ДИСКІНЕЗІЇ

ЖОВЧНИХ

Кафедра педіатріїШЛЯХІВз курсом медичної генгетики

медичного інституту СумДУ Доцент, кмн Загородній М.П.

Серед дітей, які звертаються до лікаря з приводу тривалих болей в животі – майже 90% основна причина захворювання жовчного міхура та протоків (Студенікін М.Я.).

В структурі патології біліарного тракту функціональні розлади складають 65-85%.

Дискінезії жовчних щляхів – це функціональний розлад, який проявляється змінами функції жовчного міхура та жовчовивідних проток і веде до порушення відтоку жовчі в дванадцятипалу кишку (дисфункціональних розладів біліарного тракту).

Виділяють первинні та вторинні дискінезії.

Первинні порушення обумовлені змінами регуляторної функції ЦНС та спостерігаються переважно у дітей з енцефалопатіями (10-15%).

Второнні дискінезії (85-90%) виникають по типу вісцеро-вісцеральних рефлексів та бувають у дітей з хронічними захворюваннями гастродуоденальної зони, при дисбактеріозі, алергії, систематичних порушеннях дієти, при глистних інвазіях та ін.

Класифікація дискинезії жовчних шляхів у дітей (Римський ІІІ

Консенсус)

Е. Функціональний розлад жовчного міхура та сфінктера Одді:

Е1. Функціональний розлад жовчного міхура

Е2. Функціональний розлад сфінктера Одді

Е3 Функціональний панкреатичний розлад сфінктера Одді

За локалізацією :

А.дисфункція жовчного міхура. Б. Дисфункція сфінктера Одді.

За етіологією:

А.Первинні.

Б. Вторинні.

За функціональним станом:

А. Гіпофункція або гіперфункція жовчного міхура.

Б. Спазм або недостатність сфінктера Одді.

Клінічні форми функціональних розладів біліарного тракту:

Тип дискинезії: Гіперкінетично-гіпертонічна Гіперкінетично-гіпотонічна Гіпокінетично-гіпотонічна Гіпокінетично-гіпертонічна

(можуть бути варіанти поєднання з нормальним тонусом сфінктерів або кінетикою жовчного міхура).

Критерії діагностики

І Анамнестичні: Тривалість захворювання більше 3 місяців, спадкова схильність, аномалії розвитку жовчного міхура та жовчовивідних шляхів.

Звертаєте увагу на відомості про різноманітні неврологічні стани, енцефалопатії, хронічні захворювання шлунку, 12-палої кишки, печінки, підшлункової залози, кишковика, вогнища інфекції в ЛОР-органах, дисбактеріоз, паразитарні інфекції, харчову алергію, ендокринні порушення, недостатню фізичну активність, часті аліментарні порушення.

При гіперфункції скарги на біль колючого характеру в правому підребер’ї, області пупка нападоподібно, через 20-30 хв після їжі, фізичного чи емоційного навантаження, зниження апетиту, стомлюваність, емоційна лабільність.

При гіпофункції скарги на біль тупий, ниючий в правому підребер’ї через 60-90 хв після їжі, фізичного навантаження, нудота, блювота, гіркота в роті, стомлюваність, емоційна лабільність, запаморочення.

ІІКлінічні

1.Загальний стан зазвичай не порушений. Болі різної інтенсивності та тривалості (10-15 хв), не ірадирують. При пальпації біль у правому підребер”ї, області пупка, можливі позитивні міхурові симптоми.

При гіпокінетичному типі – відмічається збільшення розмірів печінки (м'яка, рухлива, безболісна, швидко скорочується після призначення холекінетиків), можливо дистальний гіпергідроз, патологічний дермографізм, схильність до артеріальної гіпертензії, функціональний систолічний шум.

При спокої – болі зменшуються.

Клінічні синдроми: диспептичний, больовий, астено- вегетативний, холестатичний.

2. Диспепсичний синдром: тошнота, відрижка, печія, відчуття горячи в роті спостерігається лише при наявності супутньої органічної патології ШКТ.

При явищах застою жовчі в міхурі та недостатньому попаданні її в кишківник – спостерігаються закрепи.

ІІІ. Параклінічні критерії

а) Для оцінки моторної функції жовчного міхура та тонусу сфінктерів біліарного тракту використовується динамічна ультразвукова холецистографія з використанням холекінетичного сніданку (яєчні жовтки, розчин сорбіту, банани).