Східні слов’яни на території україни

ТЕОРІЇ ПОХОДЖЕННЯ СЛОВ’ЯН: Дунайська (ХІІІ – ХV ст.), скіфо-сарматська, Вісло-Дністровська, Вісло-Одерська (30-40 роки ХХ ст.), Дніпро-Одерська (50-60 роки ХХ ст.)

Процес виникнення держави в vііі-іх ст. Зміни в господарстві

Землеробство	Ремесла
Розвиваються окремі райони одного	залізоробне (з різними відгалуженнями –
землеробства, вони оточують центри політичних об‘єднань: Київ, Чернігів, Стару Лагоду, Смоленськ та інші, які згодом перетворюються в міста	металургією, ковальскою справою тощо) ювелірне, гончарне, відокремлюються спеціалізовані ремісні центри – Гайворон, Городище, Зимне, Київ

Зміни в організації суспільства

• Перехід від великих патріархальних родин до сусідньої (сільської) громади, - приватна власність на землю.

• Відділення військової та племінної знаті сприяло розвиткові ранніх форм експлуатації, наявність у слов‘ян “м‘яких” форм рабства.

Отже, вирішальну роль у формуванні українського етносу відіграли міграційні процеси II-VII ст. Під час Великого переселення народів у горнилі історії було переплавлено та інтегровано чимало етнічних утворень, які лягли в основу багатьох сучасних народів. Українці не виняток у цьому процесі. Вони - прямі етнокультурні спадкоємці склавинів і частково антів.

Зміни, що відбулися в суспільному житті східних слов'ян у VI-IX ст. (удосконалення техніки та технології землеробства піднесення ремесла, пожвавлення торгівлі, розпад родово-общинного ладу, класова диференціація, виділення дружини на чолі з князем у відособлену привілейовану корпорацію, формування спільної культури, поява перших протодержав) сприяли створенню фундаменту, на якому в ІХ ст. зросла могутня будова Давньоруської держави. Подальше становлення державності в східних слов’ян було закономірним підсумком внутрішньої еволюції їхнього суспільства. У процесі державотворення помітну роль відіграли зовнішні сили: варяги, які сприяли активізації політичного життя східнослов’янського суспільства, та Хозарській Каганат, який, постійно загрожуючи агресією, підштовхував слов’янські землі до консолідації. Водночас історичні факти свідчать, що перші протодержавні утворення − князівська влада та інші елементи державотворчого процесу − мають переважно місцеве походження і виникли задовго до утворення Давньоруської держави.

Передумови формування держави київська русь

1. СОЦІАЛЬНО−ЕКОНОМІЧНІ:

• Розклад первіснообщинного ладу шляхом поглиблення суспільного поділу праці

• Розлад родоплемінної общини і перехід до сусідської територіальної общини, яка ставала господарською одиницею суспільства

• Зростання додаткового продукту на підставі підвищення продуктивності праці, що поглиблював майнову і класову диференціацію та створював умови для державотворчого процесу

• Розвиток ремесла і торгівлі, що сприяли зростанню постійних поселень − ”гродів”

2. ПОЛІТИЧНА СФЕРА:

• Формування протодержавних утворень східних слов’ян (VІ-VІІ ст.− формування племінних союзів; VІІІ-ІХ ст. − формування феодальних князівств)

• Виділення дружини у привілейовану корпорацію, орган публічної влади

3. КУЛЬТУРНІ ПРОЦЕСИ, ПОБУТ, ЯЗИК.

4. ЗОВНІШНІ ФАКТОРИ:

• Варяги, які сприяли активізації політичного життя східного слов’янства

• Хазарський каганат, який загрожував у VІІ ст. н.е. агресією