- •Тимчасова структура міністерства
- •Тема 2 Природокористування його види та форми.
- •1. Підходи до економічної оцінки природних ресурсів
- •1) За територіальною належністю:
- •2. Ліцензування на право користування природними ресурсами.
- •2. Лімітування природокористування
- •3. Договірні форми природокористування
- •Лізингові та орендні відносини в області природокористування.
- •Договірні відносини на ринку екологічних послуг.
- •Договір комплексного природокористування.
- •4. Поняття екологічного контролю.
- •5. Екологічне маркування.
- •Знаки екологічного маркування
- •Маркування пакувальних матеріалів
- •Маркування електроніки і побутової техніки
- •Маркування екологічних товарів
- •Маркування продуктів харчування
- •Маркування косметики
- •Екологічне маркування в Україні
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 3 Екологічна експертиза технічних проектів.
- •Гласність екологічної експертизи
- •Участь громадськості в процесі екологічної експертизи
- •Об'єкти державної екологічної експертизи
- •Громадська екологічна експертиза
- •Інші екологічні експертизи
- •Органи державного управління в галузі екологічної експертизи
- •Експертні та консультативні ради екологічної експертизи.
- •Зміст висновків екологічної експертизи
- •Оскарження висновків державної екологічної експертизи
- •Визнання висновків державної екологічної експертизи недійсними
- •Фінансування інших екологічних експертиз
- •Тема 4 Екологічний аудит
- •1. Поняття екологічного аудиту.
- •2. Історія виникнення екологічного аудиту
- •3. Послуги, об’єкти і суб’єкти екологічного аудиту
- •4. Правові та організаційні особливості проведення екологічного аудиту.
- •5. Органи управління в сфері екологічного аудиту
- •6. Права й обов’язки екоаудиторів і екоаудиторьских організацій
- •6. Права й обов’язки екоаудиторів і екоаудиторьских організацій
- •Тема 6. Еколого-економічна оцінка природних ресурсів та екологічний ризик.
- •1 Економічна оцінка природних ресурсів
- •2 Основні концепції оцінки природних ресурсів
- •3 Абсолютна та порівняльна економічні оцінки пр.
- •4. Стандарти якості навколишнього середовища
- •5. Методи визначення екологічного ризику
- •6. Оцінка впливу на навколишнє середовище (овнс)
- •16. Екологічні ризики і захист від них
- •17. Класифікація небезпечних факторів по джерелах небезпеки.
- •Тема 7. Ресурсозбереження як чинник підвищення ефективності суспільного виробництва.
- •1. Сутність поняття ресурсозбереження
- •3. Проблеми економії і раціонального використання природних і матеріальних ресурсів
- •5. Способи утилізації відходів, методи очищення стічних вод і знешкодження газоподібних викидів в атмосферу
- •2. Історичні корені і хронологія розвитку Поняття iso та emas
- •3.Законодавство у галузі екології та деякі приклади впровадження екологічних програм.
- •4. Участь України у міжнародному співробітництві в галузі охорони довкілля
Маркування продуктів харчування
Інформація про натуральність продукції (сировини) органічного походження, вирощеної без застосування хімікатів, виробленої без барвників і штучних харчових добавок, відображається у вигляді маркування.
Морепродукти, риба, консерви можуть бути промарковані знаком «Dolphin-friendly» - це декларація того, що в процесі вилову риби не використовувалися дрифтерні сітки.
Маркування косметики
У 1998 році Британським Союзом (BUAV) був затверджений Стандарт етичної косметики. Це визнана в усьому світі схема, яка дає можливість споживачам визначити, яку косметику не було тестовано на тваринах. Найетичнішими були визнані компанії, що використовують інгредієнти, які протягом 5 останніх років не було тестовано на тваринах.
«Етична» косметика маркується значками «Not tested on animals» ("Не випробувано на тваринах"), "Animal friendly". Косметика, яка не містить тваринних компонентів, відзначається знаком «V» (веган).
Екологічне маркування в Україні
Зображення зеленого журавлика та напис «Екологічно чисто та безпечно», окрім належних якісних характеристик маркованої продукції, свідчить про відповідність до критеріїв екологічності на протязі всього життєвого циклу продукції: від заготівлі сировини до утилізації, а також дійсно гарантує споживачеві екологічну якість.
Питання для самоконтролю:
1. Природокористування. Поняття, сутність, мети.
2. Види і форми природокористування.
3. Юридичні права споживання природних ресурсів.
4. Ліцензування і види ліцензій.
5. Актуальні проблеми регулювання природокористування.
6. Форми здійснення природокористування.
7. Об”кти та суб”єкти лізингу.
8. Лізингова операція, її зміст.
9. Основні обов'язки природокористувача, права й обов'язки орендодавця.
10. Формування ринку екологічних послуг.
11. Вимоги раціонального використання і відтворення природних ресурсів.
Востаннє редаговано: Понеділок, 26 листопада 2018, 22:42. Версія: 11. Опубліковано: Понеділок, 12 вересня 2011, 07:00.
Тема 3 Екологічна експертиза технічних проектів.
План
1. Основні завдання екологічної експертизи.
2. Об’єкти та суб’єкти екологічної експертизи.
3. Форми екологічної експертизи.
4. Державне регулювання та управління в галузі екологічної експертизи.
5. Порядок проведення екологічної експертизи.
1. Основні завдання екологічної експертизи.
Екологічна експертиза в Україні — вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.
Відносини в галузі екологічної експертизи регулюються цим Законом, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншими актами законодавства України.
Метою екологічної експертизи є запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об'єктах.
Основними завданнями екологічної експертизи є:
1. визначення ступеня екологічного ризику і безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності:
2. організація комплексної, науково обґрунтованої оцінки об'єктів екологічної експертизи;
3. встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам екологічного законодавства, санітарних норм, будівельних норм і правил;
4. оцінка впливу діяльності об'єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного середовища, здоров'я людей і якість природних ресурсів;
5. оцінка ефективності, повноти, обґрунтованості та достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров'я людей;
6. підготовка об'єктивних, всебічно обґрунтованих висновків екологічної експертизи.
Основними принципами екологічної експертизи є:
1) гарантування безпечного для життя та здоров'я людей навколишнього природного середовища;
2) збалансованість екологічних, економічних, медико-біологічних і соціальних інтересів та врахування громадської думки:
3) наукова обґрунтованість, незалежність, об'єктивність, комплексність, варіантність, превентивність, гласність;
4) екологічна безпека, територіально-галузева і економічна доцільність реалізації об'єктів екологічної експертизи, запланованої чи здійснюваної діяльності;
5) державне регулювання;
6) законність.
2. Об’єкти та суб’єкти екологічної експертизи.
[?]об"єкт|Об'єктами[/?] екологічної експертизи є проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, передпроектні, проектні матеріали, документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища, створення загрози здоров'ю людей.
Екологічній експертизі можуть підлягати екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах, а також діючі об'єкти та комплекси, що мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей.
Військові, оборонні та інші об'єкти, інформація про які становить державну таємницю, підлягають екологічній експертизі відповідно до цього Закону та інших спеціальних законодавчих актів України.
Суб'єктами екологічної експертизи є:
1) Міністерство екології та природних ресурсів України, його органи на місцях, створювані ними спеціалізовані установи, організації та еколого-експертні підрозділи чи комісії;
2) органи та установи Міністерства охорони здоров'я України — в частині, що стосується експертизи об'єктів, які можуть негативно впливати чи впливають на здоров'я людей;
3) інші державні органи, місцеві Ради і органи виконавчої влади на місцях відповідно до законодавства;
4) громадські організації екологічного спрямування чи створювані ними спеціалізовані формування;
5) інші установи, організації та підприємства, в тому числі іноземні юридичні і фізичні особи, які залучаються до проведення екологічної експертизи;
6) окремі громадяни в порядку, передбаченому цим Законом та іншими актами законодавства.