5.Флегмони кисті

Класифікація:

1. Флегмони долонної поверхні – поверхневі, глибокі (флегмона тенору, флегмона гіпотенору, V-подібна флегмона, флегмона серединного простору (поверхнева або підапоневротична і глибока або підсухожильна), комісуральна.

2. Флегмони тильної поверхні кисті – поверхневі, підапоневротичні.

Етіологія і патогенез, патоморфологія – див. "Загальні питання хірургічної інфекції".

Клініка. Місцева симптоматика в залежності від форми панарицію представлена у таблиці 2.4. Особливості – при локалізації процесу на долонній поверхні – набряк на тильній (хід лімфатичних судин). Інтенсивний біль, зумовлений швидким зростанням внутрішньо-тканинного тиску в підшкірній клітковині, що має комірчасту будову.

Методи обстеження і діагностики:

• • дослідження зон болючості (пальпація ґудзиковим зондом), визначення крепітації; .

Методика зондової пальпації. Ґудзиковим зондом натискають на уражену ділянку пальця та кисті. Визначають межі найбільшої болючості. При ураженні І або V пальців потрібно виявити наявність або відсутність болючості за ходом сухожилків- згиначів цих пальців. Не треба зондувати наявні гнійні нориці на пальці без знеболення.

Лікування.

Серозно-інфільтративна стадія – консервативне (див. "Загальні питання хірургічної інфекції"). Особливе значення має іммобілізація (лонгетка від кінчиків пальців до середини передпліччя).

Гнійно-некротична стадія – оперативне лікування.

Види операцій – розкриття гнояка, крайова резекція нігті, перфорація нігтя, видалення нігтя, ампутація

Анестезія. Шкірний панарицій – анестезія не потрібна.

Лімфатичний з глибокими некротичними ураженнями – анестезія за Лукашевичем-Оберстом (введення анестетика в ділянку власне пальцевих нервів на рівні основної фаланги). Нігтьовий панарицій, підшкірний, суглобовий, кістково-суглобовий, кістковий

– при локалізації процесу на нігтьовій або середній фаланзі – анестезія за Лукашевичем-Оберстом, при локалізації процесу на основній фаланзі – анестезія за Є.В. Усольцевою (введення анестетика в проміжки між п'ясними кістками). Сухожильний, пандактиліт, флегмона кисті – загальне знеболення (частіше внутрішньовенне).

6. Розлита флегмона шиї – тяжке запальне захворювання, що характеризується дифузним нагноєнням клітковини шиї і потребує термінового хірургічного втручання. Гостре запалення поверхневих шийних лімфатичних вузлів нерідко ускладнюється поверхневою флегмоною шиї. Запалення глибоких шийних лімфатичних вузлів призводить до розвитку глибокої флегмони шиї.

Етіологія. Гнійна, гнилісна та анаеробна флора.

Патогенез. Анатомічні особливості будови шиї сприяють швидкому розповсюдженню гнійного процесу з одного клітковинного простору шиї на інший і навіть на середостіння, в порожнину черепа, пахву, підключичну ямку, на передню грудну стінку. В разі ураження клітковини судинно-нервового пучка гній розповсюджується на межистіння, а також в підключичну ділянку та пахву. В залежності від ураження того чи іншого клітковинного простору розрізняють: флегмону ложа грудинно-ключично-сосковидного м’яза, флегмону клітковинного простору судинно-нервового пучка шиї, флегмону передвісцерального простору, флегмону позавісцерального простору, флегмону надгрудинного клітковинного простору, підщелепну та підборідну флегмону. При анаеробній флегмоні глибоких відділів процес може розповсюджуватись на всі клітковинні простори шиї.