Класифікація первинного ГН

Приклад діагнозу

1.Первинний гострий гломерулонефрит, з нефротичним синдромом, період розпалу, з порушенням азотвидільної функції нирок

2.Первинний хронічний гломерулонефрит, гематурична форма, період загострення, без порушення функції нирок

Клініка початкового періоду гострого

ГН

Виникає через 1-3 тижні після перенесеної стрептококової інфекції;

Загально інтоксикаційні прояві: слабкість, в’ялість, головний біль, підвищення температури тіла до 38 С, нудота, блювота, зниження апетиту;

Больовий синдром – помірний біль в попереку через розтягнення ниркової капсули.

Ренальні симптоми: олігурія, зміна кольору сечі (“м’ясних помиїв”) або мікрогематурія, підвищення питомої ваги сечі.

Екстраренальні прояви:

помірний набряковий синдром (пастозність або набряки повік вранці, ввечері – набряки гомілок).

симптоми ураження ССС: підвищення АТ, тахікардія, ослаблення тонів серця, систолічний шум на верхівці.

Клініка періоду розпалу

I.Сечовий синдром:

1.Зниження діурезу внаслідок кількості функціонуючих нефронів, клубочкової фільтрації таканальцевої реабсорбції.

2.Протеїнурія менше 1 г/добу при ізольованому сечовому синдромі, 1-2 г/добу при нефритичному синдромі, більше 2,5 г/добу при нефротичному синдромі).

Протеїнурія селективна (90% - альбуміни).

Виникає внаслідок підвищення проникності базальної мембрани, зміни її заряду, та реабсорбції білка.

Клініка періоду розпалу

3.Гематурія (частіше макрогематурія, іноді – мікрогематурія).

Виникає внаслідок підвищення проникності клубочків, крововиливи в клубочки через розрив капілярів, ушкодження мезангію, внутрішньсудинну коагуляцію.

Гематурія при гострому ГН повинна зникати до кінця 1 міс. від початку захворювання.

4.Лейкоцитурія відзначається у 50-60% хворих (лейкоцити до 20-25 в полі зору), має асептичний характер, зберігається 1-2 тижні. Лейкоцити представлені мононуклеарами, іноді – еозинофілами, лімфоцитами.

5.Циліндрурія – циліндри частіше гіалінові, іноді – зернисті, восковидні (нефротичний синдром), еритроцитарні (нефритичний синдром).

Клініка періоду розпалу

II.Екстраренальні прояви:

1.Набряки – обличчя, повіки одутле обличчя (facies nephritica). Під вечір набряки на ногах (тил стопи, передня поверхня гомілки), можуть поширюватися на тулуб (в ділянці ромбу Міхаеліса). Набряки помірні при нефритичному синдромі, значні аж до анасарки – при нефротичному.

При благоприємному перебігу зникають до 10-15 доби.

2.Гіпертензивний синдром – у 30-40% має транзиторний характер (7-10 діб). АТ перевищує вікову норму на 20- 30 мм рт.ст. Більш стійка гіпертензія супроводжує гострий ГН з нефротичним синдромом, гематурією та гіпертензією, змішану форму хронічного ГН та розвиток ниркової недостатності.

Супроводжується змінами на очному дні – потовщення стінок артерій, звуження артерій та вен, дрібні крововиливи, набряк диску зорового нерва.

Клініка періоду розпалу

II.Екстраренальні прояви (продовження):

3.Ураження ССС: ослаблення тонів серця, систолічний шум на верхівці, екстрасистолія біль в ділянці серця, можу бути задишка, акроціаноз. Може виникати гостра серцево- судинна недостатність- різке погіршення загального стану, значне зростання периферичних набряків, гепатомегалія, значна задишка, ціаноз, ниткоподібний пульс, УО, МОС, явища набряку легень.

4.Ураження ШКТ: апетиту, нудота, блювота, біль в животі (через азотемічну інтоксикацію, набряк слизової ШКТ). При нефротичному синдромі можливе порушення функції печінки.

5.Ураження ЦНС: головний біль, в‘ялість, порушення сну, підвищення сухожилкових рефлексів (внаслідок інтоксикації, спазму судин головного мозку, периваскулярного набряку). При нефритичному синдромі та нефротичному синдромі з гематурією та гіпертензією може виникати еклампсія (ангіоспастична енцефалопатія) – головний біль потиличної локалізації, нудота, блювота, сітка чи туман перед очима, значне АТ, судоми тривалістю 1-10 хв. до 10 раз за добу.

6.Гематологічні зміни

Клінічні форми гострого ГН

Ізольований сечовий синдром – еритроцитурія або гематурія, протеїнурія не більше 1 г/добу, циліндрурія (гіалінові, еритроцитарні, змішані).

Нефритичний синдром – набряки, гематурія, гіпертензія.

Набряки помірні (пастозність чи набряк повік чи гомілок), нетривала гіпертензія (7-10 діб), сечовий синдром – виражена гематурія, протеїнурія 1-2 г/добу, іноді лейкоцитурія, циліндрурія.

Клінічні форми гострого ГН

Нефротичний синдром – розповсюджені значні набряки (обличчя, тулуб, кінцівки) аж до анасарки, протеїнурія більше 2,5 г/добу, зміни в біохімічному аналізі крові: гіпопротеїнемія (<55 г/л) за рахунок гіпоальбумінемії (<25 г/л), диспротеїнемія, гіперхолестеринемія(>5,72 ммоль/л), гіперліпідемія (>7 ммоль/л).

Нефротичний синдром з гематурією та гіпертензією– клініка нефротичного синдрому+ тривала виражена гематурія та тривала артеріальна гіпертензія.

Діагностика ГН

1.Клінічний аналіз крові (1 раз на тиждень): Hb та еритроцитів (нормохромна анемія внаслідок синтезу ЕПО в нирках), лейкоцитоз, часто еозинофілія, ШОЕ до 30-40 мм/год.

2.Біохімічний аналіз крові (1 раз на тиждень): гіпопротеїнемія (<60 г/ л), диспротеїнемія, холестерину (>5,72 ммоль/л), гіперліпідемія (>7 ммоль/л), сечовини (>8,32 ммоль/л), креатинину (>0,120 мкмоль/л), залишкового азоту (>400 мкмоль/л), фібриногену (>4 г/л), титру АСЛ-О, антистрептолізину, антистрептогіалуронідази в 2-5 раз.

3.Клінічний аналіз сечі (1 раз в 2-3 доби).

4.Аналіз сечі за Зимницьким (1 раз в 7-10 діб).

5.Визначення добового діурезу та кількості випитої рідини (постійно)

6.Аналіз сечі за Нечипоренко (1 раз на тиждень).

7.Аналіз сечі на добову протеїнурію.

8.Проба Реберга (СКФ 80-120 мл/хв., % реабсорбції 98-100) 1 раз в 7- 10 діб.

9.Контроль АТ – щоденно.

10.УЗД нирок, ЕКГ.

11.Триразово посів сечі.

12.Консультація офтальмолога, ЛОР-лікаря.