Завдання 4 Глосарій

Економіко-математичні методи - умовна назва комплексу наукових напрямів у дослідженні економічних процесів методами математики і кібернетики. Найважливішим у використанні математики в економіці є математичне моделювання економічного явища, ситуації або процесу для вивчення певного аспекту в його розвитку.

Економічна категорія - це теоретичні, абстрактні, логічні поняття, котрі в узагальненому вигляді відображають основні, суттєві властивості економічних процесів та явищ і визначають характер науково-теоретичного мислення епохи (потреби, ціни, прибуток, власність і т).

Економічна теорія - суспільна наука, що вивчає закони розвитку економічних систем, принципи прийняття економічних рішень за умов обмеженості ресурсів та конкуренції за їх ефективне використання.

Економічний закон - об'єктивний закон розвитку суспільства, що відображає виробничі відносини людей в процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ або послуг.

Метод аналізу та синтезу - розчленування цілого на частини, окремого їх вивчення, поєднання елементів у цілісність з урахуванням взаємозв’язків, дослідження від цілого до частини і навпаки.

Метод діалектики - у сучасній методології науки діалектичний метод трактують як спосіб мислення, який характеризується гнучкістю думок, схильністю до компромісів і орієнтує суб'єкт пізнавальної діяльності проводити дослідження об'єкта у його розвитку та взаємозв'язку з іншими об'єктами. Тобто, діалектика допомагає реально відобразити дійсність та знайти виправдані підходи до її належного осягнення та пізнання.

Абсолютні потреби - такі потреби в матеріальних благах і послугах, які породжені сучасним рівнем розвитку економіки і виробництво яких лише починає освоюватися.

Виробничий потенціал суспільства - сукупність виробничих ресурсів з урахуванням їх обсягу, структури, технічного рівня та якості. Виробничий потенціал суспільства характеризує максимально можливий обсяг виробництва товарів і послуг при повному та ефективному використанні наявних у країні трудових ресурсів, основних виробничих фондів та природних ресурсів.

Дійсні потреби - це потреби, які можуть бути задоволені в умовах досягнутого рівня виробництва, оптимальному ході виробництва.

Закон зростання потреб - закон, що виражає внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв'язки між виробництвом і досягнутим рівнем задоволення потреб людей, розвиток яких (зв'язків) сприяє появі нових потреб та засобів їх задоволення.

Межа виробничих можливостей - показує максимально можливий обсяг виробництва певного конкретного товару або виду показників наявних ресурсів і знань, які має у своєму розпорядженні конкретна економіка, і визначених обсягах виробництва інших товарів і послуг.

Рідкість ресурсів - нестача (обмеженість) землі, засобів виробництва, робочої сили і підприємницьких здібностей для задоволення безмежних матеріальних потреб людей.

Виробнича функція - математична функція, що описує технологічну залежність обсягу виробництва від затрат виробничих ресурсів (факторів виробництва).

Господарський механізм - система основних форм, методів і важелів використання економічних законів, вирішення суперечностей суспільного способу виробництва, реалізації власності, а також всебічного розвитку людини й узгодження її інтересів з інтересами колективу, класу, суспільства.

Змішана економічна система - економічна система, яка поєднує різні форми власності і два механізми макроекономічного регулювання: ринковий і державний.

Традиційна економічна система - нерозвинена економіка, в якій економічні суб'єкти зосереджені переважно на виробництві товарів для власного споживання, а економічні відносини та рішення регулюються традицією. Це один з типів господарювання, що традиційно виділяється в західній економічній науці (два інші — планова та ринкова економіки).