Мовні класифікації
ГЕНЕАЛОГІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ МОВ – це класифікація, створена на основі концепції спорідненості.
СІМ’Я – це вся сукупність мов, які споріднені між собою та належать до спільного предка. Наприклад: індоєвропейська сім’я.
ГРУПА – це сукупність мов, що виокремлюється всередині сім’ї й об’єднує мови більшої матеріальної близькості. Наприклад: слов’янська група індоєвропейської сім’ї.
ПІДГРУПА – це сукупність мов, що виокремлюється всередині групи та включає мови найбільшої матеріальної близькості. Наприклад: східна підгрупа слов’янської групи індоєвропейської сім’ї.
АРЕАЛЬНА (ГЕОГРАФІЧНА) КЛАСИФІКАЦІЯ МОВ – це класифікація, яка йде від території до мов, які існують на цій території. Наприклад: у Швейцарії – чотири державні мови: німецька, італійська, французька та рето-романська.
ФУНКЦІОНАЛЬНА КЛАСИФІКАЦІЯ МОВ – це класифікація, яка йде від мови до її поширення за межами етнічної області. Наприклад: англійська мова поширена у Великобританії, США, Канаді, Австралії, Ірландії, Індії, Пакистані, Нігерії, Кенії, Танзанії, Новій Зеландії тощо.
Розвиток мови
ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ МОВ – це розходження мов, що має місце при територіальному й соціальному розшаруванні людей, які були колись носіями однієї мови. У результаті можуть утворитись діалекти, соціолекти, жаргони, мови. Наприклад: у IX-X ст. з Норвегії в Ісландію переселилися певні групи жителів. Їхня говірка у ті часи не відрізнялася від інших говірок Норвегії, але поступово цей діалект перетворився на сучасну ісландську мову, яка істотно відрізняється від норвезької.
ІНТЕГРАЦІЯ МОВ – це сходження мов, тобто об’єднання діалектів або мов у одну мову внаслідок територіального або соціального об’єднання людей. Наприклад: наслідком інтеграційного процесу є сучасна англійська мова, яка виникла в результаті взаємодії давньоанглійської та старофранцузької мов.
АДСТРАТ – це сукупність рис мовної системи, що пояснюється як наслідок впливу однієї мови на іншу у результаті довгого співіснування і контактів народів, які розмовляють цими мовами. Це – нейтральний тип мовної взаємодії, за якої не відбувається етнічної асиміляції і розчинення однієї мови в іншій. Наприклад: риси російської мови в українській мові східних і центральних районів.
СУБСТРАТ – це риси мови корінного населення у мові народу-завойовника. Наприклад: риси гальської мови у французькій мові.
СУПЕРСТРАТ – риси мови народу-завойовника у мові корінного населення. Наприклад: риси латинської мови у мовах Західної Європи.
Мова і суспільство
МОВНА СИТУАЦІЯ – це сукупність форм існування однієї мови або сукупність мов у межах певних географічних регіонів або адміністративно-політичних утворень.
Одномовна ситуація – це існування лише однієї мови у країні. Наприклад: ісландська мова в Ісландії.
БАГАТОМОВНА СИТУАЦІЯ – це використання двох або більшої кількості мов у одній країні. Наприклад: фінська і шведська мови у Фінляндії.
НАЦІОНАЛЬНА МОВА – це соціально-історична категорія, яка означає мову, котра є засобом спілкування нації й виступає у 2х формах: усній та письмовій. Вона формується разом із формуванням нації і є одночасно передумовою і умовою її появи та існування з одного боку, і результатом, продуктом цього процесу з іншого.
ЛІТЕРАТУРНА МОВА – це оброблена і зразкова форма мови того чи іншого народу, яка є зразковою для всіх її носіїв.
МОВНА НОРМА – це сукупність найстійкіших, традиційних елементів системи мови, історично відібраних та закріплених соціальною мовною практикою.
МОВНИЙ УЗУС – це сукупність усіх реальних уживань мови.
НАЦІОНАЛЬНІ ВАРІАНТИ МОВИ – це варіанти реально єдиної мови, що існують у різних національних державах. Наприклад: у Великобританії існує британський варіант англійської мови, у США – американський, в Австралії – австралійський.
МІЖНАРОДНІ МОВИ – це мови, які слугують засобом спілкування між народами різних країн. Вони поділяються на природні (наприклад: англійська мова) та штучні (наприклад: есперанто).