13.4. Особливості розроблення загальної (корпоративної) стратегії

Корпоративна стратегія – це загальний план управління диверсифікованою компанією, яка визначає рівень і характер інвестицій, обсяги вкладень капіталу, описує дії щодо досягнення певних позицій в різних галузях і підходи до управління окремими видами діяльності.

В рамках корпоративної стратегії приймають рішення про те, скільки стратегічних господарських підрозділів  утримувати в портфелі та які загальні стратегічні рекомендації обрати щодо управління кожним СГП: зростання, підтримка, скорочення, «збирання врожаю» чи ліквідація.

 

Стратегія диверсифікованої компанії може передбачати наступні елементи:

-         масштаби диверсифікації: вузька чи широка;

-         характер диверсифікації: споріднена, неспоріднена, комбінована;

-         рівень діяльності компанії: національний, багатонаціональний, глобальний;

-         зміцнення позицій діючих підрозділів за рахунок придбання інших компаній чи їх філій;

-         освоєння нових галузей за рахунок купівлі чи злиття. Створення нових компаній, альянсів з іншими компаніями;

-         відмова від неприбуткових чи непривабливих підрозділів;

-         синергія;

-         розподіл інвестицій та ресурсів між підрозділами.

Корпоративна стратегія повинна відображати чотири основні напрямки:

1.     Освоєння та зміцнення позицій в нових галузях. Цей напрямок стратегії визначає масштаб (скільки галузей) та характер диверсифікації (споріднена, неспоріднена), тобто, те у яких галузях та яким чином буде працювати компанія: створить нове підприємство стійкого лідера чи  проблемне підприємство з прихованим потенціалом.

2.     Підвищення продуктивності всіх підрозділів. Цей напрям стратегії відповідає за забезпечення зростання найперспективніших та стійке функціонування прибуткових підрозділів, оздоровлення збиткових, але перспективних та відокремлення непривабливих або тих, які не відповідають довгостроковим планам. Може здійснюватися шляхом фінансування підвищення ефективності виробництва, підвищення кваліфікації персоналу та впровадження ноу-хау, купівлі компанії конкурента та об’єднання з дочірнім підприємством, придбання нової компанії для підтримки/доповнення існуючої.

3.     Досягнення синергії в результаті диверсифікації. Диверсифікація в галузі зі спільними технологіями, каналами збуту, покупцями та іншими елементами дозволяє отримувати синергійний ефект, що є конкурентною перевагою у порівнянні з компаніями, які обрали неспоріднену диверсифікацію.

Наприклад, Amazon.com розпочала продаж компакт-дисків, що дозволило використовувати відомий бренд, досвід електронної торгівлі книгами та  наявні засоби доставки й виконання замовлень, що зумовило зниження витрат і на книги, і на диски.

4.     Встановлення інвестиційних пріоритетів і перерозподіл ресурсів на користь найперспективніших підрозділів. Корпоративна стратегія повинна передбачати відмову від хронічно збиткових підрозділів чи тих, які відносяться до непривабливих галузей. Вивільнені кошти потрібно спрямувати на зміцнення перспективних підрозділів і придбання нових.

Основну відповідальність за формування основ корпоративної стратегії, аналіз інформації та рекомендацій менеджерів середньої та низової ланки несе корпоративний менеджмент. Активну участь у розробці корпоративної стратегії приймають керівники господарських підрозділів (СГП) або СБ. Стратегічні рішення розглядаються та ухвалюються радою директорів корпорації.

Для розробки корпоративних стратегій використовуються такі моделі і методи стратегічного аналізу: матриця Boston Consulting Group, General Electric /Mc Kinsey, Arthur D.Little/Life Cycle. Формування корпоративної стратегії  необхідно здійснювати з урахуванням концепції життєвого циклу підприємства. У портфелі багатопрофільної компанії повинні бути підрозділи, які забезпечують  постійний грошовий потік та підрозділи, які на сучасному етапі вимагають значних інвестицій, але у майбутньому стануть генераторами надходжень. Таким чином забезпечується сталий розвиток компанії на довгострокову перспективу.

Отже, корпоративна стратегія охоплює всі напрямки діяльності підприємства, відображає шляхи утвердження позиції підрозділів на різних СЗГ та забезпечення високих результатів діяльності організації загалом.