-прокінетики: домперидон дітям з 3 до 12 років по 0,25-0,5 мг/кг маси, дітям старше 12 років по 10 мг 3 рази на добу за 15 -30 хв до їжі;

-тюбажі: 2 рази на тиждень №5- 7 з мінеральною водою (середня мінералізація) по 100-200 мл на прийом, 25% розчином сульфата магнію по 20-50 мл, 10-20% розчину сорбіту або ксиліту по 50-100 мл.

Фізіотерапевтичні процедури: електрофорез сульфату магнію на область правого підребер'я, синусоїдальні модульовані струми з розчином грязі, електостимуляція жовчного міхура;

-бальнеотерапія: мінеральні води середньої мінералізації і середньої газонасиченості (Лужанська, Моршинська, Поляна Квасова та ін.) по 3-5 мл на 1 кг маси на прийом, 3 рази на добу протягом 1 міс.

Фітотерапія (жовчогонні збори з холеретичною, холекінетичною дією).

Тривалість стаціонарного лікування 2 тижні (можливе лікування в умовах денного стаціонару чи амбулаторно).

Ціль – купіювати симптоми функціональних порушень біліарного тракту та нормалізувати кінетико-тонічну функцію біліарного тракту.

Вимоги до результатів лікування: відсутність клінічних проявів та ехографічних ознак дискинезії.

Забезпечується диспансеризація в умовах поліклініки. Тривалість спостереження 3 роки позаприступного періоду. Зняття з диспансеризації при відсутності патологічних змін після лабораторного та інструментального обстеження.

Огляд гастроентерологом 2 рази на рік, педіатром – 2 рази на рік; ЛОР та стоматологом – за необхідністю.

Обсяг контрольно-діагностичних обстежень: копрограма – 1 раз на рік, аналіз кала на яйця глистів – 1 раз на рік, УЗД черевної порожнини - 1 раз на рік, дуоденальне зондування та біохімічне дослідження жовчі – 1 раз на рік (при наявності показів).

Протирецидивне лікування: 2 рази на рік (на першому році), далі – 1 раз на рік.

Обсяг лікування залежить від періоду захворювання та стану дитини (дієтотерапія, бальнеотерапія, фітотерапія, ЛФК, фізіотерапія).

Санаторно-курортне лікування проводиться через 3-6 міс після загострення. Рекомендовано бальнеогрязеві курорти (Трускавець, Закарпатська група курортів, Лебединський багатопрофільний дитячий санаторій).

В перші 6 місяців група по фізкультурі – підготовча.

Щеплення дозволені після зняття больового синдрому.

Хронічний холецистит – це

запальний процес в стінці жовчного міхура і жовчних ходах бактеріального, вірусного генезу та який розвивається на фоні дискінетичних розладів, аномалій жовчного міхура, порушень колоїдного

збудниками є грам-негативні збудники (кишкова паличка, ентерококки, протей, потім – стрептококки, стафілококки, пневмококки). Часто – змішана флора.

Шлях проникнення інфекції може бути висхідний (із 12-палої кишки) гематогенний та лімфогенний (із вогнищ в інших місцях).

Критерії діагностики

І Анамнестичні: періодичність загострень, перенесені тяжкі захворювання (сепсис, гепатит,кишкова інфекція), алергічна налаштованість, аномалія жовчного міхура, особливості протоків, жовчно-кам’яна хвороба, порушення обміну, імунодефіцитні стани, хронічні захворювання шлунку та 12-палої кишки, підшлункової залози, дисбактеріози, вогнища інфекції ЛОР, інфікування ТБС.

локалізації , часто після прийому холодної їжі, жирної, жареної їжі,

активний м’язовий захист в правому верхньому квадранті живота, болючість в точці Кера, позитивний симптом Ортненра, Мерфі.

2 Диспептичний синдром –відрижка, тошнота, рідше блювота, неприємний привкус в роті, метеоризм, закреп чи нестійкі випорожнення.

3 Астено-вегетативний синдром- субфебрилитет чи температурні свічки, головні болі, роздратованість, кволість, швидке втомлювання, пітливість.

ІІІПараклінічні. А) В аналізі крові можлива анемія, лейкоцитоз зі зрушенням формули вліво, прискорена ШОЕ;