95% всіх видів мікроорганізмів

в) Тільки патогенних вірусів

г) 100% всіх видів і форм мікроорганізмів (+)

д) 80% всіх анаеробних мікроорганізмів

До біологічної антисептики відносять:

а) застосування протеолітичних ферментів (+)

б) застосування дренажу рани

в) застосування поверхнево-активних речовин

г) застосування еритроміцину (+)

д) застосування магнітотерапії

До хімічної антисептики відносять:

а) Застосування напівсинтетичних пеніцилінів

б) Застосування протигангренозної сироватки

в) Застосування фурациліну (+)

г) Застосування поверхнево-активних речовин (+)

д) Застосування сорбентів.