Вимірювання жовчного міхура (ЖМ) проводиться натощак та після стимуляції через 5, 15, 30, 40, 60 хвилин. При УЗ холецистографії реєструються фази скорочеення жовчного міхура.

Перша фаза триває 4-6 хв, зумовлена станом сфінктера Одді (СФО), подовження цієї фази свідчить про спазм СФО.

Друга фаза триває близько 15 хвилин, зумовлена станом СФО. Об’єм жовчного міхура зменшується на 29-31%.

Третя фаза триває до 30 хвилин, зумовлена станом сфінктера Люткенса, об’єм жовчного міхура (ЖМ) подальше зменшується на 30-35%.

Четверата фаза – подальше скорочення ЖМ на 33-65% у порівнянні з начальним об’ємом.

При гіперкінетичному типу дисфункції ЖМ об’єм скорочується більше, ніж на 65% на 60-90 хв після прийому холекінетика; при гіпокінетичному – менше, ніж на 33%.

Таким чином при УЗД можемо спостерігати:

уповіленене чи прискорене випорожнення жовчного міхура, ознаки застою жовчі у вигляді пристінкового гомогенного уплотнення, аномалії жовчного міхура чи протоків.

В нормі жовчний міхур через ½-1год після жовчогінного сніданку скорочується на ½-2/3 свого об'єму, а якщо менше ½ -гіпокинетична дискинезія, а якщо більше 2/3- гіперкінетична.

б) холецистографія: виявляє порушення рухової функції жовчного міхура, незначні зміни концентраційної функції, аномалії.

в) дуоденальне зондування: виявляє порушення відкриття сфінктера Одді після введення жовчогонного сніданку, зміна швидкості виділення та обєму міхурової жовчі, збільшення фракції печінкової жовчі. Дуоденальне зондування менш інформативний метод, бо сама олива зонда є подразником;

Ендоскопічна ретроградна холецистопанкреатографія – дозволяє виявити розширення загальної жовчної протоки більше 10 мм та затримку контрасту у загальній жовчній протоці більше 45 хв свідчить про підвищення тонусу СФО та дає можливість діагностики механічних перешкоджень у загальній жовчній протоці.

ФЕГДС – оцінка слизової оболонки стравоходу, шлунку, 12-палої кишки, дуоденального сосочка.

г) біохімічне дослідження жовчі дозволяє провести оцінку функціонального стану печінки, недостатність якої може проявлятися 4 симптомами:

-цитоліза, який свідчить про ураження гепатицитів, аж до повного некрозу (підвищення АСТ, АЛТ, фруктозо- монофосфат-альдолази, підвищення рівня сироваткового заліза);

-мезенхимального запалення (підвищення крупномолекулярних глобулінів, імуноглобулінів, позитивна тимолова проба, прискорена ШОЕ);

-холестаза (підвищення активності лужної фосфатази, вмісту холестерину, зв’язаного білірубіну, жовчних кислот);

-гепатоцелюлярної недостатності (зниження сироваткових альбумінів, холестерину, особливо ефірзв’язаного, бутирохолинестерази, протромбіну, поконвертину та АТФ).

СХЕМА ПАТОГЕНЕЗУ БІЛІАРНОГО ТРАКТУ

Утворення жовчних каменів

Дискинезії Жовчокам’яна хвороба