
- •1.1. Система стратегічного управління: поняття, елементи та їх характеристика
- •1.2. Еволюція стратегічного управління
- •1.3. Види стратегічного управління
- •Характер заходів по наростанню дієвості сигналу
- •1.4. Необхідність формування стратегічного мислення менеджерів
- •1.5. Елементи системи стратегічного управління
- •1.6. Стадії процесу стратегічного управління
- •2.1. Поняття стратегії організації
- •2.2. Класифікація стратегій організації
- •2.3. Стратегічний набір організації
- •3.1. Зміст, завдання і організація стратегічного аналізу
- •3.2. Методологія стратегічного аналізу
- •3.3. Стратегічний аналіз в умовах невизначеності
- •.1. Аналіз зовнішнього середовища
- •4.2. Аналіз внутрішнього середовища
- •4.3. Характеристика методики swot-аналізу
- •4.4. Стратегічні рекомендації swot- аналізу
- •7.2. Характеристика основних етапів бенчмаркінгового проекту
- •7.3. Стратегічний бенчмаркінг
- •Приклад з практики стратегічного бенчмаркінгу
- •8.1. Методика стратегічної оцінки підприємства (соп)
- •8.2. Визначення рекомендованої стратегії за методом sрасе
- •Приклад методу sрасе з використанням довірчих інтервалів
- •9.1. Матриця Бостонської консалтингової групи (bcg) "Зростання / Частка"
- •9.2. Модель ge/McKinsey "Привабливість галузі/ Позиція в конкуренції"
- •9.3. Матриця спрямованої політики (модель Shell/dpm)
- •10.1. Модель "кривоїдосвіду"
- •10.2. Модель "життєвого циклу попиту"
- •10.3. Метод рімs
- •10.4. Модель "товар — ринок"
- •10.5. Ланцюжок цінностей м. Портера
- •11.1. Роль систем стратегічного вимірювання в управлінні бізнесом
- •11.2. Збалансована система показників (Ваlanced Sсоrecard- вsс)
- •11.3. Система показників відповідальності (Ассоuntability Scorecard - аsс)
- •12.1. Місія, її зміст і роль в організації
- •12.2. Поняття та види цілей
- •12.3. Формулювання та взаємозв’язок стратегічних цілей підприємства
- •13.1. Основи розроблення стратегії: підходи, принципи, визначальні фактори
- •13.2. Мета та принципи стратегічного планування
- •13.3. Моделі стратегічного планування
- •13.4. Особливості розроблення загальної (корпоративної) стратегії
- •13.5. Розроблення ділової (бізнес-) стратегії
- •13.6. Розроблення функціональних і операційних стратегій
- •13.7. Вибір та оцінка стратегії
- •14.1. Підсистеми забезпечення стратегічного управління
- •14.2. Основні характеристики організаційного забезпечення стратегічного управління (озсу)
- •14.3. Взаємозв’язок стратегії і структури
- •14.4. Характеристика організаційних структур управління стратегічного типу
- •15.1. Роль фінансово-економічного забезпечення у стратегічному управлінні
- •15.2. Побудова фінансово-економічного забезпечення стратегічного управління
- •15.3. Поточне та стратегічне бюджетування
- •16.1. Характеристика системи соціально-психологічного супроводження стратегічних змін
- •16.2. Організаційна культура в системі стратегічного управління
- •16.3. Стратегічний організаційний розвиток. «Аналіз поля сил»
- •17.1. Сутність стратегічної інформації. Інформаційно-аналітичне забезпечення стратегічного управління
- •17.2. Інформаційна система стратегічного управління
- •17.3. Облік та контроль в системі стратегічного управління. Стратегічний контролінг
- •18.2. Завдання керівництва в процесі реалізації стратегії
- •18.3. Зміни на стадії реалізації стратегії
- •18.4. Впровадження стратегічних змін в організації
- •18.5. Контроль реалізації стратегії
11.2. Збалансована система показників (Ваlanced Sсоrecard- вsс)
Однією з умов досягнення високого рівня ефективності бізнесу є збалансованість управління, зосередження уваги одночасно на різних напрямах діяльності. На практиці при використанні традиційних методів фінансово-економічного аналізу досить часто надмірна увага фокусується на монетарних (грошових) показниках.
Р.С. Каплан і Д.П. Нортон. у 1990 р. досліджували системи вимірювання результатів господарської діяльності 12 великих компаній, а результати проведених досліджень призвели до формулювання концепції збалансованої системи показників (ВSС) у 1992 році (рис.7.2).
|
|
|
|
Рисунок 11.2 – Типова структура збалансованої системи показників (ВSС)
Протягом десяти років з моменту публікації першої статті Каплана і Нортона, присвяченої ВSС, з'являлися численні модифікації базової моделі. Наприклад, Лоуренс С. Мейзел кілька місяців пізніше виклав свою концепцію побудови ВSС. Головна заслуга Лоуренса Мейзела полягає у тому, що він вперше продемонстрував гнучкість ВSС, у відсутності якої такчасто звинувачують цю концепцію її опоненти.
ВSС являє собою сукупність чотирьох груп показників, які пов’язані між собою та зі стратегічними цілями підприємства і дозволяють комплексно оцінити ефективність його стратегії. ВSС призначена дати відповіді на чотири найважливіших для підприємства запитання:
1) як підприємство оцінюють клієнти (аспект клієнта);
2) які бізнес-процеси можуть забезпечити підприємству виключні конкурентні переваги (внутрішньогосподарський аспект);
3) яким чином можна досягнути подальшого поліпшення становища підприємства (аспект інновацій і навчання);
4) як оцінюють підприємство акціонери (фінансовий аспект).
Відповіді на ці питання залежать від постановки цілей, які "виводяться" зі стратегії підприємства, а потім "переводяться" у показники системи управління. Так званий "баланс" у концепції ВSС має багатоплановий характер, охоплюючи зв'язки між монетарними і немонетарними величинами вимірювання, стратегічним і оперативним рівнями управління, минулими і майбутніми результатами, а також внутрішніми і зовнішніми аспектами діяльності підприємства. Також у моделі ВSС слід розрізняти показники, які вимірюють досягнуті результати, і показники, які відображають процеси, що забезпечують досягнення цих результатів. Приклад побудови збалансованої системи показників наведено у табл. 11.1.
Таблиця 11.1 – Збалансована система показників компанії «Український папір»
Показники |
Мінімальне значення |
Максимальне значенні |
Фактичне значення |
Нормалізована оцінка ( мах 10б) |
Вага |
Нормалізо-вана зважена оцінка |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Разом по перспективі "Фінанси" |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Разом по перспективі "Клієнт" |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Разом по перспективі "Внутрішні бізнес-процеси" |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
Разом по перспективі "Розвиток і навчання" |
|
Нормалізована оцінка розраховується за формулою:
,
де ОН – нормалізована оцінка
ХФАКТ, XMIN, XMAX - відповідно фактичне, мінімальне та максимальне значення показника.
У тих випадках, коли більше значення показника негативно характеризує підприємство, наприклад, частка бракованої продукції, час простоїв, коефіцієнт плинності кадрів, частка втрачених клієнтів, норма відходів, нормалізована оцінка визначається за дещо зміненою формулою:
Нормалізована зважена оцінка розраховується шляхом множення нормалізованої оцінки на вагу:
,
де В – вага.
Підсумкова оцінка за групою дорівнює сумі нормалізованих зважених оцінок показників, включених доданої групи.
Порівнюючи оцінки, розраховані за кожною з перспектив, можна побачити слабкі місця у реалізації стратегії компанії, що ілюструє лише статичну сторони ВSС. Інша сторона аналізу за допомогою цієї моделі – вивчення динаміки зміни щорічних (щоквартальних, щомісячних) значень показників, включених до її складу. Тільки таким чином можна побачити зміни і зрушення, що відбулися внаслідок відповідних дій управлінського персоналу і працівників.
Основна сфера впровадження ВSС - це, переважно, великі міжнародні диверсифіковані компанії, такі як Моbil, АТ&Т, Моtоrоlа. Згідно даних на початок 2000-го року, концепцію ВSС була запроваджено у 300 різних компаніях світу. Почали запроваджувати ВSС російські, українські та білоруські підприємства. Все частіше відомі спеціалісти висловлюються на користь застосування ідеї ВSС на підприємствах середнього і малого бізнесу, а також у неприбуткових організаціях і державних установах (модель ВSС використовується федеральним урядом США, низкою вищих навчальних закладів, лікарень та інших установ).
Модель ВSС може використовуватися як інструмент комплексної оцінки ефективності бізнесу лише тоді, коли показники у кожній з перспектив узгоджені з системою цінностей і стратегією підприємства, а також пов’язані між собою зв’язками «причина-результат».