Лекція 1 та Лекція 2

Модуль 1

Тема: Методологія наукових досліджень

Мета дисципліни “Основи дослідницької роботи”

• надання студентам знань про дослідницьку роботу

• підготовка до самостійного виконання наукових робіт

• ознайомлення з формами звітів (реферат, доповідь)

• методика підготовки доповідей, повідомлень, курсових та дипломних робіт 

Завдання :

• висвітлення теоретичних знань, теоретичних основ та організації наукової діяльності.

Студент повинен знати:

1. поняття та порядок здійснення наукового дослідження 

2. порядок вибору і формулювання проблем та теми наукових досліджень

3. поняття науки і наукової діяльності

4. вміння віднайти інформацію та відбір матеріалу

5. формування плану наукового дослідження

Студент повинен вміти:

1. володіти прийомами та методами наукових досліджень

2. володіти формами та принципами організації науково-дослідницької роботи 

3. застосовувати набуті знання для подальшої наукової діяльності в вивченні інших дисциплін

Поняття наука, наукові дослідження, наукознавство. Їх зміст та класифікація

Наука - сфера людської діяльності, спрямована на вироблення нових знань про природу, суспільство та мислення; соціально-значуща сфера людської діяльності.

Функцією якої є вироблення і використання теоретично-систематизованих знань про дійсність.

Наука є складовою частиною духовної культури людства.

Наука виступає як:

1. специфічна форма суспільної свідомості основою якої є система знаків

2. процес пізнання закономірностей об’єктивного світу

3. повний вид суспільного розподілу праці

4. процес виробництва знань та їхнього використання.

Наукове дослідження - цілеспрямоване пізнання, результатами якого виступають системи понять законів та теорій.

Воно характеризується об’єктивністю, відтворюваністю, доказовістю і точністю.

Мета наукового дослідження

Всебічне, об’єктивне і грунтовне вивчення явища процесів, їх характеристик, зв’язків на підставі розроблених в науці принципів і методів пізнання, а також отримання корисних для діяльності людей результат. Упровадження в їх виробництво для підвищення його ефективності.

При науковому досліджені важливо враховувати все, концентрувати увагу на основних ключових питаннях теми.

Наукознавство – розділ науки, що вивчає закономірності її функціонування та розвитку, структуру та динаміку наукової діяльності; взаємодію науки з іншими сферами матеріального та духовного життя суспільства.

Одним із основних завдань наукознавства є розроблення класифікацій наук, яка визначає місце кожної науки в загальній системі наукових знаків, зв’язок всіх наук.

Тому, існує така класифікація наук :

• суспільні науки

• технічні науки

• науки про природу

В чому полягає процес наукового пізнання?

Наукове пізнання – це дослідження, характерне своїми особливими цілями та завданнями, методами отримання і перевірки нових знань. Воно покликане відкладати шлях практиці, надавати теоретичні основи для вирішення практичних проблем.

Рушійною силою пізнання – є практика. Вона дає науці фактичних матеріал, який потребує теоретичного осмислення та обґрунтування, що створює надійну основу розуміння сутності явищ об’єктивною дійсністю. Шлях пізнання визначається від живого споглядання до абстрактного мислення. Від останнього (абстрактного) до практики.

Пізнання може бути чуттєвим і раціональним.

Чуттєве пізнання є наслідком безпосереднього зв’язку людини з оточуючим середовищем і реалізуються через елементи чуттєвого пізнання :

• відчуття

• становлення

• представлення та уявлення

Відчуття – відображення в мозку людини властивості предметів чи явищем об’єктивного світу, які сприймаються його органами чуття.

Сприйняття- відображення в мозку людини властивостей предметів чи явищ, які сприймаються його органами чуття, в якийсь відрізок часу і формують первинний чуттєвий образ предмету чи явища.

Представлення – вторинний образ предмету, явище який в даний момент не діють на чуттєві органи людини, але обов’язково діяли раніше.

Уявлення – систематизація різних представлень у мозку людини, об’єднання їх у цілісну картину образів.

Раціональне пізнання – опосередковане і узагальнення відображення у мозку людини, суттєвих властивостей, причинних відносин і закономірних зв’язків між об’єктами та явищами.

Воно сприяє усвідомленню сутності процесу, виявляє закономірності їх розвитку.

Формою раціонального пізнання є абстрактне мислення, різні міркування людини, структурними елементами, яких є поняття, судження, умовивід.

Модуль 2

Академічна доброчесність. Нова академічна культура.

Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання або наукових (творчих) досягнень

Завдання:

• боротьба з плагіатом

• інформаційна грамотність

• етичні норми академічної спільноти

• підвищення мотивації навчання

• антикорупційні заходи

Плагіат – публікація чужого тексту під власним іменем або забезпечення його фрагментів без зазначення джерела.

• Рерайт

• Фальсифікація

• Дослівний плагіат

• Неадекватне перефразування

• Відсутність посилань на прямі цитати

• Згадування джерела без посилання

• Створення суміші власного та запозиченого тексту без належного цитування джерел

• Копіювання чужої роботи наукової роботи, чи декількох робіт та оприлюднення результату під своїм ім’ям

• Реплікація (створення копії)

• Републікація

• Списування письмових робіт інших студентів, науковців

Закон України «Про вищу освіту»

Стаття 16

Система забезпечення якості вищої освіти

• Забезпечення ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату у наукових працях працівників вищих освітніх закладів і здобувачів вищої освіти

Стаття 32

Принципи діяльності, основні права та обов’язки вищого навчального закладу.

Вищу навчальні заклади забов’язані:

• Вживати заходів, у тому числі шляхом запровадження відповідних новітніх технологій, щодо запобігання та виявлення академічного плагіату в наукових роботах наукових, науково-педагогічних, педагогічних, інших працівників і здобувачів вищої освіти та притягнення їх до дисциплінарної відповідальності;

Стаття 69

Права інтелектуальної власності та їх захист .

Вищі навчальні заклади здійснюють заходи із запобігання академічному плагіату.

Проект сприянню академічної доброчесності і України – Strengthening Academic Integrity in Ukraine Project (SAIUP)

Мета проекту:

• Донеси до університетської спільноти значення академічної доброчесності

• Розробка комплексу процедур та інструментарію попередження та протидії академічної нечесності

Координатор проекту сприяння академічної доброчесності в Україні Тарас Тимочко констатує, що робота ведеться за такими напрямками :

• Інформаційний (передбачає зустрічі зі студентами, професорсько-викладацьким складом та адміністрацією)

• Створення навчальних програм (розроблено курс «Основи академічного письма» для 1-2 курсів)

• Створення кодексів честі в університетах

Документи, які регламентують етичний науковий вимір:

1. Бухарестську Декларацію з етичних цінностей та принципів вищої освіти в Європейському регіоні (2004)

2. «Етичний кодекс ученого України»(2009)

3. «Проект сприяння академічній доброчесності»(2016)

У Бухарестській Декларації з етичних цінностей та принципів вищої освіти в Європейському регіоні констатується, що:

«…2.3 Виховання чесності слід починати з себе, а вже потім добиватися її поширення серед всіх членів академічної спільноти, не допускаючи ніяких форм обману, брехні, шахрайства, крадіжки або інших форм нечесної поведінки, які негативно впливають на якість отриманих академічних ступенів.

4. Довіра, яку взаємно поділяють всі члени академічної спільноти є основою для клімату роботи, який сприяє вільному обміну ідеями, творчості та індивідуальному розвитку.

5.Забезпечення справедливості у викладанні, оцінці освітніх досягнень студентів, наукових дослідженнях, кар’єрному просуванні персоналу, отриманні будь-яких нагород, відзнак, ступенів, повинно ґрунтуватися на законних, прозорих, справедливих, передбачуваних, послідовних та об’ктивних критеріях.

6.Вільний обмін ідеями та свобода висловлювань базуються на взаємній повазі, яку поділяють всі члени академічної спільноти, незалежно від їх положення в освітній та науковій ієрархії. Без такого обміну рівень академічної та наукової творчості падає.

7.Відповідальність повинні нести всі члени академічної спільноти, що дозволить забезпечити підзвітність, вільне вираження поглядів, супротив неправомірним діям…»

Складники академічної доброчесності :

• Довіра

• Повага

• Чесність

• Відповідальність

• Справедливість

• Гуманність

• Прозорість

Основні форми проявів академічної недоброчесності :

• Плагіат (у том числі самоплагіат)

• Списування під час контрольних заходів

• Придбання з наступним поданням як власних результатів навчальної та наукової діяльності

• Академічне шахрайство

• Фабрикація/Фальсифікація

• Надання відгуків/рецензій без належної експертизи

• Псування/саботаж навчальної або наукової роботи інших осіб

• Несправедливе співавторство

• Пропонування/прийняття несправедливої нагороди

Зміст Рекомендацій

• Вступ

• Академічна культура та доброчесність як соціальний капітал сучасного університету.

• Інституційні засади академічної доброчесності в аспекті розвитку навчальних закладів та кар'єри академічного персоналу.

• Прояви академічної недоброчесності.

• Етичні принципи у вищій освіті.

• Основні принципи забезпечення академічної доброчесності у наукових дослідженнях.

• Кодекс честі як інструмент дотримання академічної доброчесності науковця і освітянина.

• Правові аспекти академічної доброчесності та боротьби із плагіатом.

• Компетентності із академічної доброчесності, яких повинен набути здобувач вищої освіти.

Фабрикація - фальсифікація результатів досліджень, посиланні у власних публікаціях, будь-яких інших даних, у тому числі статистичних, що стосуються освітнього процесу та наукових досліджень;

фабрикація - штучне створення вигаданих даних чи фактів, що стосуються освітнього процесу та наукових досліджень;

фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу та наукових досліджень.

Плагіат - оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору.

Про авторське право і суміжні права, ст. 50.в

Оприлюднення (частково або повністю) наукових результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження та/або відтворенню опублікованих текстів інших авторів без відповідного посилання.

Про вищу освіту, ст. 69.6

Обман - надання завідомо неправдивої інформації стосовно власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітньої процесу;

Списування - використання без відповідного дозволу зовнішніх джерел інформації чи допомоги під час оцінювання результатів навчання;

1)Самоплагіат - відтворення у наукових виданнях без посилання на джерело власних раніше опублікованих у відповідних виданнях наукових результатів;

2)Самоплагіат - оприлюднення у наукових виданнях (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових (творчих) результатів, отриманих автором, як нових наукових (творчих) результатів.

Необ'єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінок здобувачів освіти педагогічними та науково-педагогічними працівниками. академічний Саботаж - вчинення учасником освітнього процесу дій, що надають йому можливість отримати нелегітимну академічну вигоду, чи зменшити таку для інших членів академічної групи чи спільноти.

Дотримання академічної доброчесності здобувача освіти передбачає:

• Самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання

• Посилання на джерела інформації у разі запозичення ідей, тверджень, відомостей.

• Дотримання норм законодавства про авторські права

• Незаоохочування інших осіб до вчинення дій, які суперечать нормам актів доброчесності.